Тема 4. Інформаційне забезпечення соціально-педагогічних досліджень

ПЛАН

1. Роль інформації у науковій діяльності.

2. Типологія наукової інформації та основні види видань.

3. Правила роботи з літературою.

Література:

1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике.— К., 1989.

2. Городяненко В.Г. Социологический практикум. — К., 1989.

Додаткова:

1. Скалкова Я.С. Методология и методы педагогического исследования. – М., 1989.

На початку дослідження необхідно окреслити загальні контури соцілаьної проблеми, визначити орієнтири наукового пошуку та основні етапи, чітко сформулювати дослідницькі завдання. Ця попередня теоретична робота проводиться дослідником на грунті вивчення літературних джерел, ознайомлення із проблемами соцуму. Хоч ознайомлення з вихідною інформацією супроводжує весь процес дослідження, на перших етапах воно відіграє особливо важливу роль.

Вивчення та підбір літератури є важливою складовою власного пошуку, що вимагає тривалої роботи. Адже неодмінною умовою дослідницької діяльності є послідовний зв'язок соціальними проблемами сучасності та тими працями, що матеріалізовані вже у проведених соціально-педагогічних дослідженнях.

Існують певні правила роботи з літературою.

1) складання попереднього бібліографічного списку джерел;

2) підбір публікацій;

3) опрацювання публікацій.

Так, при складанні бібліографії важливо визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (книжки, статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою. У пошуку літератури суттєву допомогу надають каталоги бібліотек, використання прикнижкової та пристатейної бібліографії, реферативних журналів, довідників.

Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному, а не прямо-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Всі зібрані матеріали треба систематизувати, для чого виділяють певні напрямки до вивчення наукової проблеми. Критичний аналіз наукових джерел вимагає ерудиції, потрібного рівня знань, підготовки дослідника і має розкривати:

- основну ідею автора публікації, його позицію;

- відмінність підходу певного автора від інших;

- сутність полеміки автора з іншими дослідниками;

- найаргументованіші та найпереконливіші положення;

- ті, що викликають заперечення;

- питання, котрі залишилися невисвітленими;

- перспективні напрями подальших досліджень.

Іншим варіантом огляду літератури є тематичний аналіз. Він передбачає систематизацію всієї інформації за різними аспектами розглядуваної теми. Накопиченню матеріалів у процесі критично­го аналізу допомагають такі засоби:

а) папки з галузевої інформації, що містять окремі аркуші з відомостями про певні публікації;

б) цитування - дослівний запис авторського тексту;

в) витяги - скорочений або повний виклад змісту окремих фрагментів літературного джерела;

г) складання словника нових термінів;

д) анотація - стисла характеристика публікації з точки зору її змісту, спрямування, форми тощо. Анотації зручно розміщати на окремих картках з різних питань досліджуваної теми;

е) конспекти - детальний виклад змісту інформації. Головна вимога до нього полягає в тому, щоб виділити основні положення, зафіксувати ті з них, які є найсуттєвішими для даної роботи.

Конспекти розподіляються на прості, складні та зведені.

В усіх формах накопичення матеріалу необхідно точно вказувати вихідні дані інформаційного джерела, а саме: прізвище та ініціали автора, назву публікації, видавництво, місце та рік видання, відповідні сторінки тексту, загальний обсяг роботи.

Робота над поняттєвим апаратом є дуже важливою. Слід мати на увазі, що в соціально-педагогічних дослідженнях наукові визначення іноді межують з побутовою, загальновживаною мовою, а це призводить до їх некоректного використання. Типовим недоліком є довільне вживання термінів, коли автор підганяє наукові визначення під свою особисту думку "а я так це розумію". Правильним є застосування вже апробованих, поширених, зрозумілих у педагогічному плані термінів. Цього можна досягти глибоко вивчаючи літературу, ознайомлюючись з різними існуючими підходами до визначення змісту певних наукових понять, вибору однієї з можливих точок зору та пояснення зробленого вибору в теоретичній частині дослідження.

Соціально- педагогічні дослідження ґрунтуються також і на інформації, яку можна отримати з довідкових видань, зокрема: універсальних енциклопедій; галузевих енциклопедій; довідників; словників.

Варто звернути увагу на певну етапність у роботі з літературою.

Перед тим, як розпочати діяльність, необхідно визначити тему дослідження, його проблему, яка потребує розв'язання, обґрунтувати зроблений вибір, довести, що в науці ця проблема вивчена недостатньо, але є актуальною, має теоретичне і практичне значення. Потім намітити орієнтовний план роботи (хоч він доповнюватиметься у процесі проведення дослідження) і ознайомитися з тими матеріалами, які є в літературі.

Умовою продуктивності дослідної роботи є розробка певного припущення, без якого науковий пошук втрачає цілеспрямованість. У ньому дослідник передбачає, як саме він шукатиме відповідь на поставлене запитання, в яких матеріалах сподівається знайти потрібну інформацію, як вона буде виявляти­ся і аналізуватися.

Нерідко дослідник стикається з суперечливими твердженнями окремих документів. У цьому разі необхідно зафіксувати виявлені протиріччя і проаналізувати їх перехресним методом, пояснити можливі причини розбіжності думок, кількісних даних, мотивів оцінки педагогічних фактів тощо.

У вивченні окремих питань дослідник використовує різноманітні статистичні матеріали, спирання на які надає дослідженню більшої обгрунтованості та доказовості. Робота з перевіреним цифровим матеріалом передбачає визначення динаміки досліджуваного соціально-педагогічного явища. Часом дослідник мусить порівнювати статистичні дані за кілька років, щоб показати тенденції тієї або іншої соціальної проблеми. Готові статистичні таблиці доцільно буває доповнювати відсотковими співвідношеннями між цифровими даними.

Причому слід акцентувати увагу на тих нових фактах, які є важливими для практики соціально-педагогічної роботи.