- •Тематичний план
- •Розділ і. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1 Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Стилі мовлення План.
- •Нормативні документи про державний статус української мови
- •Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини
- •Стилі сучасної української мови
- •Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії План
- •Поняття літературної мови
- •Правила культури мовлення та етика спілкування
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Умови конструктивності дискусії
- •Тема 1.3. Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Культура мовлення і культура мислення
- •Значення культури мовлення
- •Основні вимоги до культури мовлення
- •Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів
- •Лавра – живе серце Києва
- •Кавова рапсодія
- •Основні закони риторики
- •Історія риторики
- •Теоретична риторика
- •Прийоми активізації уваги слухачів
- •9. Лаконічність мовлення відбиває:
- •10. Риторичне запитання –це:
- •11. Доберіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити або спростувати таку думку:
- •Розділ іі. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання План
- •Поняття спілкування
- •Мовленнєвий етикет
- •Етика професійного спілкування
- •Керівник і підлеглі
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування
- •Форми та функції ділового спілкування
- •Основні правила усного ділового спілкування
- •Бар’єри у спілкуванні
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- •Культура телефонного діалогу
- •Композиція розмови
- •Правила телефонної розмови
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Успадкована і запозичена лексика у професійному мовленні
- •Терміни
- •Мова професії
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми. Використання професійної лексики у фаховому мовленні
- •Професійне спілкування
- •Загальнонаукова і спеціальна термінологія
- •Професійна лексика
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників
- •Тема 3.4. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •. Багатозначні слова і контекст
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у професійному спілкуванні
- •Графічні скорочення
- •Розділ іv. Нормативність і правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української
- •Літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)
- •Орфоепічні норми
- •Основні норми української літературної вимови
- •Особливості українського правопису
- •Правопис відмінкових закінчень іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку
- •Правопис прислівників
- •1. Через дефіс
- •2. Через дефіс або кому
- •3. Окремо
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •Іменники на позначення професій, посад, звань. Узгодження прикметників з іменниками на означення певних професій
- •Порівняйте:
- •Прізвища, імена, по батькові: правопис та відмінювання
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Числівники в діловому мовленні
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Синтаксичні особливості професійного та офіційно-ділового мовлення
- •Просте і складне речення у професійному мовленні
- •Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
- •Розділ 5. Складання професійних документів
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Документ - основний вид офіційно-ділового стилю
- •Критерії класифікації документів
- •Класифікація документів
- •Реквізити документів та їх оформлення
- •Текст як реквізит документа
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •1. Дайте відповіді на запитання:
- •2. Продовжіть речення:
- •3. Запишіть слова скорочено.
- •4. Розгадайте кросворд.
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Резюме Ромащенко Катерини Володимирівни
- •Резюме Порошенко Наталії Тимофіївни
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів
- •Оформлення довідково-інформаційних документів Доповідна записка
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка №12
- •Запрошення
- •Оголошення
- •Лохвицький технологічний технікум пдаа запрошує на навчання випускників 9-11 класів за такими спеціальностями:
- •Виробничі протоколи
- •Протокол №5
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 16
- •Ділове листування. Види службових листів
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма. Телефонограма Факс
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Організаційні документи. Розпорядження
- •Постанова
- •Інструкція
- •Посадова інструкція
- •Положення
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів
- •Документи господарсько-договірної діяльності Договір
- •Договір №_______
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи Накладна
- •Список літератури
Правопис відмінкових закінчень іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення –а, -я або -у, -ю, коли вони означають:
-а, -я |
-у, -ю |
1. Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, робітника, батька. |
1. Речовину, масу, матеріал: азоту, бальзаму, спирту, квасу, меду, сиру. |
2. Назви тварин і дерев: вовка, дуба, клена, ясеня. |
2. Збірні поняття: ансамблю, каталогу, а також назви трав і кущів: барвінку, гороху, ячменю. |
3. Назви населених пунктів: Києва, Львова, Лондона, Тернополя, але: Кривого Рогу, Красного Лиману. |
3. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: заводу, каналу, коридору, поверху, але: гаража, бліндажа, млина. |
4.Інші географічні назви з наголосом на закінченні: Дінця, Дністра. |
4. Назви установ, закладів, організацій: технікуму,університету. |
5. Назви мір довжини, ваги, часу: метра, гектара, процента, грама. |
5. Назви процесів, станів, загальних і абстрактних понять: достатку, екзамену, експорту, інтересу, прогресу, світогляду, спорту, сорту. |
6. Назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня. |
6. Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси: аналізу, електролізу, синтезу, ферменту. |
7. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети: атома, конуса, радіуса сектора, атестата, диплома. |
7. Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей: Криму, Дунаю, Байкалу, Кавказу, Сибіру. |
Зверніть увагу! У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова:
-а, -я |
-у, -ю |
алмаза ( коштовний камінь) акта ( документ) апарата (прилад) блока (частина споруди, машини) вала (деталь машини) елемента (конкретне) інструмента (одиничне) терміна (слово, поняття) папера (документ) |
алмазу (мінерал) акту ( дія) апарату (установа) блоку (об’єднання держав) валу (насип) елементу (абстрактне) інструменту (збірне) терміну (строк) паперу (матеріал) |
Примітка. Інші випадки правопису закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку перевіряйте за Українським правописом. – К.: Наук. думка, 1993 р., с. 68-71, а також за орфографічним словником.
Правопис прислівників
Прислівник ― самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії або стану та ознаку якості.
Лексичне значення прислівника зумовлене лексичним значенням тих частин мови, від яких він утворюється. Прислівники не мають закінчень (кінцеві –и, -і, -ому, -ему, -у ― це суфікси, а не закінчення)
Прислівники походять:
- від прикметників: начисто, востаннє, по-людськи, голосно, вороже, зрідка, зліва, вліво, звисока;
- від іменників: навесні, щоночі, надворі, напам’ять, верхи, кругом, бігом;
- від числівників: по-перше, двічі, втричі, натроє, вчетверо, заодно, утрьох, поодинці;
- від займенників: чому, тому, зовсім, потім, потому, нащо, чомусь, по-моєму, по-своєму;
- від дієслів: лежма, хвилююче, навпомацки, навстоячки, загодя;
- від прислівників: кудись, куди-небудь, подекуди, відтоді, назавжди, дотепер, позавчора.
Правопис прислівників