Тема 9. Тестові процедури в соціально-педагогічному дослідженні

ПЛАН

1. Тест як сукупність стандартизованих завдань.

2. Види тестів та їх характеристика.

3. Психологічні тести: тести інтелекту, тести досягнень, тести креативності, вербальні тести тощо.

Література:

1. Програми вищих педагогічних закладів освіти: Основи наукових досліджень /Упор. В.К. Сидоренко, П.В. Дмитренко. - К., 2000.

2. Процесс социального исследования /Под ред. Ю.Е. Волкова. — I.,1975.

3. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. — К., 1998.

4. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. — К., 2000.

Тестування - це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого визначаються та вимірюються якості і здібності особистості. Тести повинні максимально відповідати принципам об'єктивності, надійно­сті та валідності вимірювань. Під об'єктивністю розуміють стандарти­зацію оформлення завдань і опрацювання даних.

Поведінка, що підлягає вивченню, може складатися з навчальних дій, з реакції на нову постановку проблеми, з ознак процесу праці, з стратегій соціальних контактів, з ставлення до занять тощо.

Види тестів:

1. Тести здібностей (інтелект, знання, засоби тощо).

2. Тести вмінь і навичок (моторно-рухова координація та ін.).

3. Тести на сприйняття.

4. Опитувальники (анкети про стан здоров'я, поведінку тощо)

5. Погляди (виявлення ставлення до інших людей, норми тощо).

6. Естетичні тести (естетичні смаки).

7 Проективні тести (формалізовані особистісні тести, наприклад, тест Роршаха).

8. Ситуаційні тести (вивчення виконання завдання в різних ситуа­ціях: індивідуально, в групі, в змаганнях).

9. Ігри, під час яких люди найкраще виявляють себе.

10. Фізіологічні тести (ЕКГ, КГР тощо).

11. Фізичні тести (антропометричні).

12. Випадкові спостереження, тобто вивчення того, як проводиться тест.

Тести як засіб соціально-педагогічної діагностики мають низку по­зитивних характеристик, що дають змогу при грамотному застосуванні їх:

1) враховувати індивідуальні особливості в ході діагностики;

2) перевіряти якість засвоєння теоретичного і практичного матері­алу;

3) пожвавити процес навчання;

4) зекономити навчальний час;

5) обробляти результати на ЕОМ;

6) ставити школярів у приблизно рівні умови Водночас вони не позбавлені певних недоліків:

- велика ймовірність випадкового вибору відповіді,

- перевірка лише кінцевих результатів (неможливість простежити логіку роздумів);

- категоричність оцінки виконання завдання (виконання - невико­нання)

Тести повинні доповнюватись іншими методами.

Проективні методики є спеціальною технікою дослідження тих особливостей особистості, що найменш доступні безпосередньому спостереженню чи опитуванню.

Прийнято говорити про такі специфічні ознаки проективних мето­дик:

1) так звана невизначеність стимульного матеріалу чи інструкції до завдання, завдяки чому випробуваний має відносну свободу у виборі відповіді чи тактики поведінки;

2) діяльність випробуваного протікає в атмосфері доброзичливості І при повній відсутності оцінного ставлення з боку дослідника. Цей мо­мент, а також те, що випробуваний звичайно не знає, що в його відпо­відях діагностичне значуще, приводять до максимальної проекції осо­бистості, не обмеженої соціальними нормами й оцінками;

3) проективні методики вимірюють не ту чи іншу психічну функцію, а загальний характер взаємин особистості з соціальним оточенням.

Стимульний матеріал, що використовується в проективних мето­диках, як правило, не байдужий випробуваному, тому що внаслідок апеляції до минулого досвіду набуває того чи іншого особистісного змісту. Зображення драматичних життєвих ситуацій, обличчя людей, предмети, що асоціюються з емоційними ситуаціями (наприклад, пістолет, могильні плити), емоційно забарвлені слова чи речення звер­нені до тих або інших індивідуально значущих переживань особистості. Невизначеність, що складає одну з основних умов діяльності випробу­ваного, сприяє тому, що його поведінка більш ніж коли-небудь, детермінується не загальноприйнятими стереотипами, а власною системою мотивів, цінностей.

Формальні характеристики проективних методик обумовлюють особливу стратегію дослідження. Насамперед це стосується поведінки дослідника і випробуваного: дослідник з нейтрального реєстратора відповідей випробуваного повинен стати його партнером, доброзичли­вим і розуміючим співрозмовником; випробуваний же в такій ситуації переживає своєрідний "катарсис". Зрозуміло, що успіх проективного дослідження багато в чому залежить від особистості експериментато­ра, його вміння викликати довіру до себе і ряду інших факторів, що ви­никають у такому спілкуванні.

Прикладом проективного тесту може бути психодіагностична методика "Казка". З її допомогою батьки і педагоги можуть краще зрозумі­ти дитину дошкільного та молодшого шкільного віку. З малюнків дітей (спонтанних чи скерованих), з того, як вони пояснюють казку, яку роз­повідають спеціально для уважного аналізу їх відповідей, з дрібних деталей їх життя (манера жестикулювання, те, як вони "бачать" вагу, форму предметів тощо), можна отримати чимало корисної інформації.

Такі дослідження допомагають батькам і вихователям зрозуміти, коли і як вони припустилися помилки та як її виправити, скласти більш точне уявлення про проблеми дитини і невисловлені питання, відкрити для себе, що проблема, яку вони вважали проблемою дитини, є насправді їх власною проблемою.

Казка-діагностика

Тест "Казка" був складений відомим дитячим психологом лікарем Луїзою Дюсс. Його мета полягає в тому, щоб виявити, чи не виникають спонтанно емоційні явища, які звичайно не проявляються в поведінці дитини, але водночас живуть у ній. Для проведення цього психодіагностичного дослідження необхідно обрати вдалий момент, можливо, навіть стимулювати дитину, щоб вона попросила розповісти казку. Не треба коментувати її відповідей та поспішати розповідати іншу казку. Якщо дитина під час розповіді виявляє тривожність, треба перервати казку і спробувати розповісти в інший час. Згідно Луїзи Дюсс, якщо ди­тина перериває розповідь чи пропонує несподіване закінчення; відпо­відає поспіхом, понизивши голос, з ознаками хвилювання на обличчі (зайве почервоніння чи блідість, пітливість, невербальні рухи), відмов­ляється відповідати на запитання, виявляє наполегливе бажання ви­переджати події чи починати казку з початку - все це ознаки пато­логічної реакції на тест а, отже, якогось психологічного розладу. Необ­хідно звернути увагу на таке: дитина, слухаючи чи розповідаючи казку, виявляє відповідну природну агресію. Як правило, зайві почуття цього характеру повинні викликати підозру щодо наявності в дитини проб­лем.

Графічні психодіагностичні тести

Малюнок "Неіснуюча тварина"

В останній час у психолого-педагогічних дослідженнях набули по­пулярності графічні методи, відомі на Заході з 50-х років.

За порівняно недовгу історію графічних методів психодіагностики розроблено багато прийомів, які ввійшли в число класичних діагностичних засобів. Це малюнок людини - тест Ф.Гудинаф, Д.Харріс; тест "Дерево" - К.Коха; "Дом - дерево - людина" - Д.Бука; малюнок родини - В.Вульфа та інші.

Графічні методи відносяться до проективних методів дослідження.

Експресивні графічні методи побудовані на теорії психомоторного зв'язку. Для реєстрації стану психіки використовуються дослідження моторики домінантної руки (яка малює), зафіксовані у вигляді графіч­ного сліду - малюнку. Згідно з І.Сеченовим, будь - яке уявлення, що виникає в психіці, закінчується рухами.

Під час виконання малюнку лист паперу розглядається як модель простору. Простір, розташований ззаду і зліва від суб'єкта, пов'язаний з минулим і з бездіяльністю,

Лівий бік і низ пов'язані з негативно забарвленими депресивними переживаннями, з непевністю та пасивністю.

Правий бік (відповідає правій домінантній руці) - з позитивно за­барвленими емоціями, енергією, активністю, конкретною діяльністю.

Методика адекватно відображає психофізіологічний стан, а також такі риси, як самооцінка, комунікабельність, агресія, раціоналізм, інфа­нтилізм.

Можна проводити як індивідуальне, так і групове дослідження. Для виконання потрібен стандартний лист неглянцевого паперу та олівець.

Тема №10. Обробка та оформлення результатів дослідження.

ПЛАН

Першою спробою студента для оформлення результатів наукової творчості здебільшого виступає реферат. Його пишуть, як правило, всі студенти та виступають з ними на семінарських заняттях.

Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом матеріалу, кількістю відомостей, їх науковою цінністю або практичним значенням.

За структурою реферат містить вступ, кілька розділів, висновки та літературу.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціально-економічні потреби суспільства.

У першому розділі, як правило, наводяться основні теоретичні дослідження з соцілаьної проблеми, зазначається, хто з учених минулого вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються недостатньо досліджені питання, вказується потреба у їх дослідженні.

У наступних розділах дається поглиблений аналіз сучасного стану досліджуваного явища Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, їх зв'язку з практикою. Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції самого автора.

До списку літератури включають ті публікації, якими користувався автор. Бажано, щоб це були найновіші публікації - монографії та наукові статті.

Досить часто дослідникам доводиться готувати тези наукової доповіді (повідомлення).

При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил:

правильно (згідно вимог) розмістити прізвище автора та його ініціали; при необхідності вказати інші дані, які доповнюють відомості про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи або навчання);

чітко сформулювати назву тез доповіді, яка має відображати головну ідею, думку, положення (2-5 слів);

в тезах має бути забезпечена така послідовність: актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелічуються вчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність проблемної ситуації необхідність у її вивченні, вдосконаленні з огляду н сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея, положення, висновки дослідження, якими методами це досягається; основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та (або) практики.

Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко, часто опускається цифровий, фактичний матеріал.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях.

Тези наукової доповіді чи повідомлення, публікуються, як правило, до початку роботи наукової конференції чи симпозіуму. По завершенню роботи того чи іншого наукового форуму можуть публікуватися кращі доповіді та повідомлення в повному обсязі.

Наукова доповідь - становить собою публічно викладену наукову проблему. Доповідь включає в себе: вступ, основну частину і висновки. У вступі обґрунтовується стан досліджуваної проблеми та необхідність ЇЇ розгляду в сучасних умовах. В основній частині розкриваються основні ідеї, які висуває автор у розвиток вже існуючих поглядів. У висновках формулюються рекомендації та пропозиції, реалізація яких, на думку автора, допоможе вирішити досліджувану проблему. Якщо наукова доповідь готується на основі опублікованих тез, то автор, виступаючи на науковому форумі з доповіддю чи повідомленням може посилатися на тези і спинятися лише на основних, дискусійних ідеях.

Серед багатьох видів наукових публікацій найбільш часто використовується стаття.

Рукопис статті, як правило, містить повну назву роботи, прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури.

Хоча стаття, як правило, не поділяється на розділи та підрозділи, все ж таки умовно в її тексті можна виділити такі необхідні елементи: постановку проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; формулювання цілей статті, тобто постановка завдання; виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Варіанти тестів для модулів

1. До видів спостереження належать:

А). запрограмовані, частково стандартизовані, що не контролюються.

Б). запрограмовані, загально стандартизовані, не контрольовані.

В). не запрограмовані, не стандартизовані, що не контролюються.

Г). запрограмовані, не контрольовані, не стандартизовані.

2. Основні документи при опитуванні:

А). опитувальний лист, анкета.

Б). резюме, анкета.

В). опитувальний лист, резюме.

Г). опитувальний лист, резюме, анкета.

3. Скільки видів експериментів використовується у практиці соціологічних досліджень?

А). понад 20.

Б). понад 10.

В). близько 15.

Г). близько 20.

4. Метод – це…

А). спосіб і шлях пізнання.

Б). прийоми проведення будь-якої роботи.

В). завдання та прийоми пізнання.

Г). об’єкт і суб’єкт пізнання.

5. Наукове спостереження передбачає:

А). п’ять етапів.

Б). три етапи.

В). десять етапів.

Г). сім етапів.

6. Вимоги до формулювання запитань:

А). зрозумілість, однозначність, нейтральність, простота.

Б). однозначність, зрозумілість, нейтральність, складність.

В). спрямованість, суттєвість, простота, зрозумілість.

Г). однозначність, цікавість, складність, актуальність.

7. Переваги опитування:

А). індивідуальний підхід, отримання додаткової інформації.

Б). легкість в опрацюванні, індивідуальний підхід.

В). невеликі витрати, легкість в опрацюванні.

Г). отримання додаткової інформації, легкість у контролюванні відповідей.

8.На першому етапі соціально-педагогічного дослідження розробляються:

А). програма та робочий план.

Б). гіпотеза та програма.

В). гіпотеза, завдання дослідження, робочий план.

Г). робочий план, гіпотеза, програма.

9. Методико – процедурний розділ соціально-педагогічного дослідження включає:

А). інструментарій для збору інформації.

Б). методичні вказівки щодо обробки інформації.

В). інструментарій для обробки інформації.

Г). методичні вказівки щодо збору інформації.

10. Створення програми соціально-педагогічного дослідження розпочинають з…

А). розробки концепції дослідження.

Б). розробки теми дослідження.

В). розробки мети дослідження.

Г). розробки гіпотези дослідження.

11. Аналіз та інтерпретація інформації щодо програми соціально-педагогічного дослідження включає:

А). аналіз результатів математичної обробки одержаної програми.

Б). синтез результатів одержаної інформації.

В). синтез результатів математичної обробки одержаної програми.

Г). аналіз результатів одержаної інформації.

12. Соціологічне дослідження поділяється на:

А). опитування громадської думки та соціологічне опитування.

Б). опитування громадської думки та людей певної категорії.

В). соціологічне опитування.

Г). опитування людей певної категорії та власне соціологічне опитування.

13. Етап впровадження одержаних результатів у практику соціальної роботи включає в себе :

А). підготовку проекту документа стосовно заходів чи пропозицій за результатами соціально-педагогічного дослідження.

Б). підготовку соціального проекту стосовно заходів за результатами дослідження.

В). складання підсумкового документа соціально-педагогічного дослідження.

Г). підготовку проекту документа стосовно обробки даних за результатами соціально-педагогічного дослідження.

14. Результати опитування респондентів викладаються на першому етапі у вигляді:

А). таблиць.

Б). графіків, таблиць, опису проблеми.

В). діаграм та звіту.

Г). графіків.

15. Соціологія – це наука про…

А). закони і форми соціального життя громадян у його конкретних проявах і різних соціальних проблем.

Б). закони і методи соціального життя громадян у його конкретних проявах і різних соціальних проблем.

В). методи і прийоми соціального життя громадян у його конкретних проявах і різних соціальних проблем.

Г). закони і форми життя людей у його конкретних проявах і різних соціальних проблем.

16.Сукупність ідей або специфічних методів певної науки, які є базою для розв’язання конкретної дослідницької проблеми – це…

А). конкретно наукова методологія.

Б). загальнонаукова методологія.

В). концепція.

Г). моделювання.

17. Методи наукового пізнання у соціально-педагогічному дослідженні поділяються на:

А). загальні та спеціальні.

Б). загальні та специфічні.

В). специфічні та теоретичні.

Г). спеціальні та теоретичні.

18. Метод наукового пізнання, який дає змогу розкласти предмет на складові – це…

А). аналіз.

Б). синтез.

В). індукція.

Г). дедукція.

19. До загальних методів соціально-педагогічного дослдіження належать:

А). спостереження, вимір, порівняння, експеримент.

Б). спостереження, вимір, абстрагування.

В). порівняння, експеримент, спостереження, моделювання.

Г). вимір, експеримент, аналіз, синтез.

20. На якій стадії соціально-педагогічного дослідження використовується прямий аналіз і синтез?

А). поверхневого ознайомлення з об’єктом.

Б). поглибленого ознайомлення з об’єктом.

В). часткового ознайомлення з об’єктом.

Г). вторинного ознайомлення з об’єктом.

21. Вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання є:

А). філософська методологія.

Б). загальнонаукова.

В). конкретно наукова.

Г). логічна організація.

22. Що являється письмовим викладом розгорнутої форми тез:

А) доповідь

Б) повідомлення

В) стаття

Г) лекція

23. Письмовий виклад розгорнутої усної форми тез це:

А) доповідь

Б) стаття

В) тези

Г) повідомлення

24. Основний вид оперативної публікації про нові дослідження з соціально-педагогічних досліджень це:

А) стаття;

Б) тези;

В) доповідь;

Г) навчальний посібник.

25. Обґрунтоване припущення про можливі способи розв’язання визначеної проблеми:

А) гіпотеза;

Б) аксіома;

В) теорія;

Г) категорія.

26. Експеримент, спрямований на вивчення педагогічного явища в умовах дії існуючого складу факторів:

а) констатувальний;

б) формувальний;

в) лабораторний;

г) пошуковий.

27. Нове рішення задачі, яке дає позитивний ефект в практичній діяльності:

а) винахід;

б) відкриття;

в) розробка;

г) знахідка.

28. Основний принцип методології:

а) принцип науковості;

б) принцип спостереження;

в) принцип інтуїтивності;

г) принцип припущення.

29. Закономірність це…

а) факт наявності постійного й необхідного взаємозв’язку між реальними феноменами процесу;

б) факт наявності нетривалого зв’язку між реальними феноменами процесу;

в) це факт одностороннього зв’язку між реальними феноменами процесу;

г) відсутність постійного взаємозв’язку між реальними феноменами процесу.

30. Сучасні наукові підходи у методології:

а) особистісний, діяльнісний, культурологічний, діалогічний, національний, антропологічний;

б) особистісний, національний, антропологічний;

в) діяльнісний, діалогічний, культурологічний;

г) об’єктивний, суб’єктивний, особистісний, національний.

31. Якість і кількість, як форма відображення предметів і явищ:

а) діалектично-тотожні;

б) несумісні;

в) закономірні;

г) діаметрально-протилежні.

32. Методологія це…

а) філософське вчення про методи пізнання;

б) наука про філософське пізнання;

в) прийом дослідження, що застосовується у різних галузях знань;

г) усвідомлення науки та її методів.

33. Форми наукових досліджень:

а) фундаментальні та прикладні;

б) емпіричні та теоретичні;

в) співставлення та синтез;

г) аналіз та заперечення.

34. Загально-науковий підхід методології:

а) системний, особистісний, діяльнісний, діалогічний;

б) циклічний;

в) періодичний;

г) безперервний.

35. Що таке педагогічна діагностика в буквальному перекладі?

а) прояснення, розпізнавання;

б) відчуття;

в) сприйняття;

г) увага, мислення.

36. Аналіз це…

а) проявляється в характеристиці складових частин одного цілого процесу, виявлення упущень, помилок в логіці суджень;

б) уміння інтерпретувати вивчений матеріал на інші ситуації, явища, події;

в) передбачає запам’ятовування і відтворення термінів, формул;

г) проявляється в умінні скласти із окремих частин ціле.

37. Головна функція науки як продуктивної сили:

а) полягає у пізнанні об’єктивного світу;

б) полягає у пізнанні суб’єктивного світу;

в) у накопиченні фактів;

г) у розкритті закономірностей навколишнього світу.

38. Дослідницька робота починається з вибору:

а) проблеми або теми дослідження;

б) зі складання плану роботи;

в) із пошуку матеріалу;

г) із визначення актуальності дослідження.

39 Під предметом у наукових дослідженнях зазвичай розуміють:

а) процес або явище, що породжує проблемну ситуацію чи вимагає отримання більш детального знання;

б) лише процесс, що породжує проблемну ситуацію чи вимагає отримання більш детального знання;

в) лише явище, що породжує проблемну ситуацію чи вимагає отримання більш детального знання;

г) процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і не вимагає отримання більш детального знання;

40. Спосіб досягнення конкретного завдання, спосіб, шлях пізнання і практичного перетворення реальної дійсності, що регулює практичну і пізнавальну діяльність людини:

а) метод;

б) прийом;

в) принцип;

г) модель.

41. Форма наукового знання, основою якого є припущення про природу речей і явищ або про причини і закономірності, що їх зумовлюють:

а) гіпотеза;

б) ідея;

в) теорія;

г) методологія.

42. До емпіричних методів дослідження належать:

а) спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент;

б) аналіз, синтез, індукція, дедукція;

в) вимірювання і експеримент;

г) спостереження, синтез, аналіз.

43. Найбільш популярними серед дослідників є такі види графіків:

а) за змістовним навантаженням і за формою;

б) за структурою і за змістом;

в) за просторовим розташуванням і секторні;

г) кругові і фігурні.

44. Видання, яке відповідає окремим розділам програми навчальних дисциплін:

а) навчальний посібник

б) монографія

в) підручник

г) брошура

45. Що таке підручник:

а) видання, що містить систематизований виклад певної навчальної дисципліни у відповідальності до навчальної програми затвердженої офіційною установою за рекомендацією використання у ВНЗ

б) видання, що містить систематизований виклад дисципліни у відповідності до навчальної програми затвердженої міністерством освіти

в) видання, яке відповідає окремим розділам навчальної дисципліни і можуть частково доповнювати підручник

г) видання, яке найбільш повне і вичерпне висвітлює результати наукової роботи виконаної одним або групою авторів

46. Монографія це:

а) найбільш повне, вичерпне висвячення результатів наукової роботи (групової та особистої)

б) видання, яке відповідає окремим розділам програми

в) системний виклад основних думок

г) найбільш повне вичерпне висвячення результатів наукової роботи

47. Визначити проблему - наукову і практичну, за для якої здійснюється дослідження, сформулювати його цілі і завдання надає змогу функція:

а)методологічна

б)методична

в)організаційна

г)допоміжна

48. Цитування це:

а)дослівний запис авторського тексту;

б) скорочений виклад змісту окремих фрагментів літературного джерела;

в) повний виклад змісту окремих фрагментів літературного джерела;

г) стисла характеристика публікації з точки зору її змісту.

49. Конспекти це:

а) детальний виклад змісту інформації;

б) вихідні дані інформаційного джерела;

в) форма накопичення статистичного матеріалу

г) найаргументованіші та найпереконливіші положення.

50. Першим етапом обробки результатів соціального опитування є:

а) побудова соціоматриці:

б) опис проблеми;

в) складання індивідуальних і групових індексів;

г) обчислення індексу конфліктності.