2. Движущие силы, закономерности и принципы педагогического процесса. Л. С. Выготский о зонах развития ребенка.

Внутренней движущей силой (источником) педагогического процесса является противоречие между требованиями к ребенку, возникающими в его жизни, и его реальными возможностями, уровнем его развития. Это противоречие становится толчком к процессу воспитания и дальнейшему росту ребенка, если требования соответствуют возрастным особенностям ребенка, не являются слишком легкими или напротив слишком трудными.

Л. С. Выготский называл зоной актуального развития то состояние, в котором ребенок может делать что-либо без помощи взрослого. Зоной ближайшего развития психолог называл тот уровень, когда ребенок потенциально способен освоить новое с помощью взрослого, при обучении. Разрыв между зонами порождает педагогический процесс, педагогическую ситуацию. Педагогическая ситуация – такое состояние педагогического процесса, когда имеется расхождение между желаемым и реальным, достигнутым в формировании личности. Цель педагогических ситуаций, по существу, образует педагогический процесс.

Наиболее общие закономерности педагогического процесса:

• Связь воспитания и социальной системы. Характер воспитания определяется потребностями общества, экономики, национально-культурными особенностями.

• Связь между обучением и воспитанием – взаимозависимость этих процессов, их разностороннее взаимовлияние, единство.

• Связь воспитания и деятельности: воспитывать – значит включать ребенка в различные виды деятельности.

• Связь воспитания и активности личности.

• Связь воспитания и общения: ребенок формируется в зависимости от богатства межличностных связей.

2. Рушійні сили, закономірності і принципи педагогічного процесу. Л. С. Выготський про зони розвитку дитини.

Внутрішньою рушійною силою (джерелом) педагогічного процесу є суперечність між вимогами до дитини, що виникають у її житті, та її реальними можливостями, рівнем її розвитку. Ця суперечність стає поштовхом до процесу виховання і подальшого зростання дитини, якщо вимоги відповідають віковим особливостям дитини, не є дуже легкими або навпроти дуже важкими.

Л. С. Виготський називав зоною актуального розвитку той стан, в якому дитина може робити будь-що без допомоги дорослого. Зоною найближчого розвитку психолог називав той рівень, коли дитина потенційно здатна засвоїти нове за допомогою дорослого, при навчанні. Розрив між зонами породжує педагогічний процес, педагогічну ситуацію. Педагогічна ситуація – такий стан педагогічного процесу, коли є розбіжність між бажаним і реальним, досягнутим у формуванні особистості. Мета педагогічних ситуацій, по суті, утворює педагогічний процес.

Найбільш загальні закономірності педагогічного процесу:

• Зв’язок виховання і соціальної системи. Характер виховання визначається потребами суспільства, економіки, національно-культурними особливостями.

• Зв’язок між навчанням і вихованням – взаємозалежність цих процесів, їх різносторонній взаємовплив, єдність.

• Зв’язок виховання і діяльності: виховувати – означає включати дитину до різних видів діяльності.

• Зв’язок виховання і активності особистості.

• Зв’язок виховання і спілкування: дитина формується залежно від багатства міжособових зв’язків.