Целью изучения экономической теории является

не получение набора готовых ответов на экономические

проблемы, эта цель - научиться не быть обманутыми экономистами

Джоан Робинсон

Тема 17. Глобалізація: сутність, етапи розвитку,

виклики для України

1 Питання практичного заняття

1. Глобалізація: сутність, чинники та етапи розвитку.

2. Особливості конкуренції і співробітництва в умовах транснаціоналізації економіки.

3. Глобальні виклики для України в умовах транснаціоналізації економіки.

2 Основні поняття

Глобалізація, глобальна економіка, рівні глобалізації, фактори глобалізації, ризики глобалізації, глобальні проблеми, класифікація глобальних проблем, екологічна криза, форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем, концепція сталого розвитку.

3.1 Основна література

17.0.Економічна теорія: Полiтекономiя. Навч.посiбник (Базилевич В.Д. та iнш.). Глава 22

«Глобалізація економіки та загальноцивілізаційні проблеми людства».

3.2 Додаткова література

17.1. Крапивний І.В. Глобалізація: сутність, чинники та етапи розвитку. – Стаття.

17.2. Крапивний І.В. Особливості конкуренції і співробітництва в умовах

транснаціоналізації економіки. – Стаття.

17.3. Крапивний І.В. Глобальні виклики для України в умовах транснаціоналізації

економіки. – Стаття.

4 Контрольні питання

1. Глобальні економічні проблеми [17.0], [1].

2. Сутність глобалізації [2].

3. Чинники розвитку глобалізації [3].

4. Етапи розвитку глобалізації [4].

5. Уроки для України [5].

6. Транснаціоналізація економіки [6].

7. Конкуренція в умовах транснаціоналізації економіки [7].

8. Співробітництво в умовах транснаціоналізації економіки [8].

9. Уроки для України [9].

10. Глобальні виклики в умовах транснаціоналізації економіки [10].

11. Сценарії розвитку країн Периферії [11].

12. Уроки для України [12].

17.0 Глобалізація економіки та загальноцивілізаційні проблеми людства

1. Глобальні економічні проблеми

Вони виникають із взаємодії людини і суспільства з природою. Сучасна наука вважає глобальними ті проблеми, що: а) мають загальносвітовий характер і стосуються інтересів усіх або більшості країн; б) створюють загрозу людству, ведуть до регресу в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил; в) вимагають невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства.

По цих ознаках глобальні проблеми поділяють на три сфери їхньої дії: До першого належать проблеми, що виникають із взаємодії природи і суспільства і пов'язані з використанням обмежених ресурсів. В другій половині минулого сторіччя виникла ситуація, коли гостро проявилося протиріччя між потребами суспільства в природних джерелах і можливостями природи задовольняти ці потреби. До другої сфери відносяться проблеми суспільних взаємин між державами різних соціально-економічних систем і різних рівнів розвитку. Нині на перший план серед цих проблем вийшла проблема регіональних конфліктів. Третя сфера охоплює проблеми пристосування сучасної людини до умов, що постійно змінюється під впливом НТР та природного середовища. Проблему людини і її майбутнього вчені розглядають у якості загальної, у якій концентруються і багаторазово підсилюються всі інші проблеми людського суспільства.

Наприкінці 60-х років 20-го століття Римський Клуб, що поєднує на добровільній основі сто найвидатніших вчених і політиків світу опублікував чергову доповідь, присвячена стану навколишнього середовища. У цій доповіді висунуті й обґрунтовані три ймовірні катастрофи, що можуть обрушитися на світ вже в недалекому майбутньому. Першою названа демографічна проблема, масштаби і наслідки якої важко переоцінити. Друга половина ХХ століття почалася демографічним вибухом, тобто стрімким зростанням населення. Якщо на початок цього сторіччя на Землі проживало близько 1,6 млрд. людина, на середину - 2,5 млрд., то до кінця століття загальна чисельність населення перевищила 5,5 млрд. Вісімдесят відсотків усього приросту приходиться на Азію, Африку і Латинську Америку. У цих країнах склалася суперечлива ситуація. З однієї сторони проникнення цивілізації дозволило значно скоротити дитячу смертність, ліквідувати масові епідемії, подовжити середню тривалість життя. З іншого боку, відсталість умов існування людей, беззаперечне слідування віковим звичаям, традиціям, релігійним поглядам зберегли народжуваність на гранично-природному рівні. Ймовірно такий граничний рівень відтворення населення збережеться в більшості країн, що розвиваються, до середини ХХІ століття. До цього часу 90-95% усього населення буде приходиться на Азію, Африку і Латинську Америку, а загальна чисельність населення Землі може наблизитися до 10 млрд.

Швидке зростання населення в країнах "третього" світу викликає заклопотаність і супроводжується загостренням соціально-економічної напруженості у світі. При щорічному зростанні населення на 2-2,5%, споживчі ресурси в багатьох країнах збільшуються в межах 1%. У національних границях ряду держав уже виявляється абсолютне перенаселення. Глобальний характер продовольчої проблеми одержує вираження не тільки в тім, що значна частина населення умирає від голоду і недоїдання, але й у зростанні соціальних, військових конфліктів із застосуванням найсучаснішої зброї. Виходом з цієї ситуації може бути з одного боку, подолання економічної відсталості, а з іншого боку, уживання невідкладних заходів до регулювання народжуваності. Розрив, що збільшується, у рівнях життя і рівнях відтворення населення між "Північчю і Півднем" створює реальну погрозу для жителів планети: загрозу перенаселення, голоду і масових військових зіткнень.

Друга реальна загроза пов'язується з екологічною платформою. Господарська діяльність людей завжди завдавала шкоди навколишньому середовищу. Однак ще в недалекому минулому природа справлялася з її наслідками і відновлювала екологічну рівновагу. У наш час збиток, що наносить господарська діяльність людини навколишньому природному середовищу зріс настільки, що природа втратила здатність до самовідновлення. Виникла реальна загроза самоотруєння людей. Наближаються до кінця багато непоновлюваних запасів корисних копалин, величезна небезпека таїться в глобальному потеплінні клімату на планеті, розширюються "озонові діри", скорочуються потенційні можливості Землі як унікального середовища життєдіяльності людини. Майбутні покоління можуть одержати в спадщину безжиттєвий простір. Рішення цих проблем вимагає об'єднаних зусиль світового співтовариства, концентрації величезних капіталів і їхньому використанні на відновлення і підтримку екологічної рівноваги. Однак саме світове співтовариство суперечливе. Багато держав не мають у своєму розпорядженні засоби для підтримки життєдіяльності людей навіть на критичному мінімальному рівні і тому будуть і далі не в змозі перевести господарську діяльність на замкнуті безвідхідні технології, не говорячи вже про можливість їхнього високого внеску у світовий фонд захисту природи. Якась частина цих проблем розв'язується на рівні окремих держав, але рішення багатьох вимагає об'єднаних зусиль усіх країн світу.

Третьою, найбільш небезпечною для людини є ядерна загроза. У світі зібралася величезна кількість ядерної зброї і, що саме небезпечне, вона починає швидко поширюватися серед держав, у тому числі і серед тих, чиє поводження не завжди передбачуване.