
- •Тематичний план
- •Розділ і. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1 Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Стилі мовлення План.
- •Нормативні документи про державний статус української мови
- •Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини
- •Стилі сучасної української мови
- •Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії План
- •Поняття літературної мови
- •Правила культури мовлення та етика спілкування
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Умови конструктивності дискусії
- •Тема 1.3. Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Культура мовлення і культура мислення
- •Значення культури мовлення
- •Основні вимоги до культури мовлення
- •Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів
- •Лавра – живе серце Києва
- •Кавова рапсодія
- •Основні закони риторики
- •Історія риторики
- •Теоретична риторика
- •Прийоми активізації уваги слухачів
- •9. Лаконічність мовлення відбиває:
- •10. Риторичне запитання –це:
- •11. Доберіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити або спростувати таку думку:
- •Розділ іі. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання План
- •Поняття спілкування
- •Мовленнєвий етикет
- •Етика професійного спілкування
- •Керівник і підлеглі
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування
- •Форми та функції ділового спілкування
- •Основні правила усного ділового спілкування
- •Бар’єри у спілкуванні
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- •Культура телефонного діалогу
- •Композиція розмови
- •Правила телефонної розмови
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Успадкована і запозичена лексика у професійному мовленні
- •Терміни
- •Мова професії
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми. Використання професійної лексики у фаховому мовленні
- •Професійне спілкування
- •Загальнонаукова і спеціальна термінологія
- •Професійна лексика
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників
- •Тема 3.4. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •. Багатозначні слова і контекст
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у професійному спілкуванні
- •Графічні скорочення
- •Розділ іv. Нормативність і правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української
- •Літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)
- •Орфоепічні норми
- •Основні норми української літературної вимови
- •Особливості українського правопису
- •Правопис відмінкових закінчень іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку
- •Правопис прислівників
- •1. Через дефіс
- •2. Через дефіс або кому
- •3. Окремо
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •Іменники на позначення професій, посад, звань. Узгодження прикметників з іменниками на означення певних професій
- •Порівняйте:
- •Прізвища, імена, по батькові: правопис та відмінювання
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Числівники в діловому мовленні
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Синтаксичні особливості професійного та офіційно-ділового мовлення
- •Просте і складне речення у професійному мовленні
- •Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
- •Розділ 5. Складання професійних документів
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Документ - основний вид офіційно-ділового стилю
- •Критерії класифікації документів
- •Класифікація документів
- •Реквізити документів та їх оформлення
- •Текст як реквізит документа
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •1. Дайте відповіді на запитання:
- •2. Продовжіть речення:
- •3. Запишіть слова скорочено.
- •4. Розгадайте кросворд.
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Резюме Ромащенко Катерини Володимирівни
- •Резюме Порошенко Наталії Тимофіївни
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів
- •Оформлення довідково-інформаційних документів Доповідна записка
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка №12
- •Запрошення
- •Оголошення
- •Лохвицький технологічний технікум пдаа запрошує на навчання випускників 9-11 класів за такими спеціальностями:
- •Виробничі протоколи
- •Протокол №5
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 16
- •Ділове листування. Види службових листів
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма. Телефонограма Факс
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Організаційні документи. Розпорядження
- •Постанова
- •Інструкція
- •Посадова інструкція
- •Положення
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів
- •Документи господарсько-договірної діяльності Договір
- •Договір №_______
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи Накладна
- •Список літератури
Дієприкметник
Дієприкметник – це не особова форма дієслова, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: Документ підписаний керівником організації; Вже давно укладені угоди, накреслені плани співробітництва.
За своїми морфологічними ознаками дієприкметники схожі на прикметники, бо узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку: проголошений закон про мови, надрукований указ, наказ.
У реченні дієприкметник виступає узгодженим означенням або іменною частиною складного присудка. Наприклад: У кімнаті було чути звуки працюючої машинки; Задачі підібрані для співробітників тресту.
Дієприкметникам властиві категорії виду – доконаного або недоконаного, часу – теперішнього чи минулого: пишучий – написаний, складаючий – складений.
Дієприкметник із залежними словами утворює дієприкметниковий зворот. Майданчик, відділений від загальної площі, був засипаний світлим піском; Лист, надрукований секретаркою, лежав на столі.
У фаховому мовленні використання дієприкметників має свої особливості.
Є активні і пасивні дієприкметники.
Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч. Наприклад: працюючий двигун, тонізуючі речовини, проросле зерно.
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета, що зазначає на собі дії іншого предмета. Наприклад: збудований об’єкт, створена група, споруджений міст, розглянуте питання.
Для фахового мовлення є характерним широке використання пасивних дієприкметників: витримане вино, перероджений виноградний сік, пресовані дріжджі, пастеризоване молоко.
Зверніть увагу! У сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу найчастіше замінюються синонімічними підрядними означальними реченнями. Наприклад: працюючий – той, хто працює; працівник.
А якщо вживаються, то переходять до прикметників. Наприклад: стояча вода, ріжучий біль, відстаючий (невстигаючий) студент, бажаючі (охочі) відпочити.
Зверніть увагу!
Особливості перекладу
Норма |
Порушення норми |
исполняющий обязанности |
виконуючий обов’язки; виконавець обов’язків |
пишущий эти строки |
відписував; автор цих рядків |
организующий дело |
той, який організовує справу |
заведующий отделом |
завідувач відділенням |
управляющая система |
система керування |
вышестоящий орган |
вищий орган |
последующие решения |
наступні рішення |
текущий счет |
поточний рахунок |
управляющий отделом |
керівник відділу |
наболевший вопрос |
наболіле питання |
поступающий в вуз |
вступник (абітурієнт) |
нижеподписавшийся |
нижчепідписаний |
Отже, у сучасній українській мові обмежено вживають активні дієприкметники теперішнього часу, змінюючи їх у разі перекладу з інших мов, зокрема російської, прикметниками чи іменниками.
Від пасивних дієприкметників утворюються безособові дієслівні форми на -но, -то. Вони творяться шляхом заміни закінчення на суфікс -о: виконаний – виконано, прочитаний – прочитано літературу, подано рекомендації. Ці форми невідмінювані. Вони виконують роль основного члена у безособовому реченні. Такі конструкції широко використовуються як в усному, так і в писемному діловому мовленні. Наприклад: 1. У роботі висловлено чимало свіжих самостійних суджень, цікавих спостережень. 2. Статтю опубліковано у фаховому журналі. 3. Результати дослідження може бути використано при вивченні спецкурсу. 4. Заняття було проведено на належному навчально-методичному та науковому рівні.