
- •1 Основні поняття системи та моделі
- •Поняття моделі
- •1.2 Співвідношення між моделлю та системою
- •Загальна характеристика проблеми моделювання
- •1.4 Класифікація моделей
- •1.5 Вимоги до моделей
- •Комп'ютерне та імітаційне моделювання
- •2 Побудова імітаційних моделей
- •2.1 Основні принципи побудови математичних моделей
- •2.2 Неперервно-детерміновані моделі (d-моделі)
- •2.3 Основні форми подання математичних моделей
- •Введемо змінні стану об’єкта
- •3 Імовірнісне моделювання
- •3.1 Метод статистичних випробувань
- •3.2 Генератори випадкових чисел
- •3.3 Статистичні критерії
- •3.4 Основні критерії перевірки випадкових спостережень а. Критерій “хі-квадрат”
- •4 Моделювання випадкових подійта дискретних величин
- •4.1 Незалежні випадкові події
- •4.2 Група несумісних подій
- •4.3 Умовна подія
- •Умовної події
- •4.4 Випадкова дискретна величина
- •4.5 Біноміальний розподіл
- •4.6 Розподіл Пуассона
- •4.7 Моделювання неперервних випадкових величин
- •4.7.1 Метод оберненої функції
- •4.7.2 Рівномірний розподіл
- •4.7.3 Експоненціальний розподіл
- •4.7.4 Пуассонівський потік
- •4.5.5 Нормальний розподіл
- •Для моделювання нормального розподілу
- •Розподіл і потоки Ерланга
- •4.8 Статистична обробка результатів моделювання
- •4.8.1 Оцінювання ймовірності
- •4.8.2 Оцінювання розподілу випадкової величини
- •4.8.3 Оцінювання математичного сподівання
- •4.8.4 Оцінювання дисперсії
- •4.8.5 Оцінювання кореляційного моменту
- •4.9 Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •4.9.1 Оцінювання ймовірності
- •4.9.2 Оцінювання середнього значення
- •5 Моделювання систем масового обслуговування
- •5.1 Моделі систем мо
- •5.1.1 Характеристики смо
- •5.1.2 Вхідний потік вимог
- •5.1.3 Моделювання пуассонівського потоку
- •5.1.4 Час обслуговування
- •5.1.5 Організація черги
- •5.1.6 Правила обслуговування вимог
- •5.1.7 Вихідний потік вимог
- •5.2 Режими роботи системи масового обслуговування
- •5.2.1Типи моделей систем масового обслуговування
- •5.2.2 Формула Литтла
- •5.2.3 Одноканальні системи масового обслуговування
- •5.2.4 Обслуговування потоків задач в смо з необмеженою кількістю процесорів
- •10 Імовірність того, що в черзі 2 вимоги:
- •6 Мережі смо
- •6.1 Операційний аналіз мереж
- •6.2 Мережі Петрі
- •Перелік використаних джерел
4.9.2 Оцінювання середнього значення
Нехай випадкова величина має математичне сподівання а і дисперсію σ2. У і-й реалізації вона набуває значення хi. Як оцінку математичного сподівання а використаємо середнє арифметичне:
(4.19)
Згідно з центральною граничною теоремою при великих значеннях N середнє арифметичне (4.19) буде мати нормальний розподіл з математичним сподіванням а і дисперсією σ2/(Ν -1). Тоді
Звідси
N = tα 2 σ2/ε2+ 1 (4.20)
Оскільки дисперсія σ2 випадкової величини невідома, потрібно провести кілька десятків (50 ... 100) випробувань і знайти оцінку σ2, а потім отримане значення підставити у формулу (4.20), щоб визначити необхідну кількість реалізацій N. У цьому випадку замість нормально розподіленої величини необхідно скористатись t-розподілом Стьюдента з N - 1 ступенями свободи для визначення tα. Зауважимо, що за збільшення ступенів вільності t-розподіл наближається до нормального. З практичного погляду, якщо N більше 30, користуються нормальним розподілом.
5 Моделювання систем масового обслуговування
5.1 Моделі систем мо
У теорії і практиці моделювання систем важливе місце посідають моделі СМО. Такі системи зустрічаються нам щоденно. Це процеси обслуговування в черзі на заправній станції, у магазині і т.д., служби ремонту і медичної допомоги і т.д. Більше того, будь-яке виробництво також можна подати як послідовність таких систем. Особливого значення СМО набули в інформатиці. Це насамперед комп’ютерні системи, мережі передавання даних, бази і банки даних.
Існує розвинутий математичний апарат теорії масового обслуговування (називається теорія черги), що дає змогу аналізувати ефективність функціонування СМО певних типів і визначити залежність між характеристиками потоку вимог, кількістю каналів (пристроїв для обслуговування),
їх продуктивністю, правилами роботи СМО та її ефективністю.
Перші теоретичні результати вирішення проблем, пов’язаних з функціонуванням СО, було отримано датським вченим, співробітником Копенгагенської телефонної компанії Ерлангом у (1908-1922 рр.). Ці результати стосувались практичних завдань підвищення якості обслуговування абонентів і визначення кількості телефонних ліній. У подальшому з’ясувалось, що отримані теоретичні результати є настільки загальними, що їх можна використовувати для визначення оптимальної кількості кас і продавців на торговельних підприємствах і т. д. Однак більшість результатів було отримано для систем, в яких процеси надходження та обслуговування є марківськими або напівмарківськими. У цьому разі завдання аналізу СМО можна описати звичайними диф. рівняннями і в явному вигляді обчислити основні характеристики системи.
На практиці часто виникають задачі, пов’язані з чергами, які неможливо розв’язати із застосуванням існуючих методів теорії СМО. Це зумовило інтенсивний розвиток методів дослідження СМО за допомогою засобів імітаційного моделювання. У цьому випадку характеристики СМО оцінюються наближено шляхом обробки результатів моделювання систем.