
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •І. Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем організму, вплив довкілля.
- •Ііі. Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення.
- •Іv. Роль рецепторів, види.
- •Механізм кодування інформації у рецепторах. Адаптація рецепторів.
- •2.1. Рецептори однієї рефлексогенної зони мають різну збудливість
- •2.2. Залежність амплітуди рп та частоти пд аферентів від сили
- •V. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •Функціональна схема системи адаптивного управління (по Дж. Милсуму,1972)
- •5.1. Будова центральної нервової системи
- •5.1.1. Спинний мозок
- •5.1.2. Головний мозок
- •5.2. Будова периферійної нервової системи
- •5.2.1. Черепні (головномозкові) нерви
- •5.2.2. Спинномозкові нерви
- •5.3. Фізіологія центральної нервової системи
- •5.3.1. Функції нейроглії
- •5.3.2. Морфофункціональна характеристика нейронів
- •5.3.3. Синапси центральної нервової системи
- •5.3.3.1. Гальмівні синапси
- •5.3.3.2. Втома нейрона і синапса
- •5.3.3.3. Електричні синапси
- •5.4.1. Фізіологічна характеристика нервових центрів
- •5.4.2. Властивості нервових центрів
- •5.4.3. Взаємодія рефлексів (координація рефлекторних функцій цнс)
- •5.5. Хімічні речовини та нервова система
- •8.1. Функціональне значення автономної нервової системи
- •8.2. Вплив фармакологічних засобів на функції автономної нервової системи
- •8.3. Структурні особливості автономної нервової системи
- •8.4. Рефлекси автономної нервової системи
- •8.5. Значення гіпоталамуса в регулювання автономних функцій
- •8.6. Участь ретикулярної формації, мозочка і підкіркових ядер у регулюванні автономних функцій
- •8.7. Вплив автономної нервової системи на функції різних органів
- •11.1. Основні етапи еволюції нервової системи
- •11.2. Рефлекторна діяльність нервової системи
- •11.3. Загальна фізіологія центральної нервової системи
- •11.3.1.1. Збудження
- •11.3.1.2. Гальмування
- •11.3.1.3. Координація рефлекторної діяльності
- •11.4. Будова і функції центральної нервової системи
- •11.4.5. Середній мозок
- •11.4.7. Автономна нервова система
- •11.4.8.1. Таламус
- •11.4.8.2. Гіпоталамус
- •11.4.9.1. Лімбічна система
- •11.4.9.2. Основні ядра і структури
- •1 1.4.9.3. Кора півкуль великого мозку
- •9.2. Щитоподібна залоза
- •9.3. Прищитоподібні залози
- •9.4. Внутрішньосекреторна частина підшлункової залози
- •9.5. Надниркові залози
- •9.6. Статеві залози
- •9.7. Загруднинна
- •9.8. Шишкоподібна залоза (епіфіз)
- •9.9. Тканинні гормони
- •9.1. Поняття про гормони
- •9.2. Залози внутрішньої секреції
- •9.2.2. Надниркові залози
- •9.2.3. Щитоподібна залоза
- •9.2.4. Прищитоподібні залози
- •9.2.5. Підшлункова залоза
- •9.2.6. Тимус (загруднинна залоза)
- •9.2.8. Гонади (статеві залози)
5.2. Будова периферійної нервової системи
Периферійна нервова система утворена нервами, що відходять від спинного і головного мозку (31 пара спинномозкових і 12 пар черепних), вузлами (спинномозковими, черепними та автономними) й нервовими закінченнями. Залежно від функції, яку вони виконують, розрізняють нерви чутливі, рухові та змішані. Чутливі нерви сформовані відростками нервових клітин чутливих черепних або спинномозкових вузлів. Рухові нерви складаються з відростків нервових клітин, що лежать у рухових ядрах черепних нервів або в ядрах передніх стовпів спиннного мозку. У периферійній нервовій системі людини переважають змішані нерви, що містять чутливі і рухові волокна. Крім того, наявні також нерви автономної нервової системи, які утворені відростками нейронів автономних ядер черепних нервів чи бічних стовпів спинного мозку. Однак чутливими, руховими або автономними нерви вважають умовно, за перевагою у них тих чи інших волокон.
5.2.1. Черепні (головномозкові) нерви
Від стовбура головного мозку відходять 12 пар черепних нервів. їхні ядра закладені в сірій речовині головного мозку. Черепні нерви мають власні назви і порядковий номер, який позначається римськими цифрами.
/ пара - нюхові нерви (нерви спеціальної чутливості). Починаються від слизової оболонки носа. Утворюють 15-20 тонких нюхових нервів, які досягають нюхової цибулини.
// пара - зоровий нерв (нерв спеціальної чутливості). Починається від сітківки ока, утворює товстий нервовий стовбур. На основі мозку (в ділянці турецького сідла) волокна правого і лівого нервів утворюють неповний перехрест і закінчуються у підкіркових зорових центрах мозкового стовбура.
/// пара - окоруховий нерв (змішаний). Утворений відростками нервових клітин рухових та автономних ядер середнього мозку. Рухова частина нерва іннервує м'язи очного яблука і м'яз - підіймач верхньої повіки. Автономна частина іннервує м'яз, що звужує зіницю, і війковий м'яз.
IVпара - блоковий нерв (руховий). Починається від ядра, розташованого в середньому мозку, іннервує верхній косий м'яз ока.
V пара - трійчастий нерв (змішаний). Рухові волокна починаються з ядра, яке розташоване в мосту, іннервує жувальні м'язи, частину м'язів шиї і м'якого піднебіння. Чутливі волокна забезпечують загальну чутливість очного яблука, пропріоцептивну чутливість м'язів голови, а також іннервують слизову оболонку порожнини носа і рота, шкіру обличчя, кон'юнктиву очей, барабанну перетинку, великі слинні залози. Чутливі ядра розташовані переважно в мосту, а також заходять у середній, довгастий мозок і верхні сегменти спинного мозку.
пара - відвідний нерв (руховий). Утворений аксонами рухових клітин ядра, розташованого у покришці моста. Іннервує латеральний прямий м'яз очного яблука.
пара - лицевий нерв (змішаний). Рухові волокна починаються від ядра, що розташоване в мосту, іннервують мімічні м'язи. Чутливі та автономні волокна утворюють проміжний нерв, гілки якого забезпечують смакову чутливість передніх 2/3 язика і секреторну (парасимпатичну) іннервацію сльозової залози, підщелепної та під'язикової слинних залоз, а також дрібних залоз порожнини рота і носа. Чутливі ядра цього нерва розташовані в мосту і довгастому мозку. Автономне ядро залягає у мосту.
VIII пара - присінково-завитковий нерв (нерв спеціальної чутливості). Утворений центральними відростками спірального і вестибулярного вузлів, що закінчуються на слухових та вестибулярних ядрах мозкового
стовбура. Периферійні відростки цих вузлів починаються на структурах органів слуху і рівноваги.
IX пара - язикоглотковий пере (змішаний). Чутливі нервові волокна забезпечують смакову чутливість задньої третини язика і горла, досягають ядра, що розташоване в мосту і довгастому мозку. Рухові волокна починаються від подвійного ядра в довгастому мозку та іннервують шилоглотко-вий м'яз. Автономні волокна починаються від нижнього слиновидільного ядра довгастого мозку і здійснюють парасимпатичну іннервацію привушної слинної залози, а також слизової оболонки барабанної порожнини.
Хпара - блукаючий нерв (змішаний). Його автономні, чутливі та рухові ядра розташовані в довгастому мозку. Здійснює парасимпатичну і чутливу іннервацію органів шиї, грудної та черевної порожнин. Волокна рухового ядра іннервують м'язи глотки, гортані і верхні 2/3 стравоходу.
XI пара - додатковий нерв (руховий). Ядра залягають у довгастому та спинному мозку. Іннервує груднинно-ключично-соскоподібний і тра- пецієподібний м'язи.
XII пара - під'язиковий нерв. Ядро розташоване в довгастому мозку. Іннервує м'язи язика.