Тема 7. Оформлення магістерської кваліфікаційної роботи
Магістерську кваліфікаційну роботу (далі. - МКР) необхідно оформляти відповідно до державного стандарту ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення". Згідно з цим стандартом МКР має відповідати низці вимог, які визначають правила її оформлення взагалі та її окремих структурних компонентів зокрема. Перерахуємо та стисло охарактеризуємо їх.
Магістерська робота виконується державною мовою. МКР друкують машинописним способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Обсяг МКР має становити 85- 105 сторінок друкованого тексту разом з додатками га літературою (для друку використовується шрифт Times New Roman розміру 14 із міжрядковим інтервалом 1,5; на одній сторінці розміщується до 30 рядків тексту, що відповідає використанню міжрядкового інтервалу 1,5; береги: лівий - 30 мм, правий - 10 мм, верхній і нижній - 20 мм). Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Уписувати в текст МКР окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання МКР, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається не більше двох виправлень на одній сторінці. Текст основної частини МКР поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин МКР "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів - маленькими літерами, крім першої великої, з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами, крім першої великої, з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. У кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину МКР починають з нової сторінки. Усі сторінки, що містять перераховані компоненти тексту, підлягають нумерації на загальних засадах. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою МКР є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок МКР, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини МКР, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім утому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад" 1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в МКР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках МКР, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більші від формату А4, ураховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в МКР подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Якщо в МКР одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад "Продовження табл. 1.2". Формули в МКР (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, у яких указують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...
...
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку. Текстовий матеріал наукового твору вельми різноманітний. До нього, крім розглянутих вище елементів, належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування тощо.
Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами. Складні кількісні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац (такі числівники пишуться словами). Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами. Наприклад, 7 л, 24 кг. Після скорочення "л", "кг" та ін. крапка не ставиться. При перерахуванні однорідних чисел (величин і відношень) скорочена назва одиниці виміру ставиться тільки після останньої цифри. Наприклад, 3, 14 та 25 кг. Для утворення скорочень використовуються три основних способи: 1) залишається тільки перша (початкова) літера слова (рік - p.), 2) залишається частина слова, відкидається закінчення та суфікс (рисунок - рис.), 3) пропускається кілька літер у середині слова, замість яких ставиться дефіс (університет - ун-т). Тут треба мати на увазі, що скорочене слово повинне закінчуватися на приголосний, окрім "й". У науковому тексті трапляються такі види скорочень: 1) літерні абревіатури, 2) складноскорочені слова, 3) умовні графічні скорочення за початковими літерами слів, 4) умовні графічні скорочення за частинами слів і початковими літерами. Літерні абревіатури складаються з перших (початкових) літер повних найменувань. Іншим видом скорочень є складноскорочені слова, які складаються із поєднання а) усічених та повних слів, б) тільки усічених слів. Ще один вид скорочень - умовні графічні скорочення за початковими літерами (к. п. д.). Умовні графічні скорочення за частинами й початковими літерами слів поділяються на а) загальноприйняті умовні скорочення, б) умовні скорочення, прийняті в спеціальній літературі, зокрема в бібліографії. Кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування (і т. ін. - і таке інше, і т. д. - і так далі, і т. п. - і тому подібне), б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняй), в) при позначенні цифрами століть і років (ст. - століття, ст. ст. - століття, р. - рік, pp. - роки). Існують також такі загальноприйняті скорочення т. - том, н. ст. - новий стиль, ст. ст. - старий стиль, н.е.
наша ера, м. - місто, обл. - область, гр. - громадянин, с. - сторінки, акад. - академік, доц. - доцент, проф. - професор). Слова "та інші", "і таке інше" всередині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів "так званий" (т.з.), "наприклад" (напр.), "формула" (ф-ла), "рівняння" (р-ня), "діаметр" (діам). Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до
цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку; у цих випадках використовується вираз "так званий"; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками; вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці); якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело; д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо й те і те знижує рівень наукової праці, надмірне цитування створює враження компілятивності праць, а недостатнє
знижує наукову цінність викладеного матеріалу; е) якщо треба виявити ставлення автора МКР до окремих слів або думок із цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання; є) якщо автор МКР, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора МКР, а весь текст застереження вміщується в круглі дужки; варіантами таких застережень є (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розбивка моя. - М.Х.). Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в МКР. Посилання в тексті МКР на джерела роблять згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, "у працях [1-7]". Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Посилання на ілюстрації та формули МКР указують порядковим номером ілюстрації чи формули - останній беруть у дужки, наприклад, "рис. 1.2", у формулі (2.1)". На всі таблиці МКР повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад "в табл. 1.2". У повторних посиланнях уживають скорочено слово "дивись", наприклад "див. табл. 1.3". Додатки оформляють як продовження МКР на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті МКР. Якщо додатки оформляють як продовження МКР, кожен із них починають з нової сторінки. їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Єдиний додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою МКР друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ". Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані в межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А, В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації', таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад рис. Д. 1.2 - друг ий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1)- перша формула додатка А. Додатки є необов'язковим структурним елементом магістерської роботи. За потреби вони доповнюють та ілюструють основний текст. Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарата, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і таке інше. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела можна розміщувати одним із таких способів у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12- 93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила", ГОСТ 7.11-78 "СИБИД Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании". До списку використаних джерел включається бібліографічний опис нормативно-правових актів, монографій, підручників, посібників, словників, енциклопедій, статей, архівних матеріалів, ресурсів мережі Інтернет тощо.
Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ; структурований у розділи та підрозділи основний текст; висновки.
Вступ повинен мати такі структурні елементи: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за потреби).
Титульний аркуш магістерської роботи містить:
назву міністерства та вищого навчального закладу, де виконано магістерську роботу;
назву випускної кафедри, де виконувалася робота;
прізвище, ім'я, по батькові магістранта;
повну назву теми роботи;
шифр та назву спеціальності, за якою підготовлено роботу;
прізвище, ім'я, по батькові, вчене звання, науковий ступінь керівника;
візу завідувача випускної кафедри про допуск до захисту;
місто і рік виконання магістерської роботи.
Зразок оформлення титульного аркуша магістерської роботи наведено в додатку А.
На другому (після титульного) аркуші магістерської роботи розміщується зміст. Зміст магістерської роботи послідовно викладає назви усіх структурних елементів магістерської роботи та номери початкових сторінок цих елементів. До змісту включаються всі частини роботи, які мають заголовок. За наявності у роботі додатків, усі їх назви до змісту можна не включати, указуючи натомість лише загалом "ДОДАТКИ" та номер сторінки першого додатку. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів та їх розшифровка є необов'язковою структурною частиною магістерської роботи. Він оформляється за потреби й друкується двома колонками у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом. Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи тощо повторюються в роботі менше, ніж три рази, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні. Для прикладу, умовні скорочення розшифровуються в зазначеному переліку таким чином:
УПЦ |
Українська Православна Церква (Московський патріархат); |
УПЦ-КП |
Українська Православна Церква (Київський патріархат); |
УАПЦ |
Українська Автокефальна Православна Церква; |
УГКЦ |
Українська Г’реко-Католицька Церква |
РКЦ |
Римо-Католицька Церква; |
всц хвєп |
Всеукраїнський Союз Церков християн віри Євангельської (п’ятидесятники); |
НРР |
новітні релігійні рухи (неорелігії). |
Оформлення вступу. Вступ (5-7 відсотків обсягу основної частини) повинен розкривати сутність і стан розробки порушеної проблеми та містити загальну характеристику магістерської роботи в такій рекомендованій послідовності:
а актуальність теми (формулюється доцільність роботи для розвитку державного управління, місцевого самоврядування, державної служби та їх механізмів шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями досліджуваної проблеми);
зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами;
мета і завдання дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети;
об'єкт (система, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення) та предмет (міститься в межах об'єкта й саме на ньому повинна бути сконцентрована увага автора)
дослідження ;
методологічна основа роботи (характеристика використаних теорій, учень та засобів досягнення мети);
практичне значення одержаних результатів (де і яким чином можна використати матеріали дослідження);
апробація отриманих результатів (якщо автор брав участь у семінарах, нарадах, конференціях і виступав з матеріалами роботи або ж має публікації за темою дослідження);
опис структури роботи, наприклад: "Логіка проведеного дослідження зумовила структуру роботи: вступ, три розділи (сім підрозділів), висновки, загальний обсяг яких складає ... сторінок. Список використаних джерел містить ... найменувань, у тому числі ... іноземною мовою. У роботі вміщено ... рисунків та ... таблиць. Положення основного тексту доповнює матеріал, викладений у... додатках".
Виклад матеріалу дослідження. Виклад матеріалу дослідження здійснюється відповідно до плану послідовно в розділах, підрозділах, пунктах основної частини роботи. Результати дослідження повинні відповідати вимогам літературної мови, стиль викладу - науковий. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Розгляд досліджуваної проблеми доцільно розпочинати з короткого огляду літератури за темою роботи. Магістерська робота повинна містити принципово новий матеріал або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або в іншому аспекті. Потрібно використовувати загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких усебічно обґрунтовується в кожному конкретному випадку їх використання. Необхідно наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, усебічно аналізувати й обґрунтовано критикувати протилежні їй точки зору. Наукову інформацію в роботі потрібно викладати в найповнішому вигляді, обов'язково розкриваючи хід та результати дослідження з детальним описом методики дослідження. Повнота наукової інформації повинна відбиватися в деталізованому фактичному матеріалі з обґрунтуваннями, гіпотезами, теоретичними узагальненнями. Матеріали роботи мають містити конкретні чітко сформульовані рекомендації, спрямовані на вдосконалення існуючого стану державного управління, місцевого самоврядування, державної служби, розробки та реалізації державної політики в різних сферах суспільного життя.
Посилання на джерела. З метою можливості відтворення матеріалу використаних джерел роботи, для забезпечення вимог наукової етики у тексті вміщують посилання. Посилання робляться після закінчення цитування джерела або після узагальненого викладу даних, запозичених з конкретного джерела (джерел). Посилання на джерела оформляють у квадратних дужках відповідно до списку використаних джерел. Наприклад: "Учений розробив методику прогнозування потреби у висококваліфікованих фахівцях [12, с.35]" означає посилання на матеріал, уміщений на тридцять п'ятій сторінці друкованого джерела, яке розміщене у списку під дванадцятим номером. Або: "За останні три роки число учнів у малокомплектних школах збільшилося у два рази [37, с.56 60]" свідчить, що статистичні дані про чисельність учнів розміщені на сторінках із 56-ї по 60-у у джерелі, що подане в списку під номером 37. Ураховуючи особливості викладеного в роботі матеріалу, допускаються посилання лише на порядковий номер джерела. Наприклад: "Інституційне оформлення державної служби розпочалося із набуттям чинності Закону України "Про державну службу" [7]". У цьому випадку цифра 7 означає порядковий номер, під яким названий правовий акт уміщено в списку використаних джерел. Або: "Сьогодні оголошення про вакантні посади державних службовців розміщуються на офіційних веб-сайтах органів державної виконавчої влади [24 27; 32]". Тут розуміється, що у списку використаних джерел під порядковими номерами 24, 25, 26, 27 та 32 вміщено опис відповідних Інтернет-ресурсів.
Наявність посилань є обов'язковою вимогою щодо оформлення магістерської роботи.
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки тощо) і таблиці слід розміщувати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці (див. Тема 7).
Висновки. У висновках оцінюють стан ситуації (середовища) відповідно до теми роботи. Висновки мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором магістерської роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній сфері, рекомендації щодо впровадження результатів дослідження у практику. Висновки можуть бути оформлені як пронумерований арабськими цифрами виклад результатів дослідження, описаних у розділах основної частини роботи. Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються. Рекомендується, щоб обсяг висновків становив не більше, як 5 відсотків обсягу основної частини магістерської роботи.
Додатки. Додатки мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дослідження й наводяться тільки в разі необхідності. Якщо додатки можна розмістити на аркушах формату А4, вони послідовно вшиваються в роботу після списку використаних джерел із наскрізною нумерацією сторінок. Для додатків можна не дотримуватися вимог щодо розміру шрифту та міжрядкового інтервалу. Якщо ж розмір додатків (таблиці, графіки, карти тощо) є більшим, ніж формат А4, вони оформляються в окремій структурованій папці, на якій зазначається слово "ДОДАТКИ" та назва магістерської роботи і прізвище та ініціали автора. Розміщувати додатки слід у порядку появи посилань на них у тексті магістерської роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Як уже зазначалося, додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" тощо. Позначення "Додаток ..." робиться у правому верхньому куті аркуша, нижче симетрично до тексту розміщується назва додатку. За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад. А.2 - друг ий розділ додатку А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатку Г. Ілюстрації, таблиці, формули, що є в тексті додатку, потрібно нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.З - третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (А. 1) - перша формула додатку А.
Список використаних джерел. Використані джерела в магістерській роботі розміщують у вигляді нумерованого списку (використовуються тільки арабські цифри) одним із двох способів:
у порядку згадування в тексті магістерської роботи; 2) за алфавітом. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з видавничої і бібліотечної справи. Нижче наведено приклади такого опису, залежно від типу джерела.
Монографії, підручники, посібники (один, два або три автори):
Дзвінчук Д. Освіта в історико-філософському вимірі: тенденції розвитку та управління. Монографія/ Д.Дзвінчук. - К. : ЗАТ "Нічлава", 2006. - 378 с.
Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навчально-методичний посібник/С.Д. Дубенко. - К.: Ін Юре, 1999.
244 с.
Данилюк О.Д., Лещій В.П. Теорія і практика процесно- орієнтованого управління витратами/ О.Д.Данилюк, В.П. Лещій.
Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2002. - 248 с.
Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник/ В.В. Ковальчук, Л.М. Моїсеєв. - К. : ВД "Професіонал", 2004. - 216 с.
Колективне видання:
Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку : Навчальний посібник / Кол. авт.: Нижник
Н.Р., Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. та ін. / За заг. ред. Н.Р.Нижник.
К.: ЗАТ "Нічлава", 2003. - 288 с.
Багатотомні видання:
Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под. ред. В.В.Давыдова. - М. : Педагогика, 1982. - Т.6 : Вопросы общей психологии. - 504 с.
Закони України: Офіційне багатотомне видання. - T.10. - К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. - 336 с. Перекладне видання:
Дон Гелріґел, Джон В. Слокум-молодший, Ричард В. Вуцмен,
Н. Сью Бренінг. Організаційна поведінка / Пер. з англ. І.Тарасюк, М.Зарицької, Н.Гайдукевич. - К. : "Основи", 2001. - 728 с. Словники, енциклопедії:
Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. - К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. - 254 с.
Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р.Дяківа. - К.: Міжнародна економічна фундація, 2000.- 704 с. Стаття у науковому збірнику:
Бодров В. Державне регулювання економіки регіонів: проблеми теорії і політики // Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України / За заг. ред. В.ІЛугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во У\ЦУ, 2000. -Ч.ІѴ. -С. 16-21.
Стаття в журналі:
Александров В., Бицюра Ю. Концепція створення і впровадження мережі інтегрованих комплексів неперервної освіти // Освіта і управління: Науково-практичний журнал. - 2006. - № 2.
С.65-82.
Газетні публікації:
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 р. № 402 "Про затвердження Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю "Державна служба" в освітній галузі "Державне управління" та працевлаштування випускників" // Урядовий кур'єр. - 2005. - № 105.-8 червня.
Кіндрачук М. Правила гри стають прозорішими // Галичина. - 2007. - № 48. - 3 квітня.
Тези виступу (доповіді) на конференції:
Мазак А.В. Органи місцевого самоврядування як засіб становлення громадянського суспільства в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.Лугового, В.Князева.
К. : Вид-во УАДУ 2001. - С. 104-107.
Автореферат дисертації:
Синицина Н.Г. Стандартизація освіти державних службовців в Україні: Автореф. дис. ... канд. наук з державного управління: 25.00.03 / Дніпропетровський регіональний інстутут державного управління НАДУ при Президентові України. - Дніпропетровськ, 2006. - 20 с.
Джерела мережі Інтернет:
Інформація щодо удосконалення системи місцевого самоврядування в регіонах України станом на 30.03.07 // Офіційний веб-сайт Головдержслужби України. - http://www.guds.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=65532&cat_ id=45513 (5 квітня 2007).
Видрін Д. Епоха Президента Ющенка? // Дзеркало тижня On The WEB. - http://www.zn.kiev.ua/ie/show/549/50233/ (11 червня 2005).
Захист магістерської роботи. До захисту випускної кваліфікаційної дипломної роботи допускаються слухачі магістратури, які успішно виконали навчальний план та склали комплексний державний іспит. На кафедрі управління та моніторингу якості освіти складається і затверджується календарний графік захисту магістерських робіт. Остаточний варіант роботи у твердому переплетінні подається на кафедру не пізніше, ніж за два тижні до захисту. Також у наукову бібліотеку університету подається електронний варіант роботи, записаний на дискеті 3,5" або компактдиску. Електронний варіант роботи повинен бути повністю ідентичним за змістом до роботи на паперовому носії й оформляється одним файлом у форматі *.doc або *.rtf. До роботи додається відгук керівника та одна зовнішня рецензія. У відгуку керівник послідовно зазначає:
назву магістерської роботи, прізвище та ініціали її автора;
ступінь опрацювання магістрантом джерел, узагальнення матеріалів, вірогідність результатів, значущість висновків і пропозицій;
дотримання автором графіку написання роботи;
характеристику сформованих у магістранта вмінь і навичок проведення наукового дослідження;
загальний висновок щодо відповідності магістерської роботи встановленим вимогам;
найменування посади та підпис керівника.
Рецензія має містити такі дані:
назва магістерської роботи, прізвище та ініціали її автора;
характеристика структури роботи;
висновок про відповідність змісту магістерської роботи меті й завданням;
характеристика виконання кожного розділу роботи, ступінь використання автором останніх досягнень науки та пракгики;
позитивні сторони магістерської роботи;
недоліки та зауваження до роботи;
загальна оцінка про відповідність роботи встановленим вимогам та її цінність для практичного застосування в діяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), розробки державної політики;
загальний висновок про оцінку (за чотирибальною шкалою), на яку заслуговує робота;
найменування посади та підпис рецензента.
Рецензії, у яких не висловлено зауважень до роботи, до розгляду
не приймаються. Захист магістерської роботи проходить на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Захист відбувається публічно, повинен носити характер дискусії і проходити в обстановці високої вимогливості, принциповості та дотримання науковоїетики. Процедура захисту проводиться в такій послідовності:
повідомлення секретарем ДЕК об'єктивних даних про випускника (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи (посада в органі державної влади чи місцевого самоврядування, на яку зараховано до кадрового резерву), результатів успішності за час навчання в магістратурі та оцінки, отриманої магістрантом на комплексному державному іспиті;
оголошення секретарем ДЕК теми роботи та відгуку керівника роботи;
повідомлення випускником магістратури основних результатів дослідження;
дискусія (відповіді автора магістерської роботи на запитання, виступи членів ДЕК щодо матеріалів роботи);
а оголошення секретарем ДЕК змісту рецензій, які надані на магістерську роботу;
відповіді автора роботи на зауваження, висловлені рецензентами та членами ДЕК.
Під час повідомлення основних результатів дослідження (7-10 хв.), магістранту рекомендується за допомогою технічних засобів або наочно демонструвати схеми, таблиці, ілюстрації, матеріали із яких виносяться на захист. У дискусії мають право брати участь усі присутні на захисті. Наприкінці автору, за його бажанням, може бути надано заключне слово. На закритому засіданні ДЕК підводяться підсумки захисту і приймається рішення про загальну оцінку написання і захисту магістерської роботи та про присвоєння випускнику кваліфікаційного рівня "магістр" зі спеціальності "Управління навчальним закладом". Результати захисту оголошуються в той же день, після підписання в установленому порядку передбаченого процедурою захисту протоколу.
Відповідно до Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю "Управління навчальним закладом" в освітній галузі "Специфічні категорії" та працевлаштування випускників (затверджене урядовою постановою від 26 травня 2005 р. № 402) слухачам, що не захистили магістерську роботу з поважної причини, ректор університету може дати дозвіл на повторний захист магістерськоїроботи в наступному навчальному році. У разі, коли випускник не захистив магістерську роботу без поважних причин, орган, установа, організація, у яких випускник перебуває в кадровому резерві, може прийняти його на посаду з урахуванням отриманої підготовки.
Контрольні питання
Назвіть вимоги до оформлення магістерських робіт.
Які розділи має магістерська робота?
Як правильно слід оформляти титульний лист?
Які вимоги щодо оформлення додатків?
Як правильно оформити посилання на джерела в тексті магістерської роботи?
Назвіть вимоги щодо оформлення списку використаних джерел.
Завдання для самостійної роботи
Скласти список використаної літератури з теми дослідження.
Проілюструвати таблиці,схеми, діаграми в магістерській роботі.
Представити магістерську роботу згідно з вимогами щодо її оформлення.