- •1 Основні поняття системи та моделі
- •Поняття моделі
- •1.2 Співвідношення між моделлю та системою
- •Загальна характеристика проблеми моделювання
- •1.4 Класифікація моделей
- •1.5 Вимоги до моделей
- •Комп'ютерне та імітаційне моделювання
- •2 Побудова імітаційних моделей
- •2.1 Основні принципи побудови математичних моделей
- •2.2 Неперервно-детерміновані моделі (d-моделі)
- •2.3 Основні форми подання математичних моделей
- •Введемо змінні стану об’єкта
- •3 Імовірнісне моделювання
- •3.1 Метод статистичних випробувань
- •3.2 Генератори випадкових чисел
- •3.3 Статистичні критерії
- •3.4 Основні критерії перевірки випадкових спостережень а. Критерій “хі-квадрат”
- •4 Моделювання випадкових подійта дискретних величин
- •4.1 Незалежні випадкові події
- •4.2 Група несумісних подій
- •4.3 Умовна подія
- •Умовної події
- •4.4 Випадкова дискретна величина
- •4.5 Біноміальний розподіл
- •4.6 Розподіл Пуассона
- •4.7 Моделювання неперервних випадкових величин
- •4.7.1 Метод оберненої функції
- •4.7.2 Рівномірний розподіл
- •4.7.3 Експоненціальний розподіл
- •4.7.4 Пуассонівський потік
- •4.5.5 Нормальний розподіл
- •Для моделювання нормального розподілу
- •Розподіл і потоки Ерланга
- •4.8 Статистична обробка результатів моделювання
- •4.8.1 Оцінювання ймовірності
- •4.8.2 Оцінювання розподілу випадкової величини
- •4.8.3 Оцінювання математичного сподівання
- •4.8.4 Оцінювання дисперсії
- •4.8.5 Оцінювання кореляційного моменту
- •4.9 Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •4.9.1 Оцінювання ймовірності
- •4.9.2 Оцінювання середнього значення
- •5 Моделювання систем масового обслуговування
- •5.1 Моделі систем мо
- •5.1.1 Характеристики смо
- •5.1.2 Вхідний потік вимог
- •5.1.3 Моделювання пуассонівського потоку
- •5.1.4 Час обслуговування
- •5.1.5 Організація черги
- •5.1.6 Правила обслуговування вимог
- •5.1.7 Вихідний потік вимог
- •5.2 Режими роботи системи масового обслуговування
- •5.2.1Типи моделей систем масового обслуговування
- •5.2.2 Формула Литтла
- •5.2.3 Одноканальні системи масового обслуговування
- •5.2.4 Обслуговування потоків задач в смо з необмеженою кількістю процесорів
- •10 Імовірність того, що в черзі 2 вимоги:
- •6 Мережі смо
- •6.1 Операційний аналіз мереж
- •6.2 Мережі Петрі
- •Перелік використаних джерел
4 Моделювання випадкових подійта дискретних величин
У разі дослідження складних систем методом статистичних випробувань необхідно мати можливість отримувати за допомогою комп'ютера вибіркові значення випадкових величин, які мають різні закони розподілу. Випадкові величини зазвичай моделюють за допомогою перетворення одного або кількох незалежних значень випадкової величини R, рівномірно розподіленої в інтервалі [0, 1], що позначаються як ri„ і =1, 2, 3,... (ri є [0,1]). Значення ri генерують, як звичайно, за допомогою програмних генераторів випадкових чисел.
4.1 Незалежні випадкові події
Припустимо, що ймовірність настання деякої елементарної випадкової події А в одному випробуванні дорівнює Р(A) = р. Вважається, що умови проведення кожного випробування однакові і його можна повторити нескінченну кількість разів. Якщо ri - це значення рівномірно розподіленої в інтервалі [0, 1] величини, то можна стверджувати, що за умови ri < ρ (рис. 4.4) настане подія А, а якщо ri > р, то відбудеться подія А.
Рисунок 4.1 – Моделювання настання випадкових подій
Ця модель добре описує такі події, як обслуговування вимоги в пристрої СМО, що може бути вільним або зайнятим, успішну або ні спробу виконання деякого завдання, влучення або ні в ціль, розгалуження потоків інформації у двох і більше напрямках. У деяких мовах для моделювання випадкової події використовується спеціальний блок (наприклад, у мові GPSS — блок TRANSFER, який працює в статистичному режимі ).
4.2 Група несумісних подій
Нехай є група несумісних
подій А1, А2,..., Ак,
настання яких необхідно дослідити.
Відомі ймовірності настання цих подій
р1=Р(А1), ...рк=Р(Ак).
Якщо події несумісні, то
.
Припустимо, що р0=0. На відрізку [0,1]
числової осі відкладемо значенняцих
імовірностей.
Рисунок 4.2 - Моделювання групи несумісних подій
Якщо отримане від генератора
випадкових чисел значення гі
потрапляє в інтервал
від
до
вважаємо, що відбулася подія Аі.
Таку процедуру називають визначенням
результату випробування за жеребом.
Вона грунтується на формулі
(4.1)
де р0 = 0.
Ця модель часто використовується в теорії прийняття рішень і добре відтворює процеси вибору однієї з багатьох альтернатив у комп'ютерних іграх, розгалуження потоків інформації у вузлах мережі в кількох напрямках, вибір одного з багатьох пристроїв для обслуговування в СМО і т. ін.
4.3 Умовна подія
Умовна подія А - це подія, яка відбувається з імовірністю Ρ (А/В) тільки за умови, що настала подія В (рис. 3.5). У цьому разі має бути задана ймовірність Р(B) настання події В. Моделювання настання умовної події А провадиться таким чином. Спочатку випадкове число r1 отримане від генератора випадкових чисел, використовується для моделювання настання події В. Подія В настає в тому випадку, якщо справджується нерівність r1 < Ρ (В). Настання події А моделюється за допомогою числа r2. Для цього перевіряється умова r2 < Р(А), за виконання якої приймається рішення, що подія А відбулася. Якщо ж подія В не відбулася (тобто настає подія В), то настання події А моделювати не потрібно. Таким чином, можна скоротити загальну кількість випробувань
Рисунок 4.3 – Моделювання настання
