8.7. Вплив автономної нервової системи на функції різних органів

У більшості органів, що іннервуються автономною нервовою системою, подразнення симпатичних і парасимпатичних волокон викликає протилежний ефект.

Так, збудження блукаючого нерва зумовлює зменшення частоти і сили серцевих скорочень, а подразнення симпатичного нерва, навпаки, збільшує їх. Парасимпатичні впливи спричинюють розширення судин язика, слинних залоз, статевих органів, симпатичні - звуження цих судин, парасимпатичні нерви звужують зіниці, симпатичні - розширюють, парасимпатичні звужують бронхи, симпатичні - розширюють, блукаючий нерв стимулює роботу шлункових залоз, симпатичний - гальмує, парасимпатичні нерви викликають розслаблення сфінктерів сечового міхура і скорочення його м'язової оболонки, симпатичні - скорочення сфінктера і розслаблення м'язів тощо.

Ці факти дозволили висунути гіпотезу про антагонізм симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи. Згідно з нею, обидва відділи керують функціями органів, діючи у протилежних напрямах. У нормі за наявності в обох системах центрів, що керують функціями органів, спостерігається динамічний баланс між цими відділами.

Але за умови регулювання функцій низки органів між двома відділами автономної нервової системи існує не тільки антагонізм, але й синергізм. Підвищення тонусу одного з відділів неминуче викликає процеси, що спричиняють підвищення тонусу іншого. Наприклад, секреція слини викликається як симпатичними, так і парасимпатичними нервами (однак склад слини різний). Необхідно також ураховувати те, що низка органів і тканин не мають парасимпатичної іннервації, а забезпечені тільки волокнами симпатичної нервової системи. Тому взаємовідносини двох відділів автономної нервової системи не можуть бути виражені поняттями "антагонізм" і "синергізм". Кожен з них виконує свою власну функцію в організмі.

Парасимпатичний відділ автономної нервової системи - це система фактичного регулювання фізіологічних процесів у даний конкретний момент часу, що забезпечує гомеостаз. На відміну від цього, симпатичний відділ - система захисту, система мобілізації резервів, яка необхідна для активної взаємодії організму із середовищем. Таке мобілізування вимагає залучення у реакцію багатьох органів і структур. Дуже важливим при цьому є те, що такий генералізований вплив симпатичної нервової системи майже на всі структури організму підтримується ще й викидом у кров адреналіну з хромафінної тканини надниркових залоз. Насправді цей відділ ендокринної системи є своєрідною еферентною частиною

симпатичного рефлексу. Сюди надходять прегангліонарні волокна симпатичного нерва і викид адреналіну регулюється трансмітером, що виділяється з них, - ацетилхоліном (табл. 3).

Продовження таблиці З

1	2	3	4	5	б	7
Шлунок,	Сонячний	Шлункові	Рі-АР,	Мі, М2,	Зниження	Активація
тонка та	та верхній	ганглії міжм'я-	сс2-АР	Мз-ХР	тонусу та	моторики
товста	ганглії	зового та під			перистальтики
кишки	брижі	слизового сплетень
Нижня	Поперековий	Ганглії між м'я-	р-АР	Мз-ХР	Розслаблення	Скорочення
частина	ганглій та	зового та
товстої	нижній	підслизового
кишки	ганглій брижі	сплетень
Анальний	Поперековий	Ганглій міжм'я-	сс-АР	М-ХР	Скорочення	Розслаблення
сфінктер	ганглій та нижній ганглій брижі	зового та під­слизового сплетень
Детрузор	Поперековий	Ганглії	Рг-АР	М-ХР	Розслаблення	Скорочення
сечового	ганглій та	сечового
міхура та	нижній	міхура
сечоводи	ганглій брижі
Матка	Поперековий	Ганглії	Рг-АР,		Розслаблення,
(не вагітна)	ганглій та нижній ганглій брижі	міхурового сплетення	ссі-АР		стимуляція
Статеві	Попереково-	Ганглії	сс-АР		Еякуляція	Ерекція
органи	сакральний	міхурового
(статевий	та нижній	сплетення
член)	ганглії брижі
Судини
Органи	Сонячний	Ганглії міжм'я-	сс-АР		Констрикція	Дилатація
черевної	верхній та	зового та
порожнини	нижній	підслизового
та таза	ганглії брижі	сплетень
Коронарні	Нижній	Внутрішньо-	Р-АР,		Дилатація,	Констрикція
	шийний та	серцеві	сс-АР		констрикція
	грудний	ганглії
	ганглії
Легеневі	Нижній шийний та грудний ганглії	Ганглії легеневого сплетення	Р2-АР		Констрикція
Статеві	Поперековий	Ганглії	сс-АР	М-ХР	Констрикція	Дилатація
органи	та нижній ганглії брижі	міхурового сплетення
Скелетні			ссг-АР,		Дилатація
м'язи			Рі-АР
Шкіра			ссі-АР		Констрикція
			їалози
Підщелеп-	Верхній та	Підщелепний	сс-АР,	М-ХР	Стимуляція	Стимуляція
на та під'я-	середній	ганглій	р-АР
зикова спин	- шийні
ні залози	ганглії

Симпатична нервова система виконує в організмі адаптаційно-трофічну функцію, регулюючи обмін речовин, трофіку та збудливість усіх органів і тканин тіла, забезпечує адаптацію організму до фактичних умов існування. Активуючи діяльність різних відділів мозку, вона мобілізує у них захисні реакції: процеси терморегулювання, імунні реакції, механізми згортання крові. її збудження - неодмінна умова емоцій і початкова ланка запуску ланцюга гормональних реакцій, характерних для стресу.

На відміну від парасимпатичного відділу, який забезпечує підтримку гомеостазу, під час мобілізування організму симпатичною нервовою системою нерідко змінюються багато параметрів гомеостазу. Збудження симпатичної нервової системи призводить до підвищення артеріального тиску, перерозподілу крові, викиду в кров великих кількостей глюкози і жирних кислот, активування енергетичних процесів, пригнічення функцій травного тракту, сечоутворення. Завдання відновити і зберегти стабільність внутрішнього середовища за будь-яких розладів і змін, що спричинені активуванням симпатичного відділу, виконує парасимпатичний відділ. У такому разі діяльність двох відділів може проявлятися іноді антагоністично. Але це не означає, що функції органів і тканин керуються тільки антагоністичними впливами. Парасимпатичні нервові волокна в низці випадків можуть як стимулювати, так і гальмувати функцію регульованих ними органів, забезпечуючи всі процеси фактичного регулювання, що необхідні для збереження гомеостазу.

ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ----<^>---

У одноклітинних організмів збудження, що виникає у відповідь на дію подразника, поширюється однаково повільно в усіх на­прямках. У багатоклітинних тварин різні частини організму виконують різні функ­ції, відрізняючись за своєю збудливістю. Інформація про їхню діяльність надходить до центрального органа, який керує всіма реакціями тварин, — нервового центру і спеціальної провідної системи, яка поширює збудження окремими шляхами як до цент­рального органа, так і від нього па пери­ферію.

Спеціальна провідна система багатоклі­тинних організмів виконує функції сприй­мання подразнень зовнішнього і внут­рішнього середовищ організму і проводить збудження до інтегративних органів (вуз­лів, мозку), а від них — до різних виконав­чих органів.

Сукупність клітин — нейронів, функ­цією яких є сприймання, аналіз і пере­дача інформації, що забезпечує присто­сування організму до навколишнього середовища, називають нервовою сис­темою.