1.2. Методологічні принципи релігієзнавства

У системі релігієзнавчих досліджень широко використо-вуються методологічні принципи, найпоширенішими серед яких є принципи об’єктивності, історизму, толерантності й терпимості, культурологічний, антропологічний, правового забезпечення свободи совісті.

Принцип об’єктивності – основна методологічна засада, базовий принцип будь-якого наукового дослідження, що перед-бачає розгляд феномена релігії таким, яким він є сам собою, незалежно від умов пізнання і засобів, що використовуються в пізнавальному процесі. Він вимагає дотримання вимог досто-вірності, неупередженості у відображенні релігійних явищ і процесів, закономірностей релігійного життя. Не меншу роль відіграє і вимога наукового обґрунтування знань про релігію, опора на всебічно перевірені факти. При цьому нехтуються установки, які часто мають суб’єктивний, емоційний, упере-джений, заангажований відтінок.

Принцип об’єктивності повинен доповнюватись принципом позаконфесійності, який орієнтує дослідника на відхід від конфесійної зацікавленості при дослідженні релігійних явищ і процесів.

Методологічна функція об’єктивності реалізується також у нормативних вимогах принципу плюралізму, який передбачає однакове ставлення дослідника до різних конфесій.

Об’єктивність у межах релігієзнавчих досліджень реалізує свій потенціал через установку на цілісне дослідження релігій-ного феномена, а не окремих його складових. Одиничні вияви релігії не дають можливості осягнути її в цілому.

Принцип історизму – один із вузлових у релігієзнавчих дослідженнях. Він орієнтує на розгляд релігійних явищ і проце-сів у їх історичному розвитку з урахуванням конкретних просто-рово-часових факторів. Звідси вимога системності в його дослі-дженні: з’ясування причин, умов появи, етапів функціонування, еволюції, аналізу нинішнього стану об’єкта, дослідження і, зрештою, прогнозування майбутніх змін, тенденцій розвитку.

Принцип толерантності й терпимості передбачає тер-пимий, доброзичливий діалог релігійного та нерелігійного світоглядів. Безперечно, їх вихідні засади неоднакові, але оби-два типи світогляду мають низку спільних ознак та ідей – загальнозначимі духовні вартості, моральні орієнтири та ідеали: екологічні, естетичні, соціально-політичні та інші цінності. Релі-гія повинна оцінюватись як загальнолюдське явище, яке акуму-лює і виражає думки, прагнення і волю всіх людей, функціонує в кожній ділянці суспільного життя, на всіх рівнях соціальної організації. Це відбувається тому, що в релігійній системі цін-ностей безпосередньо функціонують не лише суто релігійні цінності, а й загальнолюдські цінності реального життя.

Культурологічний принцип дозволяє розглядати релігію та вільнодумство в контексті розвитку духовної культури в істо-ричному та сучасному аспектах. При цьому розв’язується ціла низка проблем: з’ясовуються особливості релігії як феномена культури, властивості релігійно-культурних утворень, своє-рідність історичних проявів вільнодумства в духовному житті суспільства та особистості.

Антропологічний принцип зосереджує увагу на аналізі світоглядних питань у контексті проблем буття людини, суті, мети та змісту її життя, смерті й безсмертя, тобто в руслі філо-софської антропології.

Принцип правового забезпечення свободи совісті передба-чає право кожної особи на свободу совісті, світогляду, релігії та переконань. Це право містить свободу мати, приймати і зміню-вати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одно-осібно чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні чи атеїстичні переконання.

Цей принцип гарантує світськість освіти та заборону фор-мувати світоглядні переконання при викладанні курсу “Релігієзнавство” в навчальних закладах.

Ключові поняття: буття, свідомість, знак, символ, мило-сердя, співчуття, істина, система, структура, функція, закон, культура, світогляд, релігія, віра, конфесія, культ, ритуал, церква, вільнодумство, духовність, смисложиттєві орієнтації, архетип, релігієзнавство, теологія (богослов’я), секуляризація, деміфологізація, сектоутворення.

Самостійна робота. Опрацювати тему за такими працями:

1. Колодний А. Релігієзнавство і теологія // Українське релігієзнавство. – К., 1999. – № 10. – С. 3-14.

2. Колодний А. Історизм як принцип релігієзнавчого пізнання // Українське релігієзнавство. – К., 1999. – № 12 – С. 3-12.

3. Колодний А. Релігієзнавство демократичної України // Українське релігієзнавство. – К., 2001. – № 20. – С. 3-12.

4. Лобовик Б. Історіософія релігії як знання історичної природи релігії // Українське релігієзнанвство. – К., 1999. – № 12. – С. 3-6.

5. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Урок І // Людина і світ. – 1992. – № 9-10. – С. 14-17.

Тести для навчання та самоконтролю:

СУТНІСТЬ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА І ЙОГО ПОХОДЖЕННЯ

Тест – 1

1. Релігієзнавство як наукова галузь знань про релігію виникло в ...

а) XIV ст.; б) XVI ст.;

в) XVIII ст.; г) XIX ст.

2. Який давньогрецький філософ взяв собі за мету подати “чисте” розуміння релігії, яке гідне було б вшанування?

а) Платон; б) Демокріт;

в) Епікур; г) Лукрецій Кар.

3. Який філософ не писав про сутність релігії?

а) Ф. Шлейєрмахер; б) Г. Гегель;

в) Л.А. Фейєрбах; г) Дж. Фрейзер.

4. Хто був основоположником релігієзнавства як окремої галузі наукових знань?

а) Платон; б) Е. Тейлор;

в) Сковорода; г) Евгемер.

5. Які праці Е. Тейлора набули фундаментального значення?

а) “Первісна культура”; б) “Чоловіки і жінки”;

в) “Історія християнства”; г) “Антропологія”.

6. Істотний вклад у розвиток релігієзнавства зробив ...

а) Демокріт; б) Г. Спенсер;

в) Іларіон; г) Феофан.

7. Що не відноситься до підсистем, що сформувалися у релігієзнавстві?

а) типи і класифікація релігій;

б) філософія і феноменологія релігій;

в) історія і географія релігій;

г) психологія і соціологія релігій.

8. Із яких частин складаються структурні підсистеми релігієзнавства?

а) складної та простої;

б) давньої та новітньої;

в) повної та скороченої;

г) теоретичної та історичної.

9. Що охоплює теоретична частина релігієзнавства?

а) філософію релігії; б) географію релігії;

в) біблієзнавство; г) етнологію релігії.

10. Що містить у собі історична частина, як структурна підсистема релігієзнавства?

а) філософію релігії; б) географію;

в) біблієзнавство; г) етнологію.

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

Тест – 2

1. Напрями релігієзнавства.

а) теоретичний та історичний;

б) соціальний та історичний;

в) індивідуальний та історичний;

г) психологічний та історичний.

2. Складовою частиною релігієзнавства є ...

а) фанатизм; б) страждання;

в) єпітімія; г) вільнодумство.

3. Вихідними принципами вільнодумства є ...

а) визнання права розуму на критичний аналіз релігії;

б) систематизований виклад віровчення;

в) обгрунтування надприродного характеру релігійних цінностей;

г) вільне на основі наукового підходу дослідження нав-колишнього світу.

4. Релігієзнавство вивчає релігію як ...

а) систематизований виклад віровчення;

б) обгрунтування надприродного характеру релігійних цінностей;

в) визнання права розуму на критичний аналіз релігії;

г) об’єктивно існуючий феномен, що займає відповідне місце в духовному житті суспільства.

5. Що являється головним при дослідженні релігієзнав-ством проблем буття?

а) їх філософський зміст;

б) соціально-економічні доктрини;

в) політичні доктрини; г) ідеологія.

6. Теологія – це ...

а) систематизований виклад віровчення;

б) обгрунтування надприродного характеру релігійних цінностей;

в) визнання права розуму на критичний аналіз релігії;

г) об’єктивно існуючий феномен, що займає відповідне місце в духовному житті суспільства.

7. Яке спрямування має теологія?

а) еволюційне; б) філософське;

в) світоглядне;

г) конфесійне, апологетичне.

8. Атеїзм – це ...

а) складова частина вільнодумства;

б) комплексна, самостійна галузь знань;

в) об’єктивно існуючий феномен;

г) антипод релігійного світогляду.

9. Атеїзм заперечує ...

а) християнське віровчення;

б) первісні культи;

в) будь-які релігійні уявлення;

г) католицьку церкву.

10. Принцип атеїзму є заперечення ...

а) богів, диявола, духів, чудес;

б) богів і духів; в) богів;

г) існування одного Бога.

ПРЕДМЕТ, КАТЕГОРІЇ Й АСПЕКТИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

Тест – 3

1. Релігієзнавство вивчає ...

а) релігію, як складову частину інших наук;

б) релігію, як сферу культури;

в) релігію в цілому, як форму суспільної свідомості;

г) релігію, як об’єкт дослідження.

2. Категорії релігієзнавства – це система понять, які у релігієзнавстві умовно поділяють на ...

а) три групи; б) дві групи;

в) чотири групи; г) п’ять груп.

3. Категорії релігієзнавства – це система понять, які у релігієзнавстві умовно поділяють на три групи ...

а) критичні, позитивні і стверджувальні;

б) загальнонаукові, конкретні і спец. релігієзнавчі;

в) філософські, соціально-філософські й історичні;

г) релігія, віра і обряд.

4. До загальнонаукових понять належать ...

а) буття, свідомість, пізнання, істина, культура ...;

б) епоха, право, віра, почуття, страждання ...;

в) милосердя, смерть, ілюзія, ангели, рай, пекло ...;

г) релігія, теологія, церква, конфесія, секта, молитва ... .

5. До конкретних належать поняття ...

а) буття, свідомість, пізнання, фантазія, істина ...;

б) епоха, право, віра ...;

в) совість, смерть, ілюзія, ангели, рай, пекло ...;

г) релігія, церква, конфесія, секта, обряд, молитва ...

6. До специфічно релігієзнавчих належать категорії ...

а) свідомість, пізнання, фантазія, істина, культура...;

б) епоха, право, віра, почуття, страждання ...;

в) совість, милосердя, смерть, ілюзія, рай, пекло ...;

г) теологія, церква, конфесія, секта, обряд, молитва.

7. За формою викладу, змістом, своїми цілями релігієзнав-ство має два основні аспекти ...

а) гносеологічний та соціологічний;

б) психологічний та феноменологічний;

в) критичний та позитивний;

г) соціальний та історичний.

8. Аспекти релігієзнавства визначаються ...

а) формою подачі дослідження та його змістом;

б) духовною основою мотивів людської діяльності;

в) рівнем духовного життя;

г) метою філософського дослідження.

9. Гносеологічний аспект релігієзнавства – це ...

а) аналіз і зіставлення релігійних ідей та уявлень;

б) опис і порівняльний аналіз форм вияву релігій-ності;

в) дослідження соціальних функцій релігії, її місце, роль у соціально-культурному розвитку;

г) теоретичний аналіз причин походження, еволюції та соціальної ролі релігії.

10. Соціально-історичний аспект – це ...

а) аналіз і зіставлення релігійних ідей та уявлень;

б) опис і порівняльний аналіз форм вияву релігій-ності;

в) дослідження соціальних функцій релігії, її місце, роль у соціально-культурному розвитку;

г) теоретичний аналіз причин походження, еволюції та соціальної ролі релігії.

РЕЛІГІЯ І ВІЛЬНОДУМСТВО ЯК СВІТОГЛЯДИ

Тест – 4

1. Світогляд – це ...

а) система узагальнених уявлень людини на світ та її місце в ньому;

б) теоретичний аналіз причин походження релігії;

в) пізнання, знання та свідомість;

г) продукт еволюційного розвитку природи.

2. Світогляд вивчає ...

а) світосприймання людини;

б) уявлення про світ; в) самобутність особи;

г) духовний світ людини.

3. У світогляді відображаються ...

а) всі аспекти психологічної діяльності людини;

б) лише світорозуміння;

в) світовідчуття; г) усі ставлення людини до світу.

4. У світогляді втілюються ...

а) критичний і позитивний аспекти релігієзнавства;

б) філософські дослідження;

в) аспекти вивчення і критики релігії;

г) найвищі досягнення людського духу.

5. До рис світогляду відносяться ...

а) світогляд – духовна основа мотивів людської діяльності;

б) світогляд – це пізнання, знання та свідомість;

в) світогляд – це аспект вивчення релігії;

г) світогляд – духовна основа людської діяльності.

6. Світогляд за своєю специфікою та обсягом є ...

а) предметом вивчення психології;

б) предметом вивчення історії;

в) предметом вивчення психоаналітики;

г) предметом вивчення філософії.

7. Релігія і вільнодумство – це ...

а) різновиди, характеристики світоглядів;

б) система узагальнених уявлень людини на світ;

в) спосіб пізнання світу;

г) це те саме, що і світогляд.

8. Який світогляд переважає у суспільній свідомості наших співвітчизників ...

а) філософський; б) суспільний;

в) індивідуальний; г) науковий.

9. Науковий світогляд визначає ...

а) позитивні і негативні сторони світогляду;

б) специфіку і сучасне обличчя епохи;

в) феномен релігії; г) істинні уявлення.

10. Яку тенденцію виражає науковий світогляд?

а) загальну; б) локальну;

в) індивідуальну; г) групову.

МЕТОДОЛОГІЯ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

Тест – 5

1. Методологія релігієзнавства грунтується на ...

а) розкритті сутності релігійних догм;

б) доведення істинності тих чи інших висновків наукового світогляду;

в) історичному досвіді розвитку наукової думки;

г) науковому дослідженні всіх світоглядних засад.

2. До методологічних проблем відносяться ...

а) як досліджувати релігію і віру в Бога, якщо сам дослідник не вірить в Бога;

б) як розкрити сутність релігійних догм;

в) як розуміти науковий аналіз релігії;

г) як одержати вичерпну відповідь на запити світогляду віруючого.

3. Що означає “здійснити іманентний аналіз релігії”?

а) зрозуміти релігію “зсередини”, подивитись на неї очима віруючого;

б) запропонувати віруючому своїх відповідей на проблеми буття;

в) пояснити причини релігійних вірувань;

г) розкрити істинну сутність релігії.

4. Що означає “іманентний”?

а) зовнішньовластивий;

б) повністю властивий;

в) не властивий;

г) внутрішньовластивий.

5. Які світоглядні питання вирішує людина вірою в існуючого Бога?

а) звідки пішов світ; б) що таке почуття;

в) у що треба вірити; г) що таке добро і зло.

6. Коли філософська думка з’ясувала гносеологічні, психологічні й соціальні детермінанти релігії?

а) XX ст.; б) 1698 р.;

в) XIX ст.; г) 1768 р.

7. Центром релігійного світорозуміння є ...

а) світоглядний елемент духовної культури;

б) спосіб наукового сприйняття;

в) проблема людини, її місця у навколишньому світі та сенсу її життя;

г) проблема вибору релігії.

8. Яку функцію виконує релігія?

а) соціальну; б) історичну;

в) філософську; г) психологічну.

9. У межах якої науки складалась і розвивалась методологія наукових досліджень?

а) психології; б) соціології;

в) історії; г) філософії.

10. Чи користувалося релігієзнавство будь-якої кон-кретно-історичної школи методологією того філософ-ського напряму, в колі якого воно розвивалося?

а) завжди; б) рідко;

в) іноді; г) ніколи.

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

Тест – 6

1. Релігієзнавство – вагомий світоглядний елемент ду-ховної культури, що ...

а) дає соціальні знання про релігію;

б) дає філософські знання про релігію;

в) дає історичні знання про релігію;

г) дає наукові знання про релігію.

2. Релігієзнавство – один з найважливіших ...

а) способів наукового сприйняття культури мину-лого;

б) пізнання себе;

в) визначення добра і злі;

г) збагачення духовного світу особи досягненнями всієї попередньої культури.

3. Релігієзнавство впливає на розвиток ...

а) думок народу; б) поглядів народу;

в) знань народу;

г) історичної пам’яті народу.

4. Релігієзнавство аналізує ...

а) суттєві світоглядні питання в контексті соціології;

б) суттєві світоглядні питання в контексті історії;

в) суттєві світоглядні питання в контексті релігії та вільнодумства;

г) суттєві світоглядні питання в контексті психології.

5. Релігієзнавство допомагає людині зробити власний ...

а) світоглядний вибір; б) вибір у житті;

в) політичний вибір; г) вибір фаху.

6. Релігієзнавство допомагає уникнути ...

а) догматизму і авторитаризму;

б) синкретизму релігій; в) секуляризації;

г) нігілізму і примітивізму.

7. Наукового розуміння принципу свободи совісті сприяє ...

а) зростанню політичної культури людей;

б) зниженню політичної культури людей;

в) зростанню політичної думки людей;

г) зниженню політичної думки людей.

8. Критичні судження несуть у собі ...

а) творчий кінець;

б) творче начало;

в) імпульс для поглиблення наукових пошуків;

г) гальмують наукові пошуки.

9. Ідеї релігієзнавства закликають до ...

а) милосердя;

б) бездушності;

в) жорстокості і насильства;

г) участі у благодійній діяльності.

10. Ідеї релігієзнавства спрямовані проти ...

а) милосердя;

б) бездушності;

в) жорстокості і насильства;

г) участі у благодійній діяльності.

Практичне заняття: Предмет релігієзнавства

План

1. Релігієзнавство як комплексна галузь наукового знання.

2. Релігієзнавство як наука.

3. Релігієзнавство як навчальна дисципліна.

4. Прикладний характер релігієзнавчих знань.