5.1.2. Головний мозок

Головний мозок розташований у порожнині мозкового черепа. У ньому розрізняють три основні частини: великий мозок, мозочок і мозковий стовбур. Найбільшу частину головного мозку складають півкулі великого мозку. Півкулі зв'язані між собою великою спайкою мозку - мозолистим тілом і відокремлені одна від одної поздовжньою щілиною великого мозку. Поперечна щілина відокремлює потиличні частки півкуль від мозочка.

У процесі ембріонального розвитку головний мозок поділяється на такі відділи:

1. Ромбоподібний мозок, з якого розвиваються довгастий та задній мо­зок (у задній мозок входять міст і мозочок).

2. Середній мозок.

3. Передній мозок, похідними якого є проміжний та кінцевий мозок (до складу кінцевого входять нюховий мозок, базальні ядра і кора вели­кого мозку).

Довгастий мозок, міст і середній мозок утворюють мозковий стовбур, що філогенетично є старішим утвором.

Ромбоподібний мозок

Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку. За формою він нагадує зрізаний конус. Передня поверхня довгастого мозку розділена передньою серединною щілиною на симетричні частини, з боків яких розташовані два поздовжніх узвишшя - піраміди, утворені пучками нервових волокон пірамідних провідних шляхів, що з'єднують кору велико­го мозку з ядрами черепних нервів і передніх рогів спинного мозку. На задній поверхні проходять ніжний і клиноподібний канатики, що містять нервові шляхи, які зв'язують спинний мозок з ядрами довгастого мозку. Зовні від пірамід розташовані оливи. Крім того, до складу сірої речовини довгастого мозку входять ядра IX—XII пар черепних нервів і ретикулярна формація.

Міст мозку (міст Варолія) розташований вище від довгастого мозку і нагадує потовщений валик, що лежить поперечно, від його бокової по­верхні праворуч і ліворуч відходять середні ніжки мозочка. Задня поверх­ня моста, прикрита мозочком, разом з довгастим мозком утворює ромбо­подібну ямку. Передня поверхня (яка прилягає до основи черепа) межує з довгастим мозком внизу і ніжками мозку - вгорі. Сіра речовина моста ут­ворює власні ядра моста, ядра черепномозкових нервів (V—VIII пари) і яд­ра ретикулярної формації. Біла речовина складається з нервових волокон, що утворюють провідні шляхи, які по передній поверхні йдуть до довгас­того мозку і далі у спинний мозок. У задній частині моста волокна утворю­ють висхідні і низхідні шляхи двобічних зв'язків моста з вище розташова­ними структурами і мозочком.

Мозочок міститься під потиличними частками півкуль великого мозку і лежить у задній черепній ямці. У ньому розрізняють дві півкулі і черв'як, їх поверхні вкриті поперечними борознами, між якими розташовані довгі звивини мозочка. Мозочок також складається із сірої і білої речовин. Біла речовина, проникаючи в сіру, утворює білі смужки, що нагадують на зрізі розгалужене дерево - так зване дерево життя мозочка. Зовні сіра речови­на утворює суцільний покрив - кору мозочка, а ядра розташовані глибоко всередині білої речовини. Серед них розрізняють: зубчасте, кіркоподібне, кулясте і ядро вершини. Кулясте і кіркоподібне ядра визначають ще як проміжне ядро мозочка.

У корі мозочка розрізняють три шари: зовнішній - молекулярний, се­редній - гангліонарний, утворений одним шаром клітин Пуркіньє, і внутрішній - зернистий. Також вона містить п'ять різновидів нейронів:

1 - клітини Пуркіньє формують еферентний шлях від кори мозочка до

його ядер, їх дендрити проходять крізь молекулярний шар кори;

2 - зерноподібні клітини отримують імпульси через мохоподібні во-

локна і передають їх на клітини Пуркіньє;

3 - кошикові клітини, інгібіторні інтернейрони, розміщені в молеку-

лярному шарі, отримують імпульси від паралельних волокон і пере­дають інформацію багатьом клітинам Пуркіньє;

4 - зірчасті клітини, подібні до кошикових, розташовані ближче до по-

верхні кори;

5 - клітини Гольджі розміщені в зернистому шарі, дендрити яких про-

никають у молекулярний шар та отримують інформацію від пара­лельних волокон, їх аксони контактують із дендритами зернистих клітин.

Провідні шляхи мозочка утворюють три пари мозочкових ніжок: нижні спрямовані до довгастого мозку, середні - до моста і верхні - до чотириго-рбкової пластинки. Головні шляхи збуджувальних впливів, що надходять до кори мозочка, сформовані ліано- і мохоподібними волокнами.

Порожниною ромбоподібного мозку є IV шлуночок. Донизу він про­довжується у центральний канал спинного мозку. Дно IV шлуночка завдя­ки своїй формі називається ромбоподібною ямкою. Вона утворена задніми поверхнями довгастого мозку і моста, верхніми сторонами ямки є верхні, а нижніми - нижні мозочкові ніжки.

Середній мозок

До середнього мозку належать ніжки і дах мозку. Ніжки мозку - ок­руглі тяжі, що виходять із моста і спрямовані вперед до півкуль великого мозку. У поперечному перерізі кожної ніжки видно покрив та основу, ме­жею між якими є чорна речовина. Основа ніжки утворена нервовими во­локнами, що йдуть від кори великого мозку до спинного і довгастого моз­ку та моста. Покрив ніжок мозку містить переважно висхідні волокна, спрямовані до зорового горба. Серед них розташовуються ядра сірої речо­вини. Найбільшими є червоні ядра, від яких починається руховий черво­ноядерно-спинномозковий шлях. Крім того, у покриві розташовані рети­кулярна формація і проміжне ядро.

Дах середнього мозку поділяють на пластинку, що складається з чо­тирьох горбків - двох верхніх (підкіркові центри зорового аналізатора) і двох нижніх (підкіркові центри слухового аналізатора). У заглибленні між верхніми горбками лежить шишкоподібне тіло (епіфіз). Від кожного горб­ка до проміжного мозку відходять ручки: ручка верхнього горбка - до ла­терального, ручка нижнього горбка - до медіального колінчастого тіла.

Порожнина середнього мозку має вигляд вузького каналу і називаєть­ся водопроводом, що з'єднує порожнини III і IV шлуночків мозку.

Передній мозок

Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом і складається з таламуса (зорового горба), епіталамуса, метаталамуса і гіпоталамуса.

Таламус має яйцеподібну форму, утворений переважно сірою речови­ною Медіальні (внутрішні) поверхні правого і лівого таламусів повернені один до одного й утворюють бічні стінки порожнини проміжного мозку -/// шлуночка. У зорових горбах розташована значна кількість ядер, які поділяють на три групи: передню, медіальну і латеральну.

Епіталамус складається з шишкоподібного тіла, що є залозою внутрішньої секреції.

Метаталамус утворений парними медіальними і латеральними колінчастими тілами, що розміщені за кожним таламусом. Колінчасті тіла пов'язані з кірковими центрами зорового та слухового аналізаторів.

Гіпоталамус розташований під дном III шлуночка, медіально від ніжок мозку і над ними. Він містить понад ЗО пар ядер. У передній гіпоталамічній ділянці розташовані супраоптичне та паравентрикулярне ядра, що виділя­ють гормони, які надходять у задню частку гіпофіза. Нейрони ядер медіальної гіпоталамічної зони (вентромедіальне, аркуатне тощо) проду­кують нейрогормони, що надходять у передню частку гіпофіза. Сірий горб гіпоталамуса бере участь у регуляції автономних функцій.

Кінцевий мозок представлений великими півкулями, у яких розрізня­ють: нюховий мозок, базальні ядра і плащ, або кору великого мозку.

Нюховий мозок - найдревніша частина переднього мозку. До його складу входять: периферійний відділ - нюхова частка (нюхова цибулина, нюховий тракт, нюховий трикутник, передня променистість) та централь­ний відділ - морський коник (гіпокамп), зубчаста і склепінна звивини.

Базальні ядра розташовані у товщі білої речовини кожної півкулі моз­ку ближче до його основи. До них належать: смугасте тіло, огорожа і миг­далеподібне тіло. Смугасте тіло складається з хвостатого і сочевице­подібного ядер. Хвостате ядро розташоване латеральніше та вище від таламуса, має головку, тіло і хвіст. Сочевицеподібне ядро розташоване ла­теральніше від хвостатого. Прошарок білої речовини (внутрішня капсула)відокремлює його від хвостатого ядра і таламуса. У сочевицеподібному ядрі розрізняють бліду кулю (медіально) і лушпину (латерально). Вузька смужка білої речовини (зовнішня капсула) відокремлює лушпину від ого­рожі. Ядра смугастого тіла утворюють стріопалідарну систему, яка, у свою чергу, є складовою частиною екстрапірамідної системи.

Огорожа розташована в білій речовині півкуль латерально від сочеви­цеподібного ядра. Мигдалеподібне тіло залягає у білій речовині скроневої частки півкулі.

Кора великого мозку. Півкулі великого мозку покриті шаром сірої ре­човини товщиною від 1,3 до 5 мм. Цей шар називається корою великого мозку. Поверхня півкуль утворена із борозен і закруток, які чергуються між собою і проходять у різних напрямках. Глибокі постійні борозни поділяють кожну півкулю на частки, які, у свою чергу, поділяються на часточки і звивини. У кожній півкулі п'ять часток: лобова, тім'яна, скроне­ва, потилична та острівцева.

Поверхня півкуль має основні борозни: центральна борозна (Роланда) відокремлює лобову частку від тім'яної; латеральна борозна (Сільвія) -скроневу від лобової і тім'яної. Майже паралельно до центральної борозни і допереду від неї проходить передцентральна борозна, що відокремлює передцеитральну закрутку. Постцентральна борозна тім'яної частки відокремлює однойменну звивину. У скроневій частці дві поздовжні бо­розни відокремлюють три скроневі закрутки: верхню, середню і нижню.

Деякі утвори головного мозку, які розташовані переважно на медіаль­них поверхнях півкуль, визначають як лімбічну систему. До неї входять структури нюхового мозку, а також інших відділів мозку - деякі ядра гіпо­таламуса, таламуса, мигдалеподібне ядро. Лімбічна система - це складне переплетення висхідних і низхідних шляхів, що утворюють безліч замкну­тих функціональних нейронних кіл, по яких циркулює аферентна інфор­мація (наприклад, мале або велике коло Пейпеца).