 
        
        - •1.1. Біогеоценози Арктики й субарктичних широт
- •1.1.1. Рослинність зон арктичних пустель і тундри
- •Пристосування рослинності арктичних пустель і тундри
- •1.1.2. Відмінності рослинності полярних і субполярних широт, зумовлені змінами клімату, рельєфом і складом гірських порід
- •1.1.3. Тваринний світ арктичних пустель і тундри
- •1.1.4. Тваринний світ вод арктичних морів і їх узбережжя
- •Це цікаво:
- •1.1.5. Органічний світ морів Антарктики й Субантарктики та їх узбережжя
- •1.2. Біогеоценози лісотундри
- •1.3. Приокеанічні лучні й лісолучні біогеоценози
Модуль 2. Зональні біогеоценози позатропічних широт
1.1. Біогеоценози Арктики й субарктичних широт
(умови формування і райони поширення)
Навколо північного полюсу (циркумполярно) розташовані арктичний і субарктичний географічні пояси. Їх південні межі, орієнтовно, співпадають з ізотермами найтеплішого місяця року липня: +6С (арктичного з субарктичним) і +14С (субарктичного з помірним). По мірі зростання середніх температур липня та збільшення тривалості літа, на суходолі з півночі на південь природні зони й підзони змінюються так
:
	 
	
І. Арктичний пояс :
- зона вічного морозу (крижана; з покривними льодовиками); 
- з  она
		арктичних пустель; она
		арктичних пустель;
- арктичні тундри; 
ІІ. Субарктичний пояс :
- типові тундри; 
- південні тундри; 
- лісотундри (континентальні сектори материків), 
або лучні й лісолучні біогеоценози (приокеанічні сектори материків).
У таблиці 1 охарактеризовані кліматичні умови формування біогеоценозів полярних і субполярних поясів, а також наведені дані про запаси і продуктивність фітомаси (т/га).
Таблиця 1
УМОВИ ФОРМУВАННЯ БІОГЕОЦЕНОЗІВ
АРКТИЧНОГО, СУБАРКТИЧНОГО і СУБАНТАРКТИЧНОГО ПОЯСІВ
| Зони, підзони, сектори | tЛ | tЗ | r | К | БПК | Запаси фітомаси (т/га) | Річний приріст фітомаси | 
| 1. Полярні пустелі | +3 | -20 | 200 | 2 | 0 | 0-1 | 0,1 | 
| 2. Тундри: | +2...11 | -2...-40 | 150-500 | 1,5 | 0-5 | 5-30 | 0,5-4 | 
| А. Арктичні тундри | 
 | 
 | 
 | 
 | 0 | 5 | 1 | 
| Приокеанічні сектори | 2... | -15 | 350 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Континентальні сектори | 6 | -40 | 150 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Б. Типові тундри | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
| Приокеанічні сектори | 6... | -2...-5 | 500 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Континентальні сектори | 10 | -15 -40 | 150 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| В. Південні тундри | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Приокеанічні сектори | 10 | -1...-5 | 500 | 
 | 3-5 | 25 | 4-5 | 
| Континентальні сектори | 11-12 | -15...-40 | 150 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 3. Лісотундри | 12…14 | -10...-40 | 600 (зх.)… 350 (сх.) | >1 | 7 | 60 | 5-6 | 
| 4. Приокеанічні (перехідні від субполярних до помірних): | >1 | 6-8 | 85 | 7-8 | |||
| А. Лучні субантарктичні | 9-10 | +2...3 | 350 - 600 | >1 | 
 | 
 | 
 | 
| Б. Приатлантичні | 10…13 | 0…4 | 1000 - 1500 | >1 | 
 | 
 | 
 | 
| В.Притихоокеанські (Аляскинсько-далекосхідні) | 12…14 | -8…-12 | 1000 - 1600 | >1 | 
 | 
 | 
 | 
Умовні позначення : tЛ – температура повітря (°С) найтеплішого місяця;
tЗ – температура повітря (°С) найхолоднішого місяця; r – кількість атмосферних опадів за рік (мм);
К – коефіцієнт зволоження (за М.М. Івановим); БПК – біологічний потенціал клімату, в балах.
