1.1.4. Тваринний світ вод арктичних морів і їх узбережжя

Для тваринного світу Арктичної зоогеографічної області характерний бідний видовий склад. Але є місця де спостерігається досить значна чисельність і біомаса окремих видів (пов’язана з багатством кормової бази влітку, коли біля краю льодового покриву під впливом безперервного освітлення у багатій на кисень воді розвивається фітопланктон). Фітопланктон і рачки-бокоплави є основою харчової піраміди. Вищу ступінь у піраміді займають риби – сайка, полярна тріска, навага, пікша, лососеві – сьомга, голець, омуль. Рибою і безхребетними харчуються птахи, які гніздяться на крутих скелях переважно західних узбереж; утворюючи так звані “пташині базари” (найчастіше дрібні гагарки, люрик, біла чайка, моївка; нерідко - рожева чайка і велика чайка-бургомістр, качка-морянка, кайра, гага, полярна крачка). Із китоподібних, що харчуються рибою, слід відзначити типово арктичні види – білуху, нарвала, гренландського кита. Із ластоногих найбільш характерні тюлені – нерпа, рідше “морський заєць” (лахтак), чубатий тюлень а також моржі, що харчуються переважно молюсками і ракоподібними. На вершині харчової піраміди арктичних морів перебуває арктичний ведмідь, який полює переважно на тюленів. За ведмедями часто сюди проникають песці, які в Арктиці (на відміну від тундри) відіграють роль падальщиків, та харчуються об’їдками з ведмежого “столу”.

Більш багата видами приатлантична частина арктичних морів.

І так не досить багаті ресурси промислових тварин Арктики виснажені надмірним полюванням і виловом. Тому нині діють міжнародні договори, які забороняють полювання на білого ведмедя і гренландського кита; під охороною також перебувають морж, чубатий тюлень, біла і рожева чайки тощо.

Це цікаво:

У водах Арктики живе найбільша медуза-ціанея, тіло якої у діаметрі досягає 2 м, а довжина щупалець – кількох десятків метрів.

Трапляється морський павук пікногон з розмахом ніг 30см.

Вік, до якого доживають організми в арктичних водах, значно більший, ніж у більш теплих морях.

Завдання для самостійної роботи:

1.Запишіть анатомічні, фізіологічні й етологічні пристосування до умов навколишнього середовища:

а) білих ведмедів; б) моржів;

2.Складіть схему харчових зв’язків організмів арктичних морів і їх узбереж.

1.1.5. Органічний світ морів Антарктики й Субантарктики та їх узбережжя

У полярних і субполярних регіонах південної півкулі виділяють два великі природні регіони, що різняться характером циркуляції повітряних мас, температурним режимом повітря і вод:

• Антарктика (материк Антарктида з прилеглими до нього морями і островами приблизно до південного полярного кола);

• Субантарктика (приблизно до 50…60° південної широти).

У межах позальодовикових (прибережних, острівних) ландшафтів Антарктики органічний світ надзвичайно бідний (нижчі водорості й лишайники, подушкоподібні мохи, кілька видів квіткових). Рослини, більшою мірою, зростають у т.з. “оазах” (захищених від сильних вітрів ущелинах тощо), та на островах. Тваринний світ Антарктики теж бідний і пов’язаний з морем (з птахів – пінгвіни: імператорський, королівський, Аделі тощо; буревісники, поморники; із ссавців під час полярного дня сюди проникають тюлені Веделя (утворюють лежбища), на крижинах – тюлені-крабоїди і тюлені Росса, а за ними — хижий тюлень морський леопард).

Більш багатий і різноманітний органічний світ Субантарктики. Температури повітря і води тут дещо вищі. Але характерні надзвичайно сильні “стокові” вітри і течії (на межі з більш теплими помірними водами), що зумовлюють інтенсивне перемішування субарктичних вод, їх збагачення киснем. У таких умовах розвивається фіто- і, особливо, зоопланктон, серед якого важливу роль у харчовій піраміді відіграє кріль (гігантське скопичення дрібних креветкоподібних рачків-чорноочок).

Рис. 3. Харчові ланцюги у субантарктичних морях

• Найбільшою твариною в світі вважають 190 тонну самку синього кита, довжиною 27,6 м, яка була піймана в Субантарктиці у 1947 р. У 1909 р. тут була виявлена самка синього кита завдовжки 33 м 58 см. Середня довжина тіла синіх китів 24-25 м. Цей гігант харчується планктоном. Повний шлунок вміщає 1,5-2 т кріля. Вважають, що за добу кит може спожити 4-6 тон кріля.

• Серед зубатих китів найбільшими є кашалоти (довжиною 15-20 м), що харчуються кальмарами і рибою та пірнають на глибину до 1 км і більше.

• Самці найбільшого субантарктичного тюленя – “морського слона” мають середню довжину 5 м, і вагу 2-3,5 т (до 4 т).

• Найбільшим птахом Антарктики є імператорський пінгвін, висотою 1 м і вагою 25-35 (до 50) кг. Вони гніздяться у розпалі зими.