Лабораторна робота №4 визначення якісних показників керамічної цегли

Мета роботи: вивчення основних фізико-механічних властивостей керамічної цегли, порівняння отриманих результатів з вимогами ГОСТ 530-2007 «Цегла і камені керамічні», визначення марки цеглини і рекомендації про можливість її використання в будівництві.

Класифікація керамічної цегли

Керамічна цегла й камені (ГОСТ 530-2007) призначені для кладки зовнішніх і внутрішніх стін та інших елементів будівель і споруд, а також для виготовлення стінових панелей і блоків. Ці матеріали виготовляють з глинистих і кремнеземистих (трепелу, діатоміту) порід, лесів, а також вторинних продуктів (відходів вуглевидобутку і вуглезбагачення, зол, шлаків) з мінеральними або органічними добавками, або без них.

Цегла та камені керамічні (далі − вироби) виготовляють у формі паралелепіпеда і залежно від розмірів поділяють на види, зазначені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Номінальні розміри виробів в міліметрах

Вид виробу	Позначення виду	Номінальні розміри, мм			Позначення і розмір
		довжина	ширина	товщина
Цегла нормального формату (одинарний)	КО	250	120	65	1 НФ
Цегла «Євро»	КЕ	250	85	65	0,7 НФ
Цегла потовщена	КУ	250	120	88	1,4 НФ
Цегла модульна одинарна	КМ	288	138	65	1,3 НФ
Цегла потовщена з горизонтальними і пустотами	КУГ	250	120	88	1,4 НФ
Камінь	К	250	120	140	2,1 НФ
		288	288	88	3,7 НФ
		288	138	140	2,9 НФ
		288	138	88	1,8 НФ
		250	250	140	4,5 НФ
		250	180	140	3,2 НФ
Камінь великоформатний	КК	510	250	219	14,3 НФ
		398	250	219	11,2НФ
		380	250	219	10,7 НФ
		380	255	188	9,3 НФ
		380	250	140	6,8 НФ
		380	180	140	4,9 НФ
		250	250	188	6,0 НФ
Камінь з горизонтальними і пустотами	КГ	250	200	70	1,8 НФ

Примітка. Допускається за погодженням виробника зі споживачем виготовлення виробів інших номінальних розмірів, при цьому граничні відхилення розмірів не повинні перевищувати значень, наведених в ГОСТ 530-2007.

При встановленні марки виробів найменша межа міцності для окремого зразка з п'яти випробовуваних в порівнянні з середніми показниками може бути нижче не більш ніж на одну марку при стисненні і половину міцності при вигині. Міцнісні показники пустотілої цегли і каменів повинні визначатися за повним (брутто) перерізом виробів, без вирахування площі порожнеч.

Цегла та камені повинні мати форму прямокутного паралелепіпеда з рівними гранями на лицьових поверхнях. Поверхня граней може бути рифленою. Допускається виготовлення цегли і каменів із закругленими кутами радіусом до 15 мм.

Порожнечі в цеглі і каменях повинні бути розташовані перпендикулярно або паралельно «постелі» і можуть бути наскрізними або не наскрізні. Розмір вертикальних пустот за найменшим діаметром не більше 16 мм, ширина щелевидних пустот не більше 12 мм. Діаметр не наскрізні пустот не регламентують. Товщина зовнішніх стінок виробів повинна бути не менше 12 мм.

Відхилення від встановлених розмірів і показників зовнішнього вигляду не повинні перевищувати на одному виробі наступних значень: по довжині ± 5 мм, ширині ± 4 мм, товщині цегли ± 3 мм і каменю ± 4 мм; непрямолінейності ребер і граней по «постелі» - 3 мм, по «ложку) - 4 мм; відбитості кутів глибиною 10 ... 15 мм - 2 шт. Відбитості і притуплення ребер, не доходять до пустот, глибиною 5 мм і довжиною по ребру 10 ... 15 мм допускаються не більше 2 шт. Тріщини довжиною по «постелі» повнотілої цегли до 30 мм, пустотілих виробів не більше ніж до першого ряду пустот (на цеглі − на всю товщину, на каменях − на 1/2 ложкової або тичкової грані) − по 1 шт. на ложкових і точкових гранях.

Загальна кількість цегли та каміння з відбитостями, що перевищують допустимі розміри, не повинно бути більше 5 %.

Недопал і перепал цегли та каміння вважається браком. Вапняні включення (дутики), що викликають після випробування руйнування виробів або більше трьох відколів на їх поверхні розміром за найбільшим відхиленням 5...10 мм, не допускаються.

Водопоглинання рядових виробів, висушених до постійної маси, повинно бути не менше 6 %, для лицьових виробів − не менше 6 % і не більше 14%. У насиченому водою стані вироби повинні витримувати без будь-яких ознак видимих ​​пошкоджень (розшарування, лущення, розтріскування, викришування) не менше 25, 35 і 50, 75 і 100 циклів поперемінного заморожування і відтавання в залежності від марки по морозостійкості.

Лицьові цеглу і камені поділяють на вироби з гладкою, рельєфною і офактуреною лицьовою поверхнею.

Рис. 4.1. Позначення граней цегли

З гладкою і рельєфною лицьовою поверхнею виготовляють цеглу та каміння природного кольору або пофарбовані в масі шляхом введення в сировинні матеріали різних добавок. До офактурених виробів відносять двошарові, ангобовані і офактурені сухою мінеральною крихтою, а також глазуровані.

До лицьової цегли і каменя пред'являють більш жорсткі технічні вимоги. Вироби повинні мати дві лицьові поверхні − тичкову і ложкову (рис. 4.1). За формою, розмірами і щільністю лицьові вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ до конструкційних цегли й каменів, але за угодою із споживачем можна випускати і вироби інших розмірів, а також профільні вироби.

Крім загальних вимог до керамічної цегли й каменів в особових виробах не допускаються тріщини, відколи, вицвіти, плями на лицьових поверхнях, тріщини і розшарування по контакту фактурного шару з основною масою виробу.

Допустимі відхилення від номінальних розмірів лицьової поверхні цегли повинні не перевищувати по довжині ± 4 мм, по ширині ± 3 мм, по товщині + 3 ... - 2 мм.

Вимоги до міцності лицьових виробів на вигин вище, ніж пропоновані до конструкційної цегли й каменів тих же марок.

Основні види і розміри керамічної цегли представлені на наступних рисунках.