Sydnocarbum сп. А Сиднокарб

ф. в. таб. 0,01; 0,025; 0,005

Препарат діє поступово і тривалий час, не зумовлює ейфорії, рухового збудження, підвищення тиску і тахікардії.

Застосовують при астенічних станах, в'ялості, загальмованості, при передозуванні нейролептиків та інших засобів, що пригнічують ЦНС.

Сиднокарб добре переноситься, але у разі передозування можливі тривога, безсоння, підвищення артеріального тиску.

Засоби переважно рослинного походження, що мають незначну збуджуючу дію на ЦНС і поступово посилюють функціональну активність ослабленої або пригніченої нервової і серцево-судинної системи, дістали назву загальнотонізуючих.

Їх дія настає непомітно, поліпшується самопочуття, підвищується бадьорість, апетит, працездатність. Сон, як правило, не порушується. Відмічається підвищення стійкості до несприятливих факторів (виснажена фізична робота, кисневе голодування, гострий інфекційний процес та інші), тому ці речовини називають адаптогенами.

До групи загальнотонізуючих засобів відносяться настойки і рідкі екстракти із коріння женшеню, насіння і листків лимонника китайського, із корінців і листків аралії, заманихи, елеутерококка, левзеї сафлоровидної, родіоли рожевої, пантокрин.

Загальнотонізуючі засоби застосовують для підвищення працездатності здорових людей, які працюють у незвичайних кліматичних умовах, при статичних і динамічних навантаженнях у спортсменів, при виробничих навантаженнях на органи чуття (слух, зір) і при деяких функціональних порушеннях цих аналізаторів, а також у людей похилого віку при швидкій статичній втомі; як засоби профілактики захворювань інфекційної і неіфекційної природи; в невралгії для лікування астенічних станів, неврозів, неврастеній.

Ноотропні препарати (грецьк. noos - мислення, розум, tropos -напрямок, спорідненість) підвищують інтегративну діяльність мозку (пам’ять, мислення, сприйняття), поліпшують зв'язки між півкулями мозку, стимулюють адренергічні, метаболічні процеси в ньому, справляють антигіпоксичну дію, поліпшують кровопостачання в ЦНС, є метаболічними стимуляторами нервових клітин.

До ноотропних препаратів належать пірацетам, цинаризин, аміналон, церебролізин, енцефабол, кавінтон, серміон.

Pyracetamum сп. Б Пірацетам (ноотропіл)

ф. в, капс. 0,4; таб, 0,2; амп, 20 % - 5мл – в/м, в/в

Препарат стимулює окисно - відновні процеси, поліпшує кровообіг у ділянці мозку, володіє протисудомною активністю, підвищує стійкість мозку до гіпоксії, нейроінфекції, інтоксикації нейротропними отрутами, посилює утилізацію глюкози. У зв'язку з поліпшенням трофіки нервової тканини препарат застосовують для полегшення процесів навчання, поліпшення оперативної та довготривалої пам'яті, відновлення гемодинаміки у хворих на атеросклероз, при порушенні психічної діяльності, після інсульту, травм мозку.

Антидепресанти знижують психічну депресію (лат. depression-пригнічувати), підвищують настрій, працездатність, відновлюють цікавість до життя, послаблюють рухову загальмованість. Вони дають тимолептичний ефект (грецьк. thymos- душа, leptos- ніжний ).

Класифікація антидепресантів.

1. Інгібітори зворотного захоплення моноамінів :

а) неселективні – імізин, амітриптилін, доксепін;

б) селективні – флуоксетин, флувоксамін.

2. Інгібітори МАО (моноаміноокидази) – піразидол.

3. Препарати інших груп – міансерин.

Imizinum сп. Б Імізин (меліпрамін)

ф. в. таб. 0.025; амп. 1,25 % - 2 мл. в/м, в/в.

Препарат дає виражений тимолептичний ефект, знижує рухову загальмованість, справляє слабкий заспокійливий вплив, є регулятором настрою. Застосовується в психіатрії для лікування депресивних станів, переважно ендогенного характеру.

Побічні ефекти: зниження артеріального тиску, сухість у роті, порушення акомодації, тахікардія, атонія кишок і сечового міхура (ці ускладнення зумовлені М - холіноблокуючою дією препарату). Інколи спостерігаються втома, головний біль, сонливість або безсоння, збудження ЦНС, підвищення судомної активності, тремор, алергічні реакції. Інколи призначають при нічному нетриманні сечі.