- •1 Основні поняття системи та моделі
- •Поняття моделі
- •1.2 Співвідношення між моделлю та системою
- •Загальна характеристика проблеми моделювання
- •1.4 Класифікація моделей
- •1.5 Вимоги до моделей
- •Комп'ютерне та імітаційне моделювання
- •2 Побудова імітаційних моделей
- •2.1 Основні принципи побудови математичних моделей
- •2.2 Неперервно-детерміновані моделі (d-моделі)
- •2.3 Основні форми подання математичних моделей
- •Введемо змінні стану об’єкта
- •3 Імовірнісне моделювання
- •3.1 Метод статистичних випробувань
- •3.2 Генератори випадкових чисел
- •3.3 Статистичні критерії
- •3.4 Основні критерії перевірки випадкових спостережень а. Критерій “хі-квадрат”
- •4 Моделювання випадкових подійта дискретних величин
- •4.1 Незалежні випадкові події
- •4.2 Група несумісних подій
- •4.3 Умовна подія
- •Умовної події
- •4.4 Випадкова дискретна величина
- •4.5 Біноміальний розподіл
- •4.6 Розподіл Пуассона
- •4.7 Моделювання неперервних випадкових величин
- •4.7.1 Метод оберненої функції
- •4.7.2 Рівномірний розподіл
- •4.7.3 Експоненціальний розподіл
- •4.7.4 Пуассонівський потік
- •4.5.5 Нормальний розподіл
- •Для моделювання нормального розподілу
- •Розподіл і потоки Ерланга
- •4.8 Статистична обробка результатів моделювання
- •4.8.1 Оцінювання ймовірності
- •4.8.2 Оцінювання розподілу випадкової величини
- •4.8.3 Оцінювання математичного сподівання
- •4.8.4 Оцінювання дисперсії
- •4.8.5 Оцінювання кореляційного моменту
- •4.9 Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •4.9.1 Оцінювання ймовірності
- •4.9.2 Оцінювання середнього значення
- •5 Моделювання систем масового обслуговування
- •5.1 Моделі систем мо
- •5.1.1 Характеристики смо
- •5.1.2 Вхідний потік вимог
- •5.1.3 Моделювання пуассонівського потоку
- •5.1.4 Час обслуговування
- •5.1.5 Організація черги
- •5.1.6 Правила обслуговування вимог
- •5.1.7 Вихідний потік вимог
- •5.2 Режими роботи системи масового обслуговування
- •5.2.1Типи моделей систем масового обслуговування
- •5.2.2 Формула Литтла
- •5.2.3 Одноканальні системи масового обслуговування
- •5.2.4 Обслуговування потоків задач в смо з необмеженою кількістю процесорів
- •10 Імовірність того, що в черзі 2 вимоги:
- •6 Мережі смо
- •6.1 Операційний аналіз мереж
- •6.2 Мережі Петрі
- •Перелік використаних джерел
5.1.3 Моделювання пуассонівського потоку
Розглянемо найпростіший потік з інтенсивністю λ і позначимо моменти надходження вимог на осі (0,t).
Рисунок 5.1 – Моменти надходження вимог для пуассонівського потоку
Визначимо, який розподіл мають проміжки часу T між моментами надходження двох сусідніх вимог.
Очевидно, що проміжки часу Т – випадкові величини. Знайдемо закон їх розподілу. Функція розподілу F(t) визначає ймовірність того, що випадкова величина Т набуде значення, яке менше t, тобто:
F(t)=P, T < t
Нехай t0 – проміжок часу Т. Знайдемо ймовірність того, що випадкова величина Т буде меншою за t. Для цього потрібно, щоб на проміжок довжиною t, який починається з т. t0, потрапила хоч одна вимога. Обчислимо функцію F(t) через ймовірність протилежної події, тобто через P0 того, що за проміжок часу t не надійде жодної вимоги:
F(t) = 1 – P0
Значення ймовірності P0
знайдемо за формулою розподілу Пуассона,
при умові, що
.
(5.2)
Тоді функція розподілу випадкової величини Т має вигляд:
, t > 0 (5.3)
Щоб знайти функцію щільності розподілу f(t) випадкової величини Т, продиференціюємо функцію F(t) за t:
, t > 0 (5.4)
λ = 1; р = 0,5
Отже, щоб отримати пуассонівський потік вхідних вимог, які надходять до системи, достатньо обчислити випадкову величину з експоненціальним розподілом.
Властивості пуассонівського потоку
стаціонарність;
відсутність післядії;
ординарність.
Пуассонівський потік є окремим випадком більш загального потоку Ерланга. Потік Ерланга k-го порядку можна отримати шляхом просіювання пуассонівського потоку, тобто, щоб отримати потік Ерланга k-го порядку треба просумувати k випадкових експоненціально розподілених величин.
Потік Ерланга 1-го порядку (пуассонівський потік)
Потік Ерланга 2-го порядку
Потік Ерланга 3-го порядку
Потік Ерланга 4-го порядку
Рисунок 5.2 – Моделювання потоків Ерланга
5.1.4 Час обслуговування
Показником, що в певній степені характеризує продуктивність СМО є час обслуговування і вказує необхідний час на обслуговування однієї задачі вхідного потоку. Якщо обслуговування задачі системою завершено, то вважають, що запит задоволений. Якість обслуговування запиту даним показником не оцінюється.
В СМО час обслуговування різних задач потоку може бути як постійною, так і випадковою величиною, що залежить від характеру потоку та показників самої системи обслуговування. В загальному випадку час обслуговування розглядається як випадкова величина, що дає можливість описати Тобсл. відповідним законом через функцію розподілу:
V(t) = P{T < t} , при t > 0,
яка визначає ймовірність того, що випадкове значення часу обслуговування Тобсл. не буде перевищувати задане число t. Тобсл. не може бути від’ємним, тому:
V(t) = 0 , при t < 0.
Як і всяка функція розподілу V(t) є невід’ємною монотонно зростаючою функцією, що не перевищує 1.
Функція розподілу часу обслуговування V(t), яка характеризує імовірність того, що час обслуговування не перевищить заданого значення t, задається аналітичним виразом:
, (5.5)
де параметр
- характеризує інтенсивність обслуговування
і є обернено пропорційний середньому
часу обслуговування.
Показниковий закон розподілу часу обслуговування V(t) характеризує, що ймовірність закінчення обслуговування відразу після його початку досить висока, а затягування обслуговування є малоймовірним.
Інша властивість показникового розподілу полягає в тому, що закон розподілу частини часу, що залишився по проходженні певного часу від початку обслуговування не залежить від часу, що проминув від початку обслуговування.
Якщо ми маємо багатопроцесорну
(багатоканальну)обчислювальну систему,
в якій кожен процесор в стані здійснювати
автономну обробку незалежних задач
вхідного потоку із відповідним усередненим
значенням часу обслуговування
,
,
… ,
математичне
очікування часу обслуговування системою
становитиме:
Якщо всі пристрої (процесори)
в СМО мають однакову продуктивність і
задачі вхідного потоку є однорідними,
тобто
,
то
(5.6)
Якщо СМО розпочинає одночасне обслуговування всіх задач вхідного потоку, то ймовірність того, що СМО завершить обслуговування на інтервалі часу (0,t):
В багатопроцесорній ОСМО зменшується також дисперсія – показник степені розкиду часу обслуговування біля математичного очікування
,
тому при багатопроцесорному обслуговуванні дисперсія становить:
,
тобто зменшується в n2 разів порівняно із значенням при однопроцесорному обслуговуванні. Це дозволяє більш точно планувати процедури обслуговування, розподіляти ресурси часу та обчислювати потужності ОСМО.
Показниковий закон найкраще характеризує процедури обслуговування в СМО (ОСМО), є в достатній мірі вивчений.
