
- •Методичні вказівки
- •Розділ 1. Загальні відомості про виконання лабораторних робіт
- •1.1. Правила техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •1.2. Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •1.3. Розподіл лабораторних робіт по модулях
- •Розділ 2. Опис основних лабораторних приладів
- •2.1. Індикатор годинникового типу
- •2.2. Тензометри й електоротензометри
- •Розділ 3. Короткі відомості про лабораторні роботи
- •3.1. Лабораторна робота №1 випробування сталевого зразка на розтягування
- •Загальні відомості
- •Опис випробувальної машини р-5
- •Діаграма розтягування сталевого зразка
- •Умовна діаграма напружень при розтягуванні сталевого зразка. Характеристики міцності матеріалу
- •Характеристики пластичності матеріалу
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.2. Лабораторна робота №2 визначення модуля пружності сталі
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Результати експериментального дослідження модуля поздовжньої пружності
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.3. Лабораторна робота №3 випробування чавунного зразка на стискування
- •Загальні відомості
- •Короткий опис преса 2пг-125
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.4. Лабораторна робота №4 випробування деревини на стискування
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Результати експериментального дослідження деревини на стискування
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.5. Лабораторна робота №5 випробування деревини на сколювання
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.6. Лабораторна робота №6 дослідження осадки циліндричної гвинтової пружини
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Результати експериментального дослідження
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.7. Лабораторна робота №7 визначення переміщень двохопорної балки при згинанні
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Результати експериментальних досліджень переміщень балки
- •Порівняння дослідних та розрахункових значень переміщень двохопорної балки
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.8. Лабораторна робота 8 дослідження згинання статично невизначуваної двохопорної балки
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Рзультати експериментального дослідження переміщень статично невизначуваної балки
- •Порівняння експеримнтальних та розрахункових результатів
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.9. Лабораторна робота №9 дослідження косого згинання прямого стрижня
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Результати експериментального дослідження
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.10. Лабораторна робота № 10 дослідження позацентрового розтягування прямого стрижня
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Результати експериментального дослідження
- •Порівняння результатів експериментальних та теоретичних досліджень
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.11. Лабораторна робота № 11 дослідження явища втрати стійкості стиснутого стрижня
- •Загальні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Порівняння теоретичних та експериментальних результатів дослідження стійкості стрижня
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.12. Лабораторна робота № 12 коливання пружної сиситеми
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.13. Лабораторна робота №13 визначення ударної в’язкості сталі
- •Загальні відомості
- •Принцип дії та короткий опис конструкції маятникового копра типу мк-30а
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •3.14. Лабораторна робота №14 випробування сталевого зразка на кручення та визначення модуля зсуву
- •Загальні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання до лабораторної роботи
- •Література
3.9. Лабораторна робота №9 дослідження косого згинання прямого стрижня
Мета роботи: дослідити косе згинання консольного стрижня, порівняти експериментальні значення прогину та напружень з теоретичними.
Обладнання: випробна машина Р-5, консольний стрижень, індикатори годинникового типу, тензометр важільний.
Загальні відомості
Згинання стрижня буде косим у випадку, коли площина дії зовнішніх сил – вантажна площина – не співпадає з головними площинами, але проходить через вісь стрижня.
Косе згинання зручно представляти у вигляді суми двох прямих згинань. Для цього згинаючий момент М розкладається на складові моменти відносно головних осей поперечного перерізу u і v.
Згідно з принципом незалежності дії сил, прогини і напруження при косому згині визначаються геометричним складанням відповідних складових від дії двох прямих згинань.
У
лабораторній роботі використовується
стрижень, поперечний переріз якого є
рівнобічним кутником. Кінець стрижня
В
защемлений між захватами випробної
машини Р-5, а кінець А
завантажений зосередженою силою Р,
яка
з головними площинами стрижня становить
кут 45.
Проекції
і
сили Р
на
головні осі u
і v
перерізу
однакові й дорівнюють
(рис. 2.15), тому й епюри згинаючих моментів
і
теж будуть однаковими.
Розрахункові значення прогинів перерізу С балки в напрямі головних осей и і v мажна визначити за методом Мора, перемножуючи відповідні епюри по правилу Верещагіна:
;
,
(2.27)
де
,
- величини площ епюр
та
;
- координата єпюри
під центром площі епюри
;
- координата єпюри
під центром площі епюри
.
Повний прогин перерізу С дорівнює:
.
(2.28)
Напруження у довільній точці K перерізу D балки визначається за формулою:
,
(2.29)
тут
-
згинаючі
моменти;
,
-
моменти інерції перерізу
відносно головних осей;
,
- координати точки K
в
головній системі координат и
і
v.
Для експериментального визначення напруження у точці K перерізу D використовується тензометр.
Експериментальне значення прогину перерізу С виражається через вертикальну та горизонтальну проекції, які вимірюються індикаторами годинникового типу.
При
випробуванні на косе згинання стрижня
кутникового перерізу слід мати на
увазі, що центр його згинання не
збігається з центром перерізу. Тому,
для виключення впливу закручування,
переміщення
і
потрібно
вимірювати для центру згинання, який
розміщується у точці N
перетину осей полиць кутника.
Послідовність виконання лабораторної роботи
Ознайомтесь з експериментальною установкою (рис. 2.15), виміряйте розміри а, с, l кутника, випишіть із сортаменту необхідні для розрахунків дані.
Установіть індикатори в нульве положення, запишіть ціну їхніх поділок; зафіксуйте положення стрілки тензометра, запишіть ціну поділки його шкали та визначте базу
.
Рис. 2.15. Схема консольної балки та графічна інформація
до застосування методу Мора
Завантажуйте балку покроково до
, вимірюйте на кожному кроці вертикальний і горизонтальний прогини перерізу C та фіксуйте покази тензометра D. Результати випробування занесіть до табл. 2.9.
Таблиця 2.9