До плаката № 1
Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю
Організаційна структура управління ЗЕД підприємства залежить не лише від розглянутих вище чинників, але і від методів виходу на зовнішні ринки. В зв'язку з цим можна виділити два варіанти:
1) безпосередній вихід на зовнішній ринок
2) вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників
Якщо підприємство-виробник виходить на закордонний ринок з сильною конкуренцією і складною продукцією, добре відомою споживачеві, має сенс звертатися до закордонних фірм-посередників, які добре знають місцевий ринок і мають на нім своє місце. Це також має сенс, якщо потрібно "довести" експортовану продукцію до рівня, який задовольняє місцевих споживачів. Як правило, закордонні фірми-посередники обходяться дорожчим, ніж вітчизняні.
Зовнішньоекономічний відділ є самостійним підрозділом підприємства. Очолюється він головою правління або заступником голови правління по зовнішньоекономічній діяльності. Відділ має субрахунок на рахунку підприємства, який дає їй можливість брати кредити для здійснення експортно-імпортних операцій, але витрачати ці засоби на свій розсуд без узгодження з керівництвом підприємства не в праві. На мал. 1. представлено приблизну організаційну структуру зовнішньоекономічного відділу, який обслуговує велике підприємство.
До плаката № 2
У 2009 році відбулося різке зростання об'ємів реалізації товарної продукції порівняно з попередніми роками. Розглянемо зміну її структури впродовж останніх двох років (плакат 2).
Як видно з даних таблиці 2.6, в номенклатурі товарної продукції впродовж останнього року відбулися серйозні зміни. Перш за все це стосується введення у виробництво нового типа продукції - гвинтових компресорів, їх було вироблено на суму 5817,5 тис. грн. Це принципово новий вид продукції на вітчизняному ринку, який відрізняється низьким рівнем енергоспоживання, і збільшенням терміну експлуатації порівняно з поршневим компресором. Переорієнтація на виробництво цієї продукції змусила зменшити обсяги виробництва поршневих компресорів на 70,1%, що привело до зниження об'ємів їх реалізації на 73,1 %, Ці зміни привели до поглиблення спеціалізації продукції, яка випускається, чіткішого її напряму на виробництво компресорного устаткування. Серед інших видів продукції також змінилися об'єми реалізації кульової арматури (у 8,8 разу). Це пояснюється підвищенням попиту цієї продукції на ринку, а досліджуване підприємство має великий, об'єм розробок для кульової арматури, які використовують в агресивних середовищах. Крім того сучасний стан ринку дозволяє реалізовувати даний вигляд продукції за високими цінами при порівняно низьких витратах на їх виготовлення і проектування. Це забезпечує високу рентабельність даного вигляду продукції.
З метою визначення ефективності виробництва окремих видів продукції визначимо рівень рентабельності кожного з видів. (плакат 2 рентабельність).
Як видно за даними таблиці, найбільш рентабельною продукцією на даному етапі є насоси. Проте цей вигляд продукції займає невелику долю в структурі продукції. Компресорні ж установки є найменш рентабельними, хоча їх виробництво і відповідає спеціалізації підприємства.
Це свідчить про те, що потужності підприємства по виробництву даного вигляду продукції не використовуються повною мірою, що підтверджується даними, оскільки в 2005 році припинилося виробництво поршневих компресорів, а приступили до серійного випуску гвинтових. Серед видів продукції з високим рівнем рентабельності можна відзначити охолоджувачі. Це пояснюється тим, що інститут має власне "ноу-хау" по виробництву охолоджувачів, високі експлуатаційні властивості яких відомі споживачам, і це у свою чергу підтримує постійний попит на них, а рівень цін - порівняно високий рівню рентабельності.
Таким чином, введення нового виду продукції дозволило підвищити об'єм реалізованої продукції, поліпшити фінансові показники підприємства.