2. Наприкінці 6 ст.

3. 80 років.

4. Джон Сміт.

5. Синкретичним.

6. 10 заповідей: шануй бога, не створи собі кумира, не поминай ім’я бога без необхідності, шануй день суботи, шануй своїх батьків, не вбивай не перелюбствуй, не кради, не свідчи брехливо на ближнього свого, не зажадай майна ближнього свого.

7. Брахма, Шіва, Вішну.

8. Монастир.

9. Антропософія.

10. Він зберігається у вигляді поклоніння священним предметам (хрестам, іконам, мощам) і як самостійний залишок – у вигляді віри в талісмани й амулети. Талісман – приносить щастя, а амулет – оберігає.

В-6:

1. Чотири благородні істини: життя – це страждання; причини страждань – бажання або жадоба; позбутися від страждань означає звільнитися від бажань; спосіб позбутися бажань – це наслідувати “восьмеричний шлях”, який керує поведінкою, мисленням і віруванням людини.

2. На честь християнських свят (Різдва Христового, Бого-явленський храм, Благовіщенський храм тощо), ікон Богородиці, різних святих (храм святого апостола і євангеліста Іоана Бого-слова).

3. До джерел віровчення католицизму належать Постанови собо-рів католицької церкви, настанови, повчання, енцикліки Римського папи.

4. Чарлз Рассел.

5. Аравійського.

6. Рош Гашана.

7. Творчу, руйнівну, охоронну.

8. Кун-цзи.

9. 1. Дажбог, Хорс, Перун, Стрибог, Симаргл, Мокош – „Повість минулих літ”;

2. Волос, Лада, Купала, Коляда – „Густинський літопис” і „Синопсис” Гізеля;

3. Сварог і Сварожич – „Іпатіївський літопис”;

4. Берегиня, Плуг – інші літописи;

5. Див, Яр, Тур – „Слово про Ігорів похід”;

6. Дана, Леля, Прія, Полель, Ярило, Місяць, Зоря, Баба – давньоукраїнська література і фольклор.

10. Бог-творець.

В-7:

1. Комплекс Боях-Гая.

2. Константинопольська православна церква. (Її предстоятель носить титул «Святіший Архієпископ Константинополя – Ново-го Риму і Вселенський Патріарх». Проте він має лише першість честі, тобто є «першим серед вірних», і користується особливою повагою інших Православних Церков). З 1991 р. Константино-польську церкву очолює Варфоломій І.

3. Дотепер формально зберігається право вибору на цю посаду будь-якого католика – чоловіка.

4. Топек.

5. У VII ст.

6. Забороняється вживати в їжу кров.

7. Брахма. Він створив світ у багатоманітті живого і минущого, тобто протилежне тому, чого прагнули індійські релігії (досяг-нення мокші, нірвани, розчинення у Вічному і Єдиному).

8. Хань.

9. 1. Не вживати в їду м’яса, риби, яєць, не вживати дурманних речовин, не грати в азартні ігри, не вступати в статеві стосунки поза шлюбом, а в шлюбі – лише для зачаття дитини; 2. Систе-матично читати „Бгагавадгіту” („Пісню про Богів”); 3. Вживати лише вегетаріанську їжу; 4. Жертвувати плоди своєї діяльності Крішні; спілкуватися переважно з однодумцями.

10. Ранні форми релігій; національні релігії; світові релігії; нетрадиційні релігії і нові релігійні рухи.

В-8:

1. Китай.

2. 1) святкувати недільні і святкові дні; 2) у неділю і свята відвідувати церкву й брати участь у богослужіннях; 3) дотримуватись встановлених церковних постів; 4) щонайменше раз на рік – у Великий піст – сповідатися і причащатися Святих Тайн; 5) не брати шлюб в заборонений церквою час.

3. Три дні. Папа Стефан II (752 р.) помер, навіть не заступивши на посаду, тому його ім’я в офіційному реєстрі пап не фігурує.

4. Пуритани.

5. “Немає Бога крім Аллаха”.

6. У VІІ ст. до н. е.

7. У всіх.

8. Шанді.

9. Бхактиведанта Свамі Прабхупада.

10. Нетрадиційні релігії і нові релігійні рухи поділяють на: неохристиянство, релігії східного напрямку, синтетичні релігії, єзотеричні релігії, неозичництво, сайєнтологічні рухи, сатанізм.

В-9:

1. Віная-пітака (правила, яких необхідно дотримуватися в буддизмі). Суная –пітака (розповідає про бесіди, які вів Будда зі своїми учнями). Абідхарма-пітака (тлумачить основні догмати буддизму).

2. Так, православ’я не має (як католицизм – Ватикан) єдиного центру, а представляє собою сукупність 15-ти автокефальних церков. За офіційним церковним переліком найбільша з яких Руська православна церква (50-100 млн. вірних) та автономних церков, що знаходяться в юрисдикції однієї з автокефальних і мають певну самостійність у своєму внутрішньому управлінні. Це Фінляндська православна церква (близько 75 тис.), Синайська православна церква з центром у монастирі св. Катерини на Синаї, Японська православна церква (36 тис.) та деякі інші.

3. 265 пап. (А також 37 «антипап»).

4. Спасіння вірою.

5. Єдинобожжя.

6. 1. Віра в єдиного бога Ягве, творця неба і землі. 2. Віра в особливе покровительство Ягве щодо євреїв. 3. Віра в кінець світу. 4. Віра в потойбічну винагороду. 5. Віра у воскресіння з мертвих. 6. Віра в прихід божественного спасителя – Месію і створення ним тисячолітнього царства в Єрусалимі. 7. Детально регламентована обрядовість і особливий ритуал.

7. Можливість благоговійного споглядання статуї Бога, відчуття належності до божественної величі. (За це право індуїсти зали-шають у храмі свої підношення – існує досить стала такса опла-ти жреців храму за різні послуги або за їхні різноманітні ритуальні дії).

8. Сінь.

9. Спіритизм.

10. За рівнем розвитку релігії поділяються на: ранні форми релі-гії; політеїстичні форми релігії; монотеїстичні форми релігії; синкретичні релігії; нові релігійні течії і рухи.

В-10:

1. Нагарджуна, в ІV ст. н. е.

2. У вівтарі знаходяться жертовник і престол (перед ним пра-вить службу священнослужитель).

3. Третього Вселенського Ефеського собору (431 р.), який забо-ронив доповнювати хоча б єдиним словом уже затверджений Символ віри. В період Великого Розколу догмат про «філіокве» використав Константинопольський патріарх для звинувачення папи Римського в єретичному переінакшуванні Символу віри, і з тих пір він став однією з основних розбіжностей між Східною і Західною церквами.

4. Єгова.

5. Життєпису і діяльності пророків, в основному біблейських – Ной (Нух), Ісаак (Ісхак), Яків (Якуб), Йосип (Юсу), Ісус (Іса) тощо.

6. Декретом 621 р. до н. е. цар Іудеї, розуміючи потребу централізації культу, в інтересах централізації держави запровадив релігійну реформу.

7. Руйнівна. Це бог смерті, розорення, зміни. Він покровитель аскетів, гроза демонів. На перший план вийшов творчий момент: культ життєвої сили і чоловічого начала.

8. Сяо.

9. Вживати алкоголь і наркотики, мати позашлюбні зв’язки, вда-ватися до азартних ігор, жебрацтва, крадіжок, жорстоко поводитися з тваринами, злословити, сповідати гріхи та обду-рювати людей.

10. За рівнем функціонування релігії поділяють на жорстко централізовані; не жорстко централізовані; самовпорядковані; децентралізовані.

В-11:

1. Ламаїзм, дзен-буддизм, чань-буддизм.

2. Із 8 років.

3. Екзальтованої форми. (Особливу популярність одержало «Фатимське чудо», за назвою португальської місцевості, де в 1917 р. Діва Марія кілька разів з’являлася трьом селянським ді-тям, щораз вимовляючи пророцтва. Останні з її пророцтв стали відомі буквально кілька років тому і стосувалися пророкування Дівою замаху на папу Римського, що справдився в 80-х роках ХХ ст.).

4. Глосолалія.

5. Шаріат. Воно єдине. Всі суперечності оцінюються з точки зору релігії. Кодекс шаріату розділяється на три частини – обов’язки, юридичні норми, система покарань. (Закони шаріату є водночас і моральними нормами мусульман).

6. Тора (Закон), або „П’ятикнижжя Мойсея”.

7. Це чоловіче животворне начало. Він є найпопулярнішим.

8. Светамбари.

9. Збруцький ідол. (Це чотиригранний вапняковий стовп, квад-ратний у перетині, заввишки 2 м 67 см. Верхня його частина оформлена у вигляді круглої шапки з хутряною опушкою. Під спільною шапкою – чотири людські обличчя, котрі завершують чотири плоскі грані ідола.

Функціонально це виглядає так:

1. Небесна сфера: Дажбог – божество світла, сонця, пода-тель благ, містичний прародитель руських людей; Перун – бог грози та блискавки, покровитель воїнів.

2. Земний простір: Мокош – „Мати врожаю”, господиня символічного рогу достатку, одна з двох рожаниць. Лада – друга рожаниця, покровителька весняної ярої веге-тативної сили та шлюбів (вона зображена з кільцем в ру-ці). Люди – біля підніжжя божества. На бічній грані біля жіночої постаті зображено дитину.

3. Підземний світ: Волос-Велес – доброзичливий бог землі, де упокоїлися предки, обережно тримає на своїх плечах площину земного простору з людьми на ній.

10. Монотеїзм – релігія єдинобожжя. Виник він внаслідок утво-рення централізованих рабовласницьких держав. Держава з єди-ним правителем потребувала і релігії з єдиним Богом, який уособлював би та підтверджував би його дії.

В-12:

1. Чернець Цзьон-Каба (ХІV ст.).

2. Сім. Вони запалювали свічки, читали сім молитов про оду-жання хворого, сім послань апостолів, сім віршів з Євангелія, потім сім разів змазували єлеєм хворого. Тепер цей обряд здій-снює один священик, але, як і раніше, збереглися сім прохань за хворого, сім молитов тощо.

3. Із XII ст. (У 1854 р. ця легенда знайшла офіційне підтвер-дження у відповідному догматі, проголошеному папою Пієм IX у спеціальному папському посланні: «блаженна Діва Марія була в першу мить свого зачаття, через виняткову благодать і (винят-кове) вилучення, збережена через заслуги Ісуса Христа, спаси-теля роду людського – незайманою від усякої плями перво-родного гріха». У 1950 р. папа Пій XII увів догмат про тілесне вознесіння Богоматері після закінчення її земного шляху, що демонструвало майже Божественну сутність Богородиці, оскіль-ки всі інші душі чекали зустрічі з тілом тільки на Страшному суді.

4. Внутрішню віру, а не магічну релігійну релігійну дію (богослужіння).

5. Паломництво в Мекку для поклоніння священному каменю Кааби, Медіну.

6. Талмуд („вивчення”) – багатотомний збірник єврейських дог-матичних, правових, релігійно-філософських, моральних і побутових уявлень, які сформувалися протягом ІV ст. до н. е., до V ст. н. е.

7. Бичок Нанді, який символізує силу й животворні потенції Шіви.

8. Законники-легісти.

9. Медіум.

10. Перші релігійні уявлення склалися у верхньому палеоліті приблизно 40-20 тис. років до н. е., коли жили люди сучасного антропологічного типу (кроманьйонці).

В-13:

1. Виділяють такі 12 етапів життя Шак’ямуні: прийняття рішення народитися в світі людей, сходження з неба тушита, входження в лоно матері, народження, накопичення людських знань, життя в розвагах та насолодах, залишення палацу, аскетичні вправи, перемога над Марою, досягнення стану Будди, проповідь дхарми, входження в нірвану.

2. На жертовнику зберігаються різні церковні речі, необхідні для літургії, на ньому відбувається проскомідія – приготування хлі-ба і вина для причастя.

3. У 50 країнах світу. Щодо географічної компоненти, то католи-цизм найбільш поширений в Америці (США, Мексика, Латин-ська Америка) і країнах Західної, Центральної та Південно-Схід-ної Європи (Іспанія, Італія, Португалія, Франція, Бельгія, Авст-рія, Німеччина, Угорщина, Польща, Чехія, Литва, частина України і Білорусі). Великі католицькі громади існують у багатьох країнах Африки і Азії (Філіппіни).

4. Рішення церковних соборів, послання пап, “святий переказ”, культ Богородиці, святих, ікони, літургію.

5. Ісус розглядається як пророк, а не син божий.

6. Іуди.

7. Шакті.

8. Асоціація синтоїстичних святилищ.

9. Розарій.

10. Релігієзнавство досліджує проблему сутності релігії, похо-дження релігії, змісту релігії, історичного розвитку релігії, ролі релігії у суспільному житті, їх зв’язок з політикою, культурою, правові основи функціонування, психологія релігії.

В-14:

1. Ламаїзм сформувався в Тибеті в V-ХІV ст. Внаслідок проник-нення сюди махаяни і тантризму та поєднання їх з релігією тибетців бон-по (форма шаманізму).

2. Патріарх, митрополит, архієпископ, єпископ, архімандрит, ігумен, ієромонах, архідиякон, ієродиякон.

3. Спеціальні закриті збори, на яких двома третинами голосів ви-щих посадових осіб католицької церкви – кардиналів обира-ється папа Римський із XII ст.

4. Лютеранська, реформатська, меннонітська, анабаптистська (континент Європа), англіканська, пуританська, пресвітеріан-ська, конгрегаціоналістська (Англія) тощо.

5. Ісламське свято – день народження Мухаммеда.

6. Ізраїлю.

7. Із культом Шіви і Шакті, Вішну.

8. Ачар’я.

9. Океанічний, розчинений в океані.

10. Головною ознакою будь-якої релігії є віра у надприродне. До віри у надприродне слід віднести уявлення про потойбічні сили у вигляді божества, ангелів, чортів.

В-15:

1. Першу й, мабуть, найголовнішу із своїх проповідей Будда виголосив у парку оленів у Бенаресі п’ятьом монахам або учням.

2. Архієреї. Вони є вищими в церковній ієрархії й уособлюють різні ранги єпископського звання. (Названі сани іноді можуть присвоювати за особисті заслуги, але частіше їх пов’язують із посіданням певних посад. Митрополити звичайно очолюють головні єпархії, адміністративно-територіальні церковні округи; архієпископи – деякі інші великі або важливі єпархії; єпископи – інші єпархії. Архімандрити найчастіше є настоятелями великих монастирів і ректорами духовних навчальних установ. Ігумени очолюють інші монастирі. Ієромонахи – ченці, що мають сан священика. Архідиякон – старший диякон-монах у монастирях або при вищому православному церковному ієрарху. Ієродиякон – чернець у сані диякона).