Завдання 12. Специфіка людського буття. Буття і мислення.

Як Ви розумієте наступне визначення людського буття? Як називається подібний світоглядний підхід? Для якої епохи європейської філософії він характерний?

"Людина - фокус, в якому сходяться всі шари буття ".

(М. Бердяєв)

Порівняйте між собою наступні підходи до визначення специфіки людського буття. Як можна назвати кожен з підходів? Виділіть головні моменти кожного з них. Який із них, на Вашу думку, є найбільш доречним для сучасної епохи?

"... Людина - це істота, створена актом божественного творіння, і Бог дає їй дихання життя, щоб вступити з нею в особистісні відносини. Людина - душа і життя, що починають бути тоді, коли Бог закликає їх в цей світ. Але людина – це і плоть. Вся людська сутність є творінням Бога, вся людська сутність - образ і подоба Божа... Бог, Абсолют, вступає в особисті відносини з людиною ".

(К.Вальверде)

"У своїй дійсності вона [сутність людини] є сукупністю суспільних відносин ".

(К.Маркс)

"Буття - це співтовариство; буття-для-себе - це відчуження та відсутність комунікабельності... Сутність людини полягає лише в співтоваристві, у спілкуванні людини з людиною ".

(Л.Фейєрбах)

Чим відрізняється позиція К.Маркса та Л.Фейєрбаха, враховуючи, що вони обоє стверджують соціальність людського буття?

"Людина - істота, яка не тільки є, але й знає, що вона є. Впевнена в своїх силах, вона досліджує довколишній світ і змінює його за певним планом. Вона вирвалась із природного процесу, який завжди залишався лише неусвідомленим повторенням незмінного; вона - істота, яка не може бути повністю пізнана як буття, але ще вільно вирішує, що воно є; людина — це дух, ситуація справжньої людини — Ті духовна ситуація".

(К.Ясперс)

На якій зі сторін людського буття акцентує К.Ясперс? Яким, на Вашу думку, є специфічно людське буття (матеріальним, духовним, єдністю першого та другого тощо)? Обґрунтуйте Вашу відповідь.

Як Н. Аббаньяно за допомогою категорії буття окреслює таку специфічну рису людського буття, як свобода? Чи можна сказати, що світоглядна позиція, яку обирає собі людина - це вільна можливість обрати своє ставлення до буття? Обґрунтуйте свою відповідь.

"Незалежно від того, як трактується буття (як світ цілей, абсолютна суб'єктивність, або як щось інакше), людина не тотожна з ним. Людина конституюється лише при допущенні можливості відношення людини до буття. Можливість відношення до буття - єдина можлива основа для розуміння людини як свободи. І якщо ця можливість визначає спосіб буття, притаманний людині, тобто екзистенцію, то з цього випливає, що екзистенція - єдиний можливий горизонт для розуміння людини як свободи ".

(Н.Аббаньяно)

Яка з двох запропонованих позицій видається вам ближчою до істини? Чому? "Яким чином в нас могла б бути ідея буття, якби нам самим не було притаманне буття й ми не знаходили б таким чином буття в собі".

(Г.Лейбніц)

"Буття стало об'єктом думки, і тим самим воно означало об'єктивацію. Розум знаходить власний продукт. Реальність ставиться у залежність від того, що вона робиться предметом пізнання, тобто об'єктом. Але насправді правильно зворотне - реальність не перед пізнаючим суб'єктом, а за ним, в його екзистенціальності".

(М.Бердяєв)

Яке, на Вашу думку, реальне співвідношення буття та мислення: буття визначає зміст мислення, мислення встановлює межі буття, присутнє взаємовизначення буття та мислення тощо?