
- •Тематичний план
- •Розділ і. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1 Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Стилі мовлення План.
- •Нормативні документи про державний статус української мови
- •Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини
- •Стилі сучасної української мови
- •Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії План
- •Поняття літературної мови
- •Правила культури мовлення та етика спілкування
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Умови конструктивності дискусії
- •Тема 1.3. Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Культура мовлення і культура мислення
- •Значення культури мовлення
- •Основні вимоги до культури мовлення
- •Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів
- •Лавра – живе серце Києва
- •Кавова рапсодія
- •Основні закони риторики
- •Історія риторики
- •Теоретична риторика
- •Прийоми активізації уваги слухачів
- •9. Лаконічність мовлення відбиває:
- •10. Риторичне запитання –це:
- •11. Доберіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити або спростувати таку думку:
- •Розділ іі. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання План
- •Поняття спілкування
- •Мовленнєвий етикет
- •Етика професійного спілкування
- •Керівник і підлеглі
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування
- •Форми та функції ділового спілкування
- •Основні правила усного ділового спілкування
- •Бар’єри у спілкуванні
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- •Культура телефонного діалогу
- •Композиція розмови
- •Правила телефонної розмови
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Успадкована і запозичена лексика у професійному мовленні
- •Терміни
- •Мова професії
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми. Використання професійної лексики у фаховому мовленні
- •Професійне спілкування
- •Загальнонаукова і спеціальна термінологія
- •Професійна лексика
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників
- •Тема 3.4. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •. Багатозначні слова і контекст
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у професійному спілкуванні
- •Графічні скорочення
- •Розділ іv. Нормативність і правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української
- •Літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)
- •Орфоепічні норми
- •Основні норми української літературної вимови
- •Особливості українського правопису
- •Правопис відмінкових закінчень іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку
- •Правопис прислівників
- •1. Через дефіс
- •2. Через дефіс або кому
- •3. Окремо
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •Іменники на позначення професій, посад, звань. Узгодження прикметників з іменниками на означення певних професій
- •Порівняйте:
- •Прізвища, імена, по батькові: правопис та відмінювання
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Числівники в діловому мовленні
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Синтаксичні особливості професійного та офіційно-ділового мовлення
- •Просте і складне речення у професійному мовленні
- •Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
- •Розділ 5. Складання професійних документів
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Документ - основний вид офіційно-ділового стилю
- •Критерії класифікації документів
- •Класифікація документів
- •Реквізити документів та їх оформлення
- •Текст як реквізит документа
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •1. Дайте відповіді на запитання:
- •2. Продовжіть речення:
- •3. Запишіть слова скорочено.
- •4. Розгадайте кросворд.
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Резюме Ромащенко Катерини Володимирівни
- •Резюме Порошенко Наталії Тимофіївни
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів
- •Оформлення довідково-інформаційних документів Доповідна записка
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка №12
- •Запрошення
- •Оголошення
- •Лохвицький технологічний технікум пдаа запрошує на навчання випускників 9-11 класів за такими спеціальностями:
- •Виробничі протоколи
- •Протокол №5
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 16
- •Ділове листування. Види службових листів
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма. Телефонограма Факс
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Організаційні документи. Розпорядження
- •Постанова
- •Інструкція
- •Посадова інструкція
- •Положення
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів
- •Документи господарсько-договірної діяльності Договір
- •Договір №_______
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи Накладна
- •Список літератури
Мовленнєвий етикет
Як це було
ЕТИКЕТ
По-французьки слово «етикет» означає «квиток», «ярлик». Колись для учасників різних церемоній або урочистих прийомів випускали квитки із вказівками про те, що ці люди мають робити, як поводитися. Відтоді слово, яке означало «квиток», почало означати й правила поведінки на офіційних зустрічах і церемоніях ( Євгенія Чак).
Етикет – це сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні вияви людських взаємин ( поводження з оточуючими, форми звертань і привітань, манери та одяг тощо). Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленнєвої і не мовленнєвої.
Мовленнєвий етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.
Правила мовленнєвого етикету залежать від мовленнєвих ситуацій, до яких належать знайомство, прощання, вибачення, прохання, запрошення, вітання, пропозиція, порада, відмова, згода, співчуття, комплімент тощо.
Формули етикету. Кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул. Наприклад, під час зустрічі вживаємо вислови: Яка приємна зустріч! Раді вас бачити! Ласкаво просимо! Під час прощання говоримо: На все добре! Хай вам щастить! До побачення!
За допомогою етикетних мовленнєвих формул люди налагоджують контакт між собою, виявляють ввічливість, пошану, стриманість, такт, підтримують доброзичливу тональність розмови. Наприклад: Щиро дякую! Вибачте, будь ласка! Дозвольте зайти! На все добре! Коли ваша ласка, допоможіть! Мовленнєвий етикет робить спілкування людей приємним, бажаним.
Етика професійного спілкування
У спілкуванні найкраще виявляються моральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам.
Виконуючи професійні обов’язки, людина виявляє свої ділові та моральні якості, впливає через них на інших. При цьому вона виявляє свою професійну культуру. Це поняття означає відповідність поведінки, говоріння, слухання, мовлення в професійній діяльності загальноприйнятим моральним нормам і принципам, а також вимогам, що ставляться до професії.
Керівник і підлеглі
Етика службових взаємин виключає прояви грубості, нетерпимості до думки інших, неправдивість та ін. Першою етичною вимогою у стосунках керівника і підлеглих є вимога поваги і доброзичливості: керівник ніколи не повинен висловлювати або загалом будь-яким чином проявляти неповагу до свого підлеглого. Звичайно, у багатьох ситуаціях керівник повинен сказати: « я вважаю», «я переконаний», «я вимагаю». Такі слова означають, що керівник готовий взяти на себе відповідальність за вирішення якихось проблем. Проте в питаннях, які не мають принципового значення, керівник повинен уміти вибрати м’якший варіант («я думаю», «мені здається», «чи не здається вам, що»).
Саме керівник створює в колективі потрібний тон спілкування. Це значить, що в колективі мають розмовляти спокійно, коректно, ввічливо, має панувати атмосфера доброзичливості і взаємоповаги. Як свідчать соціологи, в ображеної, виведеної з рівноваги людини продуктивність праці помітно знижується. Травмує працівника і манера керівника багатозначним тоном викликати їх на розмову до себе. Після почутої по телефону фрази «Зайдіть до мене» багато людей у глибині душі відчувають хвилювання, чекаючи неприємної розмови. Тому, запрошуючи до себе людину, високопрофесійний керівник хоча б кількома словами попередить про тему майбутньої розмови.
Кожне доручення, завдання, справа тим краще зрозумілі, чим коротше вони викладені; потрібно завжди, де лише можливо, без втрат для змісту користуватися загальноприйнятими і зрозумілими словами.
Вправа 1. Спишіть висловлювання, розставляючи пропущені розділові знаки. Яке з висловлювань, на вашу думку, більш образне й метафоричне? Поясніть його значення.
1. Промова так само як і наші вчинки створює сприятливе враження тільки тоді коли вона сповнена невимушеності простоти й щирості (Ф. Вейсс). 2. Виразний погляд доречно зроблений рух тіла варті варті іноді значно більше всіх промов (Г. Гайар). 3. Бесіда мистецтво в якому суперником людини виступає все людство (Ємерсон). 4. Лекція, переобтяжена фактами нагадує вогнище настільки завалене дровами що воно починає згасати (Д. Менделєєв). 5. Тон голосу очі і вираз обличчя мовця є не менш красномовними ніж самі слова (Ж. де Лабрюйер). 6. Можна язиком говорити одне а обличчям і жестами виражати прямо протилежне ( І. Ньєво). 7. Жести й манери мають бути як мимовільний наслідок сердечних рухів а не навпаки… (Ф. Вейсс). 8. Хто ні про що не запитує той нічому не вчиться( Фуллер). 9. Уміння вести розмову це талант (Стендаль).
Вправа 2. Прочитайте й прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мовленнєвої культури вони виражають?
1. Ніщо не ціниться так дорого і не коштує так дешево, як ввічливість. 2. Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і припиняти розмову, коли нічого більше сказати
(І. Лафатер). 3. Привітність і ввічливість - найкращі засоби боротьби з нечемністю (І.Томан). 4. Дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире (І. Томан). 5. Слова – теж вчинки (А. Франц). Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розмірковувань (А. Алієв).
Вправа 3. Попрацюйте в парах. Використовуючи етикетні мовленнєві формули, складіть і розіграйте за особами діалог (8-10 реплік) відповідно до однієї з поданих ситуацій.
Ситуація 1. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора підприємства. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтеся, підтримайте розмову.
Ситуація 2. Ви голова профспілкового комітету. До Вас прийшов працівник. Прийміть його, з’ясуйте, що його хвилює, допоможіть у вирішенні проблеми.
Ситуація 3. Ви керівник установи. В установі є вакантне місце. Ви ведете розмову з претендентом на це місце.
Вправа 4. Пригадайте і запишіть форми звертань, привітання, прощання, згоди або відмови, прохання, знайомства, які б відповідали вимогам офіційно-ділового спілкування.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Що таке спілкування.
Визначте особливості усного й писемного спілкування.
Назвіть вербальні й невербальні засоби спілкування. Наведіть приклади застосування засобів невербального спілкування в ділових стосунках.
Від чого залежить доречність мовлення? Яку роль у доречному виборі мовних засобів відіграє ситуація спілкування?
Яке значення мовленнєвого етикету в офіційно-ділових стосунках?
Що передбачає етика службових взаємин?
Доведіть на прикладах, що керівник створює у колективі тон спілкування.