Обов’язки християнина

1. Установлені свята святкувати.

2. У неділю та свята брати участь у церковних богослужіннях.

3. Установлених постів додержувати.

4. Кожного року, принаймні раз, у Великий піст (пасхальний), сповідатись і причащатися.

5. У заборонені церквою часи весіль і забав не справляти.

Церковні свята

Пасха христова, Великдень – свято свят християн, встановлене на честь „чудесного воскресіння” розіп’ятого Ісуса Христа. Відзначається в першу неділю після весняного рівнодення (21 березня) і наступного за ним повного місяця (від 4 квітня до 8 травня).

Дванадесяті перехідні свята

Вхід Господній в Єрусалим (вербна неділя) – за неділю до Пасхи. Основа – розповідь про вхід Ісуса Христа зі своїми учнями до Єрусалима, куди він пішов на страждання і смерть.

Вознесіння Господнє – вознесіння воскреслого після смерті Сина Божого на небо на 40-й день після Пасхи.

День Святої Трійці. П’ятидесятниця (зелені свята) – в честь чудесного явища: на 50-й день після Воскресіння Христа на його учнів (апостолів) зійшов „Святий Дух” і вони заговорили різними мовами.

Дванадесяті неперехідні свята

Різдво Христове (7 січня) – зобов’язане міфу про дивне народження Ісуса Христа – Сина Божого і водночас людини.

Хрещення Господнє (19 січня) – присвячене хрещенню Ісуса Христа в річці Йордан. Друга назва свята – „Богоявлення”.

Стрітення Господнє (15 лютого) – присвячене міфічному пред-ставленню батьками Ісуса Христа свого немовляти Богові в Єрусалимському храмі на 40-й день після його народження.

Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня). В основі – міф про одержання Марією повідомлення архангела Гавриїла про те що, вона народить від „Святого Духа”. В Україні пов’язується з початком польових робіт.

Преображення Господнє (19 серпня) – в пам’ять про чудесне преоб-раження Ісуса Христа під час молитви на горі Фавор спільно з апостолами. Обличчя Христа враз просяяло, як сонце, одежа стала білою, як світло. Це супроводжувалося „гласом з-за хмари”: „Це син мій улюблений, що його я сподобав. Його слухайтесь!” (Мт. 17. 1-9). На Русі – яблучний Спас.

Успення Пресвятої Богородиці (28 серпня) – день кончини Божої Матері, яку оплакують віруючі. В Україні-Русі – закінчення жнив.

Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня) – присвячене наро-дженню матері Ісуса в сім’ї старих праведників Йоахима і Анни. В народі свято іменується „Малою Пречистою”.

Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня) – в пам’ять здобуття матір’ю імператора Костянтина Оленою в 4 ст. Хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Його підняли на Голгофі, де він був розіп’ятий. На Україні – медовий Спас.

Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня) – в пам’ять приве-дення трирічної Марії, майбутньої Богоматері, до Єрусалимського храму для виховання.

Великі свята

Обрізання Господнє і пам’ять про святого Василя Великого (новий рік за старим стилем календаря) (14 січня) – на честь релігійно-магічного обряду обрізання крайньої плоті на 8-й день після народження малюка. Василь Великий (біля 330-379 р. н.е.) – християнський богослов, теоретик чернецтва.

Народження Іоанна Предтечі (7 липня) – на честь народження пророка і хрестителя Господнього Іоанна.

Святих Первозванних апостолів Петра і Павла (12 липня) – присвяче-не Петру – „предначальнику апостолів” – і Павлу, який „більше інших потрудився”.

Усікновення глави Іоанна Предтечі (11 вересня) – в пам’ять про страту Хрестителя.

Покрова Пресвятої Богородиці (14 жовтня). В основі – міф про появу Божої Матері біля молільників у Константинопольському храмі в 910 р., яка простягла над ними біле покривало (омофор). Зміст свята – ідея покровитель-ства. В Україні збігається зі святом завершення сільськогосподарських робіт.