
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •І. Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем організму, вплив довкілля.
- •Ііі. Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення.
- •Іv. Роль рецепторів, види.
- •Механізм кодування інформації у рецепторах. Адаптація рецепторів.
- •2.1. Рецептори однієї рефлексогенної зони мають різну збудливість
- •2.2. Залежність амплітуди рп та частоти пд аферентів від сили
- •V. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •Функціональна схема системи адаптивного управління (по Дж. Милсуму,1972)
- •5.1. Будова центральної нервової системи
- •5.1.1. Спинний мозок
- •5.1.2. Головний мозок
- •5.2. Будова периферійної нервової системи
- •5.2.1. Черепні (головномозкові) нерви
- •5.2.2. Спинномозкові нерви
- •5.3. Фізіологія центральної нервової системи
- •5.3.1. Функції нейроглії
- •5.3.2. Морфофункціональна характеристика нейронів
- •5.3.3. Синапси центральної нервової системи
- •5.3.3.1. Гальмівні синапси
- •5.3.3.2. Втома нейрона і синапса
- •5.3.3.3. Електричні синапси
- •5.4.1. Фізіологічна характеристика нервових центрів
- •5.4.2. Властивості нервових центрів
- •5.4.3. Взаємодія рефлексів (координація рефлекторних функцій цнс)
- •5.5. Хімічні речовини та нервова система
- •8.1. Функціональне значення автономної нервової системи
- •8.2. Вплив фармакологічних засобів на функції автономної нервової системи
- •8.3. Структурні особливості автономної нервової системи
- •8.4. Рефлекси автономної нервової системи
- •8.5. Значення гіпоталамуса в регулювання автономних функцій
- •8.6. Участь ретикулярної формації, мозочка і підкіркових ядер у регулюванні автономних функцій
- •8.7. Вплив автономної нервової системи на функції різних органів
- •11.1. Основні етапи еволюції нервової системи
- •11.2. Рефлекторна діяльність нервової системи
- •11.3. Загальна фізіологія центральної нервової системи
- •11.3.1.1. Збудження
- •11.3.1.2. Гальмування
- •11.3.1.3. Координація рефлекторної діяльності
- •11.4. Будова і функції центральної нервової системи
- •11.4.5. Середній мозок
- •11.4.7. Автономна нервова система
- •11.4.8.1. Таламус
- •11.4.8.2. Гіпоталамус
- •11.4.9.1. Лімбічна система
- •11.4.9.2. Основні ядра і структури
- •1 1.4.9.3. Кора півкуль великого мозку
- •9.2. Щитоподібна залоза
- •9.3. Прищитоподібні залози
- •9.4. Внутрішньосекреторна частина підшлункової залози
- •9.5. Надниркові залози
- •9.6. Статеві залози
- •9.7. Загруднинна
- •9.8. Шишкоподібна залоза (епіфіз)
- •9.9. Тканинні гормони
- •9.1. Поняття про гормони
- •9.2. Залози внутрішньої секреції
- •9.2.2. Надниркові залози
- •9.2.3. Щитоподібна залоза
- •9.2.4. Прищитоподібні залози
- •9.2.5. Підшлункова залоза
- •9.2.6. Тимус (загруднинна залоза)
- •9.2.8. Гонади (статеві залози)
Функціональна схема системи адаптивного управління (по Дж. Милсуму,1972)
У контурах нейрогуморальної регуляції до складу керуючого пристрою входить також інкреторний механізм. При цьому він підкоряється нервовому.
Таким чином, організм можна представити як сукупність регуляторних систем і підсистем певної ієрархії. При цьому кожна система є частиною системи більш високого порядку, а окремі її частини в свою чергу являють собою системи нижчого порядку.
До систем найвищого порядку належать системи травлення, дихання, виділення, транспорту, опори й рухів. Усі вони, крім останньої, є нейрогуморальними. Між окремими системами немає чітких меж.
Нервова система забезпечує більшість основних механізмів регуляції в людському організмі.
НЕРВОВА СИСТЕМА
5.1. Будова центральної нервової системи
До центральної нервової системи (ЦНС) належать спинний і головний мозок, які складаються із сірої та білої речовин. Сіра речовина - це скупчення тіл нервових клітин, які утворюють ядра, а біла речовина складається з нервових волокон (відростків нервових клітин).
Спинний і головний мозок покриті трьома оболонами: зовнішня -тверда, середня - павутинна і внутрішня - м'яка (або судинна), яка прилягає безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку. Між твердою і павутинною оболонами утворюється вузький субдуральний простір. Між речовиною мозку, покритою м'якою та павутинною оболонами, знаходиться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, заповнений спинномозковою рідиною.
5.1.1. Спинний мозок
Спинний мозок - це довгий тяж циліндричної форми, розташований у хребетному каналі. На рівні верхнього краю першого шийного хребця він переходить у довгастий мозок, а на рівні другого поперекового хребця закінчується мозковим конусом. На протязі спинного мозку є два потовщення - шийне і попереково-крижове.
По обидва боки зі спинного мозку виходять поздовжніми рядами передні (рухові) і задні (чутливі) корінці спинномозкових нервів. Ділянка спинного мозку, що відповідає кожній парі корінців, називається сегментом, а частина тіла, яка іннервується нею, - метамером. У спинному мозку виділяють такі частини: шийну (8 сегментів), грудну (12 сегментів), поперекову (5 сегментів), крижову (5 сегментів) і куприкову (3 сегменти).
Сіра речовина спинного мозку розташована всередині і з усіх боків оточена білою речовиною. На поперечному зрізі спинного мозку сіра речовина має вигляд метелика, що летить, а в центрі розташований канал, заповнений спинномозковою рідиною. Сіра речовина на протязі усього спинного мозку утворює передні та задні стовпи, а від І грудного до II-IIІ поперекових сегментів наявні ще й бокові стовпи, які на поперечному перерізі спинного мозку представлені відповідними рогами - передніми, задніми і бічними. У задніх рогах розташовані чутливі ядра, у передніх -рухові, а в бічних - ядра автономної нервової системи.
Біла речовина спинного мозку складається з відростків нервових клітин, які зв'язують різні сегменти спинного мозку між собою або спинний мозок з головним (висхідні та низхідні провідні шляхи).