
- •Тематичний план
- •Розділ і. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1 Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Стилі мовлення План.
- •Нормативні документи про державний статус української мови
- •Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини
- •Стилі сучасної української мови
- •Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії План
- •Поняття літературної мови
- •Правила культури мовлення та етика спілкування
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Умови конструктивності дискусії
- •Тема 1.3. Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Культура мовлення і культура мислення
- •Значення культури мовлення
- •Основні вимоги до культури мовлення
- •Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів
- •Лавра – живе серце Києва
- •Кавова рапсодія
- •Основні закони риторики
- •Історія риторики
- •Теоретична риторика
- •Прийоми активізації уваги слухачів
- •9. Лаконічність мовлення відбиває:
- •10. Риторичне запитання –це:
- •11. Доберіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити або спростувати таку думку:
- •Розділ іі. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання План
- •Поняття спілкування
- •Мовленнєвий етикет
- •Етика професійного спілкування
- •Керівник і підлеглі
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування
- •Форми та функції ділового спілкування
- •Основні правила усного ділового спілкування
- •Бар’єри у спілкуванні
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- •Культура телефонного діалогу
- •Композиція розмови
- •Правила телефонної розмови
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Успадкована і запозичена лексика у професійному мовленні
- •Терміни
- •Мова професії
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми. Використання професійної лексики у фаховому мовленні
- •Професійне спілкування
- •Загальнонаукова і спеціальна термінологія
- •Професійна лексика
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників
- •Тема 3.4. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •. Багатозначні слова і контекст
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у професійному спілкуванні
- •Графічні скорочення
- •Розділ іv. Нормативність і правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української
- •Літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)
- •Орфоепічні норми
- •Основні норми української літературної вимови
- •Особливості українського правопису
- •Правопис відмінкових закінчень іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку
- •Правопис прислівників
- •1. Через дефіс
- •2. Через дефіс або кому
- •3. Окремо
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •Іменники на позначення професій, посад, звань. Узгодження прикметників з іменниками на означення певних професій
- •Порівняйте:
- •Прізвища, імена, по батькові: правопис та відмінювання
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Числівники в діловому мовленні
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Синтаксичні особливості професійного та офіційно-ділового мовлення
- •Просте і складне речення у професійному мовленні
- •Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
- •Розділ 5. Складання професійних документів
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Документ - основний вид офіційно-ділового стилю
- •Критерії класифікації документів
- •Класифікація документів
- •Реквізити документів та їх оформлення
- •Текст як реквізит документа
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •1. Дайте відповіді на запитання:
- •2. Продовжіть речення:
- •3. Запишіть слова скорочено.
- •4. Розгадайте кросворд.
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Резюме Ромащенко Катерини Володимирівни
- •Резюме Порошенко Наталії Тимофіївни
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів
- •Оформлення довідково-інформаційних документів Доповідна записка
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка №
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка №12
- •Запрошення
- •Оголошення
- •Лохвицький технологічний технікум пдаа запрошує на навчання випускників 9-11 класів за такими спеціальностями:
- •Виробничі протоколи
- •Протокол №5
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 16
- •Ділове листування. Види службових листів
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма. Телефонограма Факс
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Організаційні документи. Розпорядження
- •Постанова
- •Інструкція
- •Посадова інструкція
- •Положення
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів
- •Документи господарсько-договірної діяльності Договір
- •Договір №_______
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи Накладна
- •Список літератури
Теоретична риторика
«Оратором є лише той,
хто в змозі говорити з кожного питання
гарно, вишукано і переконливо»
Тіціт
Успіх виступу може забезпечити ретельна до нього підготовка. Промовець, який належно до виступу не підготувався, хвилюється вже від думки про те, що йому доведеться імпровізувати перед аудиторією.
Логічна структура виступу, а також послідовність та взаємозв’язок думок фіксується у вигляді плану. Пунктами плану зазвичай є ключові поняття або стисло сформульовані судження.
Подбавши про зміст, смислову наповненість виступу, необхідно зосередитись на формі виступу.
Будь-який виступ складається з трьох основних частин: початку ( вступу), основної частини і закінчення (висновків).
П о ч а т о к виступу має велике значення, бо саме на цьому етапі промовець має розв’язати кілька важливих завдань, від яких залежить успіх подальшого виступу:
1) подолати хвилювання й набути впевненості;
2) встановити контакт зі слухачами, завоювати їхні симпатії;
3) зацікавити аудиторію темою свого виступу;
4) стисло схарактеризувати загальний зміст виступу і розділити його на окремі питання.
Перш за все, з’явившись перед широким загалом, слід привітатися з присутніми, витримати їхні погляди, подолати внутрішнє напруження й почати виступ з чогось цікавого або із суті питання, уникаючи шаблону. Це може бути випадок із життя, парадоксальне формулювання. Можна почати з компліменту слухачам, а потім коротко схарактеризувати зміст і завдання промови.
Виклад змісту о с н о в н о ї ч а с т и н и слід здійснювати за принципом від простого до складного, стежачи, щоб, з одного боку, усе, що говориться, було зрозумілим слухачам, а з другого, щоб не було банальним, усім відомим. Інформація упорядковується по-різному:
у хронологічній послідовності, коли потрібно викласти події чи схарактеризувати певний процес роботи, діяльності;
у формі опису певного предмета, пояснення його будови, функцій та інших істотних ознак;
шляхом переліку основних пунктів, характеристик, прикладів застосування, переваг тощо;
шляхом викладу певних тез, їх аргументації.
Тобто промовець викладає думки, пояснюючи, описуючи, розповідаючи, доводячи.
Слід пам’ятати, що найменш цікавим з-поміж інших типів мовлення є о п и с, тому не варто ним надуживати. Пожвавити опис можна оригінальними образами, порівняннями, метафорами, оцінками, проблемністю викладу, зіставленням протилежних думок.
Р о з п о в і д ь належить до найцікавіших форм викладу змісту, тобто особливих проблем щодо підтримання уваги слухачів не викликає, якщо містить новизну.
Рівень інтересу до мовлення типу р о з д у м у залежить від актуальності порушеної проблеми, від доступності самого викладу.
Важливе значення має також з а к і н ч е н н я виступу. Існує кілька способів закінчити свій виступ:
Підбити підсумки всього сказаного, повторивши основні положення виступу.
Закликати до конкретних дій.
Зробити слухачам комплімент.
Процитувати доречні поетичні рядки.
Пожартувати, викликавши сміх.
Не слід закінчувати виступ словами «Оце все, що я хотів сказати», пам’ятаючи, що саме від сказаного у закінченні залежить, що з виступу залишиться в пам’яті слухачів. Тому прикінцеві фрази є дуже важливими, і обміркувати їх потрібно якнайретельніше. ( За І. Томаном, Д. Карнегі)