
- •О.І.Гедвілло
- •Передмова
- •Розділ 1 основи проектування електромеханічних систем
- •1.1 Процес створення виробу та структура конструкції
- •1.2 Стадії розробки та види конструкторських документів
- •1.3 Основні принципи та завдання конструювання
- •1.3.1 Вибір геометричної форми та розмірів деталей
- •1.3.2 Вибір матеріалу деталі
- •1.3.3 Забезпечення надійності виробу
- •1.3.4 Забезпечення точності виробу
- •1.3.5 Забезпечення технологічності та економічності конструкції
- •1.3.6 Загальна методика конструювання
- •Розділ 2 основи проектування механізмів
- •2.1 Значення і зміст курсу теорії механізмів і машин
- •2.2. Основні поняття і визначення курсу теорії механізмів і машин
- •2.3 Кінематичні пари та їх класифікація
- •2.4 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •2.5 Кінематичні з’єднання
- •2.6 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •2.7 Зайві ступені вільності й умови зв'язку
- •2.8 Основний принцип утворення механізмів
- •2.9 Задачі і методи кінематичного дослідження механізмів
- •2.10 Аналітичне оцінювання кінематичних параметрів механізмів
- •Розділ 3 основи проектування деталей машин
- •3.1 Основні терміни та поняття
- •3.2 Загальна класифікація деталей машин
- •3.3 Утворення функціональних складових частин машин
- •Розділ 4 проектування електромеханічного приводу
- •4.1 Технічне завдання
- •4.3 Основне завдання розрахунку
- •4.4 Розрахунок параметрів кривошипно-повзунного механізму
- •4.5 Визначення потужності і частоти обертання вала електродвигуна
- •4.6 Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •4.7 Вибір матеріалу і визначення допускних напруг зубчастих передач
- •4.7.1 Вибір матеріалу, твердості і термообробки
- •4.7.2 Визначення допускних контактних напруг
- •4.7.3 Визначення допускних напруг на згин []г
- •4.8 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •4.8.1 Проектний розрахунок
- •4.8.2 Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •4.9 Розрахунок відкритої циліндричної передачі
- •4.9.1 Проектний розрахунок
- •Перевірковий розрахунок
- •4.10 Проектний розрахунок валів
- •4.10.1 Вибір матеріалу валів і визначення допускних напруг
- •4.10.2 Визначення геометричних параметрів ступінчастих частин редукторних валів
- •4.10.3 Визначення діаметру вала під колесом відкритої передачі
- •4.11 Вибір підшипників котіння
- •4.12 Конструювання корпусу редуктора
- •4.13 Вибір і розрахунок шпонок
- •4.14 Вибір муфти
- •4.15 Змащування зубчастого зачеплення і опор
- •Розділ 5 розрахунково графічна робота (ргр) з теорії механізмів і машин та деталі машин
- •5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання завдання
- •5.2 Вихідні дані до виконання ргр
- •Додаток а міжнародна система одиниць сі
- •Додаток б вказівки до використання одиниць міжнародної системи сі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Теорія механізмів і машин та деталі машин Основи проектування
- •73000, Україна, м. Херсон, пров. Пугачова, 5/20
2.5 Кінематичні з’єднання
Кінематична пара є дволанковим кінематичним ланцюгом, призначеним для відтворення необхідного відносного руху ланок. Для такого відтворення руху ланок іноді зручніший кінематичний ланцюг, що складається більш, ніж з двох ланок.
Кінематичне з’єднання – це кінематичний ланцюг, що конструктивно замінює в механізмі кінематичну пару. Кінематичне з’єднання може містити декілька ланцюгів і декілька кінематичних пар, але тільки дві ланки можуть бути з’єднані з іншими ланками механізму. Наприклад, у кульковому підшипнику (рисунок 2.18 а) тільки внутрішнє 1 і зовнішнє 2 кільця з’єднані з ланками механізму: валом 5 і з корпусом виробу (на рисунку не показаний). Кульки 3, сепаратор 4 і кільця взаємодіють між собою. Пружинне кільце 6 утримує підшипник від лінійного переміщення вздовж осі у.
Кульковий підшипник, в якому допускаються перекоси осі в певних межах (вони на рисунку 2.18, а показані стрілками), з урахуванням цих перекосів може вважатися еквівалентом трирухомої сферичної
|
а б Рисунок 2.18 – Кульковий підшипник як еквівалент трирухомої сферичної кінематичної пари 1 – внутрішнє кільце шарикопідшипника, 2 – зовнішнє кільце шарикопідшипника, 3 – шарики, 4 – сепаратор, 5 – вал, 6 – пружинне кільце; W – число ступенів вільності відносно нерухомої ланки |
кінематичної пари (рисунок 2.18, б). У деяких механізмах, наприклад, промислових роботах і маніпуляраторах сферичну кінематичну пару, що утворена ланками 1 і 2, замінюють кінематичним з’єднанням з двома додатковими ланками і трьома обертальними парами (рисунок 2.19).
|
Рисунок 2.19 – Кінематичне з’єднання як еквівалент трирухомої сферичної кінематичної пари |
На рисунку 2.20,а наведено кінематичне з’єднання, що еквівалентне трирухомій площинній кінематичній парі (рисунок 2.20,б).
Роликовий підшипник (рисунок 2.21,а) еквівалентний дворухомій циліндричній парі (рисунок 2.21,б). Внутрішнє кільце 1 роликопідшипника з’єднується з валом 5, зовнішнє кільце 2 з корпусом 6 виробу. Кільця 1, 2 і ролик 3 взаємодіють між собою. Кришка 4 утримує зовнішнє кільце 2 роликопідшипника від осьового переміщення.
|
а б Рисунок 2.20 Кінематичне з’єднання (а), що еквівалентне трирухомій площинній кінематичній парі (б) |
|
а б Рисунок 2.21 – Роликовий підшипник (а) – еквівалент дворухомій циліндричній кінематичній парі (б) |
На рисунку 2.22,а наведене кінематичне з’єднання, що еквівалентне сферичній парі з пальцем (рисунок 2.22,б).
|
а б Рисунок 1.22 – Кінематичне з’єднання (а), що еквівалентне сферичній кінематичній парі з пальцем (б) |
Упорний підшипник 1 (рисунок 2.23,а), що встановлений сферичною основою 2 на конусній поверхні ланки 3 , еквівалентний п’ятирухомій кінематичній парі (рисунок 2.23,б).
|
а б Рисунок 2.23 – Упорний підшипник (а)– еквівалент п’ятирухомій кінематичній парі (б) |
Застосування кінематичних з’єднань замість кінематичних пар дозволяє зменшити витрати на тертя, спростити технологію виготовлення, збільшити несучу здатність і реально здійснити застосування кінематичних пар III і IV класів.