Рак ендометрія

Частіше має вигляд екзофітної форми, ендофітна та інфільтративно-виразкова форми трапляються рідко.

За гістологією розрізняють:

• злоякісну аденому;

• залозистий рак високого, середнього і низького ступенів зрілості;

• аденоакантома.

І стадія: рак тіла матки, локалізований в ендометрії.

ІІ стадія: рак з інфільтрацією міометрія; рак з інфільтрацією параметрія на одному або на обох боках, який не перейшов на стінку малого таза; рак тіла матки з переходом на шийку матки.

ІІІ стадія: рак з інфільтрацією параметрія на одному або на обох боках, який перейшов на стінку таза; рак тіла з метастазами в регіонарні лімфатичні вузли, у придатки матки, у піхву; рак тіла матки з проростанням в очеревину, але не уражує сусідні органи.

IV стадія: а) рак тіла матки з проростанням в очеревину і з переходом на сечовий міхур або пряму кишку;

б) рак тіла матки з віддаленими метастазами.

Клініка: лімфорея, пізніше – сукроваті виділення з неприємним запахом, ниючий біль понизу живота. При проростанні пухлини в сечовий міхур і пряму кишку приєднуються гематурія, гідронефроз, копростаз і інші.

Лікування. При преінвазивній карциномі проводять електроконізацію в межах здорової тканини, а при поєднанні з фіброміомою матки, ендометріозом та іншими захворюваннями матки – екстирпацію матки.

При I ст. – комбінована (хірургічна + променева терапія),

комплексне (хірургічне, гормонотерапія, за необхідності – променеве). Об’єм – розширена екстирпація матки з придатками (операція Вертгейма).

При II ст. – комбіноване, променеве, комплексне лікування.

При III ст. додають дистанційну γ-терапію.

При IV ст. – поліативна дистанційна γ-терапія з прогестино- і хіміотерапією та симптоматичне лікування.

Злоякісні пухлини яєчників

Поділяються на первинно злоякісні (недиференційована карцинома, дисгермінома, ембріональна карцинома, хоріонепітеліома, незріла тератома, гонадобластома), вторинно злоякісні або малігнізовані (розвиваються із доброякісних новоутворень) і вторинні або метастатичні. Більшість пухлин є епітеліальними.

Стадії поширення пухлинного процесу

І стадія – пухлина обмежена яєчником.

ІІ а стадія – пухлина обмежена яєчником, асциту немає.

І в стадія – пухлина обмежена обома яєчниками, асциту немає.

І с стадія – пухлина в обному або обох яєчниках, є асцит.

ІІ стадія – процес в одному або обох яєчниках з поширенням на ділянку таза.

ІІ а стадія – поширення або метастази в матку, або в маткові труби, або в другий яєчник.

ІІ в стадія – поширення на інші тканини малого таза.

ІІІ стадія – пухлина в одному або обох яєчниках із широко розповсюдженими метастазами в межах черевної порожнини.

IV стадія – пухлина в одному або обох яєчниках, є віддалені метастази.

Міжнародна класифікація

Т₁ – процес в одному яєчнику, який залишається рухомим.

Т₂ – процес в обох яєчниках, які залишаються рухомі.

Т₃ – пухлина поширюється на матку або труби.

Т₄ - пухлина поширюється на інші прилеглим структури.

Регіонарні лімфовузли:

N₀ – парааортальні лімфовузли не пальпуються.

N₁ – парааортальні лімфовузли пальпуються.

Віддалені метастази:

М₀ – немає віддалених метастазів.

М₁ – є імплантаційні або інші метастази.

М₁а – тільки в малому тазі.

М₁в – тільки в межах черевної порожнини.

М₁с – за межами черевної порожнини, враховуючи заочеревинні лімфовузли, крім парааортальних.

Діагностика: анамнез, гінекологічний огляд, УЗД, лімфографія, лапаротомія (з метою видалення пухлини і з’ясування поширення процесу), гістологія тканини пухлини, цитологія перитонеальної рідини, гістеросальпінгографія, пневмопельвіографія, ангіографія, цистоскопія, ректороманоскопія, лапароскопія, кульдоскопія.

Клініка: постійний тупий біль, зростаюча загальна слабкість, значне схуднення, дизуричні і диспептичні явища, порушення менструального циклу, збільшення розмірів живота.

При огляді виявляють щільну, горбисту, обмежано рухому або нерухому пухлину. Наявність асциту залежить від гістологічної структури яєчника (частіше при гранульозоклітинних пухлинах, текомах, фібромах).

На ранніх стадіях злоякісні пухлини яєчників характеризуються малосимптомністю. Хворі звертають увагу, на загальну слабкість, швидку втомлюваність, відчуття дискомфорту в черевній порожнині, зниження апетиту, диспептичні порушення, субфібрильну температуру, підвищення ШОЕ до 30-55 мм/год. Для початкової стадії характерно: поява на шкірі малих ангіом, підвищений статевий потяг, збільшення молочних залоз, гіперемія сосків, незначне збільшення матки, порушення менструального циклу, пізня менопауза, явища хронічного періаднекситу, постійна наявність у піхвових мазках великої кількості ороговілих клітин.

Лікування – хірургічне, надпіхвова ампутація або екстирпація матки з обома придатками, резекція сальника (ревізія органів малого таза – метастази). Після радикальної операції слід провести 2-4 курси хіміотерапії з інтервалом у 2-3 місяці. При проведенні хіміотерапії необхідно використовувати комбінацію декількох препаратів ТІОТЕФ і циклофосфан, метотрексат, гексаметилмеланін і фторурацил, метотрексат, вінбластин і тестостерону пропіонат.