
- •О.І.Гедвілло
- •Передмова
- •Розділ 1 основи проектування електромеханічних систем
- •1.1 Процес створення виробу та структура конструкції
- •1.2 Стадії розробки та види конструкторських документів
- •1.3 Основні принципи та завдання конструювання
- •1.3.1 Вибір геометричної форми та розмірів деталей
- •1.3.2 Вибір матеріалу деталі
- •1.3.3 Забезпечення надійності виробу
- •1.3.4 Забезпечення точності виробу
- •1.3.5 Забезпечення технологічності та економічності конструкції
- •1.3.6 Загальна методика конструювання
- •Розділ 2 основи проектування механізмів
- •2.1 Значення і зміст курсу теорії механізмів і машин
- •2.2. Основні поняття і визначення курсу теорії механізмів і машин
- •2.3 Кінематичні пари та їх класифікація
- •2.4 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •2.5 Кінематичні з’єднання
- •2.6 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •2.7 Зайві ступені вільності й умови зв'язку
- •2.8 Основний принцип утворення механізмів
- •2.9 Задачі і методи кінематичного дослідження механізмів
- •2.10 Аналітичне оцінювання кінематичних параметрів механізмів
- •Розділ 3 основи проектування деталей машин
- •3.1 Основні терміни та поняття
- •3.2 Загальна класифікація деталей машин
- •3.3 Утворення функціональних складових частин машин
- •Розділ 4 проектування електромеханічного приводу
- •4.1 Технічне завдання
- •4.3 Основне завдання розрахунку
- •4.4 Розрахунок параметрів кривошипно-повзунного механізму
- •4.5 Визначення потужності і частоти обертання вала електродвигуна
- •4.6 Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •4.7 Вибір матеріалу і визначення допускних напруг зубчастих передач
- •4.7.1 Вибір матеріалу, твердості і термообробки
- •4.7.2 Визначення допускних контактних напруг
- •4.7.3 Визначення допускних напруг на згин []г
- •4.8 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •4.8.1 Проектний розрахунок
- •4.8.2 Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •4.9 Розрахунок відкритої циліндричної передачі
- •4.9.1 Проектний розрахунок
- •Перевірковий розрахунок
- •4.10 Проектний розрахунок валів
- •4.10.1 Вибір матеріалу валів і визначення допускних напруг
- •4.10.2 Визначення геометричних параметрів ступінчастих частин редукторних валів
- •4.10.3 Визначення діаметру вала під колесом відкритої передачі
- •4.11 Вибір підшипників котіння
- •4.12 Конструювання корпусу редуктора
- •4.13 Вибір і розрахунок шпонок
- •4.14 Вибір муфти
- •4.15 Змащування зубчастого зачеплення і опор
- •Розділ 5 розрахунково графічна робота (ргр) з теорії механізмів і машин та деталі машин
- •5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання завдання
- •5.2 Вихідні дані до виконання ргр
- •Додаток а міжнародна система одиниць сі
- •Додаток б вказівки до використання одиниць міжнародної системи сі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Теорія механізмів і машин та деталі машин Основи проектування
- •73000, Україна, м. Херсон, пров. Пугачова, 5/20
Додаток б вказівки до використання одиниць міжнародної системи сі
Одиниці Міжнародної системи, що найчастіше зустрічаються в ТММ і ДМ , наведені в таблиці Б.1.
Таблиця Б.1 Основні одиниці Міжнародної системи СІ
Найменування величини |
Одиниця вимірювання |
Скорочене познач. одиниць вимірюв. |
Зв'язок похідних одиниць з основними |
Основні одиниці |
|||
Довжина |
Метр |
м |
|
Маса |
Кілограм |
кг |
|
Час |
Секунда |
с |
|
Додаткові одиниці |
|||
Плоский кут |
Радіан |
рад |
|
Похідні одиниці |
|||
Частота |
Герц |
Гц |
|
Кутова швидкість (кутова частота) |
Радіан на секунду |
рад/с |
|
Швидкість |
Метр на секунду |
м/с |
|
Пришвидшення |
Метр на секунду в квадраті |
м/с2 |
|
Площа |
Метр у квадраті |
м2 |
|
Статичний момент перерізу (об’єм) |
Метр у кубі |
м3 |
|
Осьовий момент інерції площі перерізу |
Метр у четвертій степені |
м4 |
|
Щільність |
Кілограм на метр у кубі |
кг/м3 |
|
Сила |
Ньютон |
Н |
1кг1м/1с2 |
Питома вага |
Ньютон на метр у кубі |
Н/м3 |
|
Напруга; тиск; навантага, що розподілена по поверхні |
Паскаль |
Па |
|
Погонна навантага |
Ньютон на метр |
Н/м |
|
Момент сили |
Ньютон-метр |
Н×м |
|
Робота і енергія |
Джоуль |
Дж |
|
Потужність |
Ватт |
Вт |
|
Динамічний момент інерції |
Кілограм-метр у квадраті |
кгм2 |
Деякі основні і похідні одиниці, що мають спеціальні назви (м, с, Гц, Н, Па, Дж, Вт), в остаточних результатах розрахунків можна збільшувати або зменшувати, використовуючи для цього приставки, що наведені в таблиці Б.2.
Таблица Б.2 Приставки до назв одиниць при їх збільшенні або зменшенні
Приставка |
Скорочене позначення |
Множник |
Тера |
Т |
1012 |
Гіга |
Г |
109 |
Мега |
М |
106 |
Кіло |
к |
103 |
Гекто |
г |
102 |
Дека |
да |
101 |
Деци |
д |
10-1 |
Санті |
с |
10-2 |
Мілі |
м |
10-3 |
Мікро |
мк |
10-6 |
Нано |
н |
10-9 |
Піко |
п |
10-12 |
Похідні одиниці пов'язані з основними, наприклад:
1Н = 1кг 1м/1с2; 1Па = 1Н/1м2; 1Дж = 1Н1м; 1Вт = 1Дж/1с.
Приведемо приклад використання вказаних вище приставок. Модуль пружності для сталі:
Е = 2,11011Па = 2,11010 даПа = 2,1109 гПа = 2,1108 кПа = 2,1105 МПа = 0,21103 ГПа = 0,21 ТПа.
У деяких завданнях у початкових даних використовуються позасистемні одиниці, наприклад обороти за хвилину або сантиметр у четвертій степені і так далі Це пов'язано з тим, що на багатьох працюючих заораз електродвигунах, що створюють динамічне навантаження, позначено саме частота оборотів за хвилину (яка позначається не як об/хв, а як хв-1, а в діючих сортаментах на прокат дані геометричні характеристики поки що в одиницях, похідних від сантиметра. Перехід від цих одиниць до системних очевидний. Наприклад:
1см4 = 1(10-2 м)4 = 110-8 м4 ;
300
хв-1
=
5 с-1
= 52
Гц.
Радіан – плоский кут між двома радіусами кола, довжина дуги між якими дорівнює радіусу.