Ексклюзивні вироби

Рис. 4.2. Цегла формату 1 (1,4) НФ з 19 циліндричними пустотами

Рис. 4.3. Цегла формату 1 (1,4) НФ з 36 квадратними пустотами

Рис. 4.4. Цегла формату 1 (1,4) НФ з 55 квадратними пустотами

Рис. 4.5. Цегла формату 1 (1,4) НФ з 28 щілиноподібними пустотами

Рис. 4.6. Цегла формату 1 НФ з 35 пустотами

Рис. 4.7. Камінь формату 2,1НФ з 30 квадратними пустотами і отвором для захвату

Рис. 4.8. Камінь формату 2,1 НФ з 7 щілиноподібними пустотами

Рис. 4.9. Камінь формату 2,1 НФ з 21 щілиноподібними пустотами

Рис. 4.10. Цегла формату 1,4 НФ з 6 пустотами

Рис. 4.11. Камінь крупноформатний 4,5 НФ

Рис. 4.12. Камінь крупноформатний 10,7 НФ

Рис. 4.13. Камінь крупноформатний 14,3 НФ

Цегла пресована з вертикальним розташування пустот

Рис. 4.14. Цегла формату 1 НФ з 3 циліндричними отворами

Рис. 4.15. Цегла формату 1 НФ з 11 циліндричними отворами

Рис. 4.15. Цегла формату 1 НФ з 17 циліндричними отворами

Основні властивості стінових матеріалів

До основних властивостей керамічних стінових матеріалів відносяться міцність, щільність, водопоглинання, морозостійкість. Ці властивості значною мірою залежать від пористості і показника щільності виробів.

Міцністю матеріалу називають його здатність чинити опір руйнуванню під дією напруг викликаних зовнішніми силами. Цегла добре опирається стиску, гірше − розтягуванню. Тому її приміняють в конструкціях, що працюють на стиск. Міцність цегли характеризують межею міцності при стисненні і вигині.

Межею міцності цегли називають напругу, відповідну навантаженню, при якому вона руйнується. У кладці цегла відчуває напругу не тільки на стиск, але і на вигин. Тому стандартами регламентовано також міцності цегли на вигин.

Середньою щільністю називають відношення маси виробу до всього займаного нею об'єму, включаючи порожнечі. Якщо в цеглі або каменях зроблені спеціальні порожнечі, то розрізняють середню щільність брутто без вирахування порожнеч і середню щільність черепка нетто, з вирахуванням пустот.

За показником середньої щільності вироби підрозділяють на класи: 0,8; 1,0; 1,2; 1,4; 2.0.

Середня щільність цегли та каменю в залежності від класу середньої щільності повинні відповідати значенням, наведеними в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Класи середньої щільності виробів

Класи середньої щільності виробів	Середня щільність, кг/м3
0,8	До 800
1,0	801 ... 1000
1,2	1001 ... 1200
1,4	1201 ... 1400
2,0	більше 1400

Середню щільність зразка ρ_т (г/см³) обчислюють за формулою:

;

де т − маса зразка (виробу), висушеного до постійної маси, кг;

V₁ − об'єм зразка, м³.

Справжньою щільністю називають відношення маси виробу до займаного ним об'єму без пор і порожнеч. Щільність керамічних виробів коливається в межах 2200 ... 2500 кг/м³. Істинну щільність ρ (кг/м³) обчислюють за формулою

,

де т − маса (навіску) матеріалу, висушеного до постійної маси, г;

V₂ − об’єм матеріалу без пор і порожнеч, см³.

Показник щільності − це ступінь заповнення об’єму матеріалу твердою речовиною, з якого він складається.

Визначають показник щільності Р як відношення середньої щільності до істинної щільності матеріалу:

.

Показник щільності керамічних стінових матеріалів завжди менше 100%.

Пористість матеріалу (%) − це ступінь заповнення об’єму матеріалу порами. Пористість П визначають за формулою:

або .

Водопоглинання − це здатність матеріалу вбирати і утримувати в своїх порах краплинно-рідку воду. Воно характеризується кількістю води, поглинаємим сухим матеріалом при зануренні і витримуванні у воді і віднесеним до маси сухого матеріалу. Водопоглинання зразка W , %, обчислюють за формулою

,

де т₁ − маса насиченого водою зразка, г; т - маса сухого зразка, г.

Водопоглинання для лицьових цегли і каменів повинно бути не менше 6%, для виробів, виготовлених з білообжигових глин − не більше 12 %, з карбонвмісних глин і сировинних сумішей (які містять до 10 % СаСО₃) і із глин з добавкою трепелів і діатомітів − не більше 20%, з інших глин − не більше 14%, з трепелів і діатомітів − не більше 28 %.

За теплопровідністю і теплотехнічними характеристиками вироби в залежності від класу середньої щільності підрозділяють на групи.

Теплотехнічні характеристики виробів оцінюють за коефіцієнтом теплопровідності кладки в сухому с стані (табл. 4.3 і 4.4).

Таблиця 4.3

Значення коефіцієнта теплопровідності

Групи виробів по теплотехнічних характеристиках	Коефіцієнт теплопровідності кладки в сухому стані X, Вт/(м·°С)
Високої ефективності	До 0,20
Підвищеної ефективності	більше 0,20 до 0,24
Ефективні	більше 0,24 до 0,36
Умовно-ефективні	більше 0,36 до 0,46
Малоефективні (звичайні)	більше 0,46

Примітки: 1. Значення коефіцієнта теплопровідності наведені для кладок з мінімально достатньою кількістю розчину. Значення коефіцієнта теплопровідності з урахуванням фактичних витрат розчину встановлюють у проектній або відомчо- технічній документації (будівельні норми і правила, територіальні будівельні норми та ін..) на підставі випробувань або розрахунків.

Таблиця 4.4