Amitriptylinum сп. Б Амітриптилін

ф. в. таб. 0,025; амп. 1 % - 2 мл в/м

У препараті поєднується тимолептична активність з вираженою заспокійливою дією. Психостимулювальний ефект препарату відсутній, виражені М - холіноблокуючі та антигістамінні властивості. Застосовується при депресивних формах психозів, реактивній депресії, невротичних депресивних реакціях.

Побічні явища: запаморочення, головний біль, тремтіння, зниження артеріальною тиску, погіршення зору, затримка сечовипускання, шкірні висипи.

I I

Препарати, що відновлюють функцію пригнічених дихального і судинорухового центрів, називаються аналептиками (від грецьк. analepsis - повернення, відновлення, оживлення).

Застосовують аналептики переважно для збудження дихального та судинорухового центрів, під їх впливом посилюється і частішає дихання, підвищується артеріальний тиск і покращується робота серцево-судинної системи. У великих дозах аналептики викликають судоми.

Препарати можуть прямо збуджувати центри довгастого мозку (кофеїн) або рефлекторно стимулювати дихання, збуджуючи Н - холінорецептори синокаротидної зони (Н - холіноміметики - лобелін, цититон ), або завдяки поєднанню прямої і частково рефлекторної дії (кордіамін діє з хеморецепторів синокаротидної зони, а камфора - з чутливих рецепторів підшкірної основи).

Cordiaminum сп. Б Кордіамін

25 % Розчин діетиламіду нікотинової кислоти

ф. в. амп. 1 або 2 мл п/к. в/м. в/в. фл. 15 мл для прийому у

середину по І5-40 крапель 2-3 рази на добу

Препарат помірно збуджує дихальний та судиноруховий центри. Має прямий і частково рефлекторний вплив на довгастий мозок. У великих дозах зумовлює клонічні судоми.

Застосовують при розладах кровообігу та ослабленні дихання при шокових станах і під час хірургічних втручань та у післяопераційний період.

Aethymizolum сп. Б Етимізол

ф. в. пор., таб. 0,1; амп. 1,5 % - 5 мл - в/м. в/в.

Синтетичний дихальний аналептик. Стимулює дихання під час наркозу (не виявляючи пробуджуючого ефекту), не зумовлює судом. Стимулює систему гіпофіз - кіркова речовина надниркових залоз, завдяки чому виявляє протизапальну і десенсибілізаційну дію. Розширює бронхи, а при психічних захворюваннях діє антидепресивно.

Застосовується при гіповентиляції легень, спричиненій передозуванням міорелаксантів, травмами черепа, спинного мозку, отруєнням наркотичними або анальгетичними препаратами, при бронхопневмоніях, порушенні дренажної функції бронхів, міастенічних синдромах, пригнічені дихання під час операції.

Sulfоcamphocainum сп. Б Сульфокамфокаїн

ф. в. амп. 10% 2мл - п/к, в/м, в/в

Це комплексна сполука, яка містить сульфокамфорну кислоту і новокаїнову основу.

Препарат діє швидко.

Застосовують його переважно для лікування серцевої недостатності, при кардіогенному шоку, дихальній недостатності, інфекцйних хворобах. Препарат не можна призначати хворим із підвищенною чутливістю до новокаїну.

III

Стимулятори дихання – СРС.

Протикашльові засоби знижують збудливість кашльового центру і пригнічують кашель. Поділяються на дві групи:

1. Засоби центральної дії, що пригнічують кашльовий центр:

а) Наркотичні анальгетики (кодеїну фосфат);

б) Ненаркотичні протикашльові засоби (глауцин, окселадин).

2. Засоби периферичної дії, які блокують чутливі нервові закінчення кашльових рефлексогенних зон (лібексин).

Препарати центральної дії застосовують у тих випадках, коли кашель не має продуктивного характеру. Головним показанням для їх застосування є тривалий сухий кашель при хронічних запальних процесах дихальних шляхів.

При тривалому застосуванні кодеїну разом з ослабленням кашлю зменшується легенева вентиляція внаслідок пригнічення дихального центру і виникає можливість пристрасті, тому препарат призначають з обмеженням, як і інші наркотичні анальгетики.

Глауцину гідрохлорид, на відміну від опіатів, діє на кашльовий центр вибірково, не пригнічуючи дихання і не затримуючи виділення харкотиння не викликає лікарської залежності. Має адреноблокуючі властивості, тому в разі зниженого артеріального тиску не рекомендується.

Лібексин – це синтетичний препарат переважно периферичної дії з місцевоанестезуючими і спазмолітичними властивостями. За протикашльовим ефектом не поступається кодеїну, проте не пригнічує дихання і не викликає залежності.

Відхаркувальні засоби розріджують харкотиння та полегшують його видалення із дихальних шляхів. За механізмом дії їх поділяють на такі групи: