Указ Президента України

“Про надання пільг релігійним організаціям”

Враховуючи те, що релігійні організації існують в основному за рахунок пожертвувань віруючих, відіграють значну роль у духовному відродженні суспільства, піклуються про хворих, знедолених, інвалідів, беруть участь у благодійницькій діяльності, постановляю:

1. Установити, що стягнення з релігійних організацій плати за електричну енергію, що відпускається їм на комунально-побутові потреби, здійснюється за тарифами, передбаченими для міського населення.

2. Звільнити від обкладання ввізним митом товари, що надходять релігійним організаціям з-за кордону як гуманітарна та матеріально-технічна допомога.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання.

м. Київ, 22 червня 1994 року

Розпорядження Президента України „Про повернення релігійним організаціям культового майна”

На виконання статті 17 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”.

Місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 р. передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням. м. Київ, 22 червня 1994 року

Закон України „Про альтернативну (невійськову) службу”

Виходячи з встановленого державою загального військового обо-в’язку та гарантованої Конституцією України свободи совісті, цей Закон визначає організаційно-правові основи альтернативної служби.

Стаття 1. Альтернативна служба є державною службою поза збройними силами чи іншими військовими формуваннями, що запро-ваджується замість проходження військової служби.

Стаття 2. Право на альтернативну (невійськову) службу як вид виконання загального військового обов’язку мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать до діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у збройних силах.

Стаття 5. Альтернативну службу громадяни проходять на дер-жавних підприємствах, в установах та організаціях соціального забез-печення, охорони здоров’я та навколишнього середовища, а також у сфері комунального, сільського господарства тощо. Громадяни не мо-жуть проходити альтернативну службу на підприємствах та в уста-новах, що знаходяться у приватній власності. Перелік галузей господарства і підприємств визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Рішення про проходження громадянином альтерна­тивної служби приймається комісією у справах альтернатив­ної служби при наявності істинних релігійних переконань і видається заявникові.

Стаття 28. Громадяни, звільнені від проходження військової служби за їх релігійними переконаннями, можуть бути призвані для ліквідації наслідків катастрофи чи стихійного лиха, а також інших громадських робіт не більше трьох разів (кожного разу на строк до шести місяців) у межах віку, встановленого для проходження військової служби у запасі.

м. Київ, 12 грудня 1991 року