1.Реєстраційне провадження – процедурна сторона інституту державної

реєстрації прав.

2.Учасники реєстраційного провадження і їх правове положення

3.Органи державної реєстрації прав.

4.Етапи (стадії) реєстраційного процесу. Їх коротка характеристика

1.Реєстраційне провадження – це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених органів влади, в ході якої вирішуються питання про офіційне визнання законності правових актів; законності дій юридичних та фізичних осіб; наділення суб’єктів права відповідними правами або обов’язками, а також про облік або фіксацію юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах.

Тобто реєстраційне провадження – це є сукупність врегульованих адміністративно-правовими нормами дій щодо внесення відповідних записів до Державного реєстру рпав.

В процесі реєстраційного провадженняч вирішуються питання про:

- офіційне визнання законності правових актів;

- законність дій юридичних та фізичних осіб;

- набуття суб’єктами відповідних прав або обов’язків;

- облік та фікція юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах.

Суть реєстраційного провадження полягає у сукупності дій спрямованих на:

• отримання і розгляд документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав,

• перевірка документів фактичним обставинам

- внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Фактично суть реєстраційного провадження у сфері державної реєстрації прав полягає у сукупності дій компетентних органів влади, спрямованих на отримання і розгляд документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, фактичним обставинам і внесенні відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Значення реєстраційного провадження - ч.3 ст. 3 Закону – факт реєстрації має правовстановлюючий характер

Державна реєстрація прав проводиться органами державної влади. У зв’язку з цим діяльність компетентних органів покладена в її основу. І хоча основне значення державної реєстрації прав полягає у її правовстановлювальній властивості, з процедурної точки зору це діяльність саме компетентних органів державної влади. Державна реєстрація прав буде мати правовстановлювальний характер лише в тому випадку, коли відповідні відомості будуть внесені до Державного реєстру прав. Саме для цього необхідно чітко врегулювати діяльність компетентного органу державної влади і тим самим забезпечити необхідні умови для реалізації фізичними та юридичними особами права на державну реєстрацію прав. У зв’язку з наведеним можна констатувати, що на сьогоднішній день в правовій системі України в основу державної реєстрації прав покладено реєстраційне провадження.

Реєстраційним провадженням охоплюються суспільні відносини, які виникають між заявником і компетентним органом державної влади, який уповноважений на проведення державної реєстрації прав. При цьому, заявником в цих відносинах може бути будь-який суб’єкт цивільно-правових відносин, який бажає зареєструвати право власності, інше речове право або обтяження таких прав на нерухоме майно.

Змістом відносин є конкретні права і обов’язки їх учасників.