- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •1. Основні функції системи травлення:
- •Будова травної системи
- •Ротова порожнина
- •Секреторна функція
- •Усмоктування в ротовій порожнині
- •Регуляція слиновиділення
- •Умовний рефлекс на слиновиділення: умовний подразник — світло, підкріплення— їжа, реакція — виділення слини
- •Регуляція виділення слини з привушної, підщелепної і під`язикової слинних залоз Глотка і стравохід
- •Шлунок.
- •Секреторна функція шлунка
- •Регуляція шлункової секреції
- •Фази шлункової секреції.
- •Моторика шлунка
- •Регулювання моторики шлунка
- •Перехід химусу до дванадцятипалої кишки.
- •1. Травлення в дванадцятипалій кишці, особливості секреції та моторики, нервова та гуморальна регуляція. Тонка кишка
- •Секреторна функція тонкої кишки
- •Мембранне травлення
- •Усмоктувальна функція травного тракту
- •Моторика тонкої кишки
- •Регулювання рухів тонкої кишки
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози, його роль у травленні. Підшлункова залоза
- •Секреторна функція підшлункової залози
- •Склад соку підшлункової залози
- •Роль печінки в травленні. Печінка як орган
- •Секреторна функція печінки
- •Регулювання секреції і виділення жовчі
- •Травлення в товстій кишці, роль мікрофлори. Товста кишка
- •Травлення у товстій кишці
- •Регулювання секреторних процесів у тонкій і товстій кишці
- •Захисні механізми травного тракту
- •Моторика товстої кишки
- •Основні принципи регулювання процесів травлення
- •Нервово-рефлекторне регулювання процесів травлення
- •Гуморальна регуляція процесів травлення
- •Обмін речовин як основні умови життя і збереження гомеостазу.
- •Обмін речовин
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін мінеральних речовин і води
- •Обмін мінералів.
- •Регулювання обміну речовин
- •Мінеральні солі і вода.
- •Терморегулювання
- •Механізми терморегулювання
- •Тепловіддача
- •Регуляція температури тіла
- •Терморецептори
- •Центр терморегулювання
- •Методи дослідження обміну енергії
- •1 Г глюкози виділяється 4,1 ккал тепла,
- •Основний обмін
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Моторика тонкої кишки
Моторна функція тонкої кишки повинна забезпечити:
а) перемішування вмісту;
б) просування химусу зі швидкістю, яка необхідна для експозиції його на поверхні слизової оболонки, де будуть здійснюватися процеси гідролізу та всмоктування;
в) переміщення залишків харчового химусу до товстої кишки;
г) запобігання міграції мікрофлори товстої кишки у проксимальному напрямку.
Просування химусу вздовж кишки забезпечується перистальтичними рухами, а її перемішування з травними соками здійснюється за допомогою ритмічної сегментації і маятникоподібних рухів. Усі скорочення відбуваються на тлі постійного загального тонусу стінки кишки.
Ритмічна сегментація полягає у періодичному скороченні циркулярного шару м'язів на ділянках шириною 1-1,5 см, що знаходяться одна від одної на відстані 15-20 см.
Для маятникоподібних рухів характерне скорочення невеликої ділянки поздовжніх м'язів, завдяки чому стінка кишки зміщується відносно химусу. У разі поперемінного повторювання таких скорочень химус переміщується і перемішується.
Просування химусу відбувається за допомогою перистальтичних рухів, що полягають в узгодженому скороченні циркулярних і поздовжніх м'язових шарів. Вище від грудки химусу утворюється перехоплення, а нижче -розширення порожнини кишки. Такі хвилеподібні рухи можуть поширюватися на відносно невелику ділянку кишки, зміщуючи поверхневі шари химусу. Оскільки майже всі харчові речовини усмоктуються у тонкій кишці, то в товсту кишку надходять лише залишки харчового химусу. Це здійснюється потужними хвилями пропульсивної перистальтики. Вони з'являються наприкінці травлення і поширюються уздовж усієї тонкої кишки.
Перші порції химусу надходять до товстої кишки вже через 3,5-4 год, а через 8-10 год після вживання їжі перехід химусу до товстої кишки завершується.
Регулювання рухів тонкої кишки
Рухи кишки відбуваються під впливом комплексу регуляторних механізмів. Для непосмугованих м'язів стінки кишки характерна автоматія. Ритм скорочень забезпечується двома "водіями ритму", один з яких знаходиться при місці впадіння спільної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку, інший - у ділянці ілеоцекального кута.
Рефлекторну регуляцію моторики здійснює міжм'язове сплетення. Подразником є розтяг стінки химусом. Місцеві рефлекторні механізми забезпечують координоване скорочення поздовжніх і циркулярних м'язів.
Автоматія і місцеві рефлекторні механізми коригуються вищими центрами автономної нервової системи, різними нейротрансмітерами і гормональними чинниками. Парасимпатичні нерви переважно збуджують, а симпатичні - гальмують скорочення тонкої кишки.
Посилюють моторику вазопресин, окситоцин, брадикінін, серотонін, гістамін, гастрин, мотилін, холецистокінін-панкреозимін, речовина Р, а також кислоти, луги, есенціальні продукти метаболізму.
Протягом усього процесу травлення спостерігається постійне скорочення і розслаблення ворсинок кишки. Це забезпечує їх максимальний контакт із новими порціями химусу, поліпшує усмоктування і відтік лімфи. Рухи ворсинок регулюються підслизовим нервовим сплетенням. Під впливом кислого химусу у слизовій оболонці кишки з'являється гормон вілікінін, який посилює рухи ворсинок.