Основні принципи регулювання процесів травлення

Травний конвейєр функціонує завдяки системі регуляторних ме­ханізмів, що складаються із нервово-рефлекторних і гуморальних ланок.

Ці механізми забезпечують процеси поєднання моторики, секреції, конт­ролю за перетравлюванням і всмоктуванням речовин.

Існують три типи ефекторних впливів регуляторних механізмів:

- функціональні,

- судинорухові,

- і трофічні.

Перший полягає у запуску, зміні або корекції тієї чи іншої ос­новної функціональної активності органа.

Другий - у зміні рівня крово­постачання адекватно до функціональної активності органа.

Третій тип впливу містить у собі різноманітні зміни трофічних процесів у секретор­них клітинах, приведення їх у відповідність з конкретним рівнем функціонального стану органа.

Нервово-рефлекторне регулювання процесів травлення

Процеси травлення і, як наслідок, підтримання в організмі відповідно­го рівня поживних речовин для забезпечення його енергетичних і пластич­них потреб регулюються комплексом безумовних та умовних рефлексів.

Безумовні рефлекси починаються із подразнення рецепторів ротової по­рожнини та відділів травного тракту і здійснюються:

а) місцевими рефлек­сами (рефлекторні дуги замикаються у гангліях, що розташовані у самому органі або поблизу нього);

б) рефлексами за участю різних структур ЦНС, за допомогою складного ієрархічного утвору - центру травлення (гіпоталамо- лімбіко-ретикуло-кортикальний утвір).

Умовнорефлекторне регулювання формується у процесі розвитку ор­ганізму на вигляд, запах їжі, умови та час її вживання. Подібні рефлекси значніше виражені у верхній частині травного тракту. У разі віддалення від ротової порожнини значимість цих рефлексів поступово втрачається.

Так, умовні рефлекси найефективніше регулюють виділення слини, дещо менше - соку шлункових залоз, печінки, підшлункової залози. Практично відсутня умовнорефлекторне регулювання виділення соку кишковими за­лозами.

Гуморальна регуляція процесів травлення

Гуморальне регулювання пе­реважної більшості функцій травного тракту забезпечується власними гастроінтестинальними гормонами.

Обмін речовин як основні умови життя і збереження гомеостазу.

В основі життя людини лежить обмін речовин і енергії.

Обмін речовин або метаболізм полягає в біологічному окисненні (аеробному чи анаеробному) органічних енерговмісних речовин із використанням виділюваної при цьому енергії для життєвих процесів.

Ця енергія використовується на підтримання дихання, кровообігу, температури тіла, для здійснення скорочень м'язів під час рухів тіла, виконання роботи, різних поведінко­вих реакцій. У процесі окисних реакцій від­бувається розщеплення складних орга­нічних сполук з виділенням енергії — ди­симіляція, або катаболізм. Одночасно в організмі відбуваються процеси протилеж­ного напряму, що здійснюються з погли­нанням енергії (синтез специфічних білків, гормонів, ліпідів та інших складних спо­лук із речовин, що надходять до організму з навколишнього середовища) — асиміля­ція, або анаболізм. Обидва процеси нероз­ривно пов'язані між собою через перехід енергії від одного до іншого. Так само тісно пов'язані один з одним обмін речовин та енергетичний обмін.

Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних структур, іонних градієнтів, біосинтетичних процесів, забезпечення спе­цифічних форм клітинної активності тощо.

Витрачені енергетичні ресурси організм повинен постійно компенсува­ти за рахунок харчування. У процесі обміну білків, ліпідів і вуглево­дів відбувається вивільнення енергії хіміч­них зв'язків цих речовин. Більша частина цієї енергії відразу розподіляється в орга­нізмі і розсіюється за його межами у вигля­ді теплоти. Менша її частина (20-25 %) резервується у вигляді макроергічних зв'яз­ків молекул АТФ, у міру потреби викорис­товується на процеси життєдіяльності й ме­ханічну роботу, електричні, секреторні та інші процеси. Усі ці види кінетичної енергії зрештою перетворюються на теплоту, і за кількістю виділеної організмом теплоти можна визначати інтенсивність метаболізму