Порядок роботи із структурованим конспектом:

• Структурований конспект це матеріал, що був підготований студентами. Він базується на відповідній темі затверджений у програмі від Міністерства освіти, але є додатковим опрацюванням матеріалу, тому не може слугувати заміною стандартної лекції.

• У структурованому конспекті матеріал розбитий на блоки для поліпшення сприйняття інформації.

Для орієнтування:

• Основна тема виділяється Найбільшим розміром, має відмінний відновного тексту шрифт.

• Підтеми виділені іншим шрифтом, мають інший розмір (16 кеглів), вирівнянні по середині.

• Визначення підкреслені.

• Важливі слова, на котрих варто акцентувати увагу, проте вони не є визначеннями виділяються курсивом.

• Деякі приклади, що виділенні зеленим кольором можуть під запис не підлягати, тобто це є матеріал, що розшифровує певні деталі – поглиблення теми.

• До кожного структурованого конспекту додається презентація (стисла графічно-текстова частина, котра допомагає краще запам’ ятати матеріал).

• Структурований конспект може слугувати роздатковим матеріалом.

Загальні правові основи підприємницької діяльності

Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що сьогодні підприємництво є найпрогресивнішою формою ведення господарства незалежно від соціального устрою суспільства.

Юридичні передумови підприємництва ґрунтуються на законодавстві та нормативних актах, розроблених і прийнятих у державі.

Підприємництво здійснюється в певних правових, економічних, соціальних і політичних умовах. Правові умови підприємницької діяльності в Україні визначаються законом України "Про підприємництво".

Згідно з цим законом, вести підприємницьку діяльність можуть громадяни України, інших держав і юридичні особи всіх форм власності. Водночас цей закон забороняє ведення підприємницької діяльності військовослужбовцям, службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, а також органів державної влади та управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Не можуть бути підприємцями також ті особи, що мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші економічні злочини.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Під поняттям "кожен" розуміють фізичну особу, яка у встановленому законом порядку набула повної цивільної дієздатності

Згідно з ч. 1 ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Під поняттям "кожен" розуміють фізичну особу, яка у встановленому законом порядку набула повної цивільної дієздатності

Єдиною умовою реалізації фізичною особою свого права на підприємницьку діяльність є її державна реєстрація.

Встановленні умови здійснення підприємницької діяльності:

1) отримати ліцензію;

2) повідомляти органи державної реєстрації про зміну суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;

3) дотримувати прав і законних інтересів споживачів, дотримуватися правил обов'язкової сертифікації продукції;

4) не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

5) вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

6) своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів;

7) забезпечити належні та безпечні умови праці, оплату праці, а також інші соціальні гарантії відповідно до законодавства України;

8) не завдавати шкоди довкіллю;

Фізичні особи

Фізичні особи — підприємці прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Вони наділені таким же обсягом цивільних прав та обов'язків, що їх мають юридичні особи при здійсненні своєї підприємницької діяльності. На фізичних осіб, які займаються підприємництвом, поширюються вимоги, встановлені актами цивільного законодавства для юридичних осіб — підприємців

Одним із способів припинення підприємницької діяльності фізичної особи є її банкрутство. Підставою визнання фізичної особи — підприємця банкрутом, відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України, є її неспроможність задовольнити лише ті вимоги кредиторів, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності. Неспроможність задовольнити вимоги кредиторів, які не пов'язані з підприємницькою діяльністю фізичної особи, не може бути підставою для визнання її банкрутом.