4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

І та II Універсали ЦР

Учитель. Центральна Рада в травні 1917 р. відрядила своїх представників до Петрограда для переговорів щодо надання автономії України. Після провалу переговорів у Петрограді ЦР наважилася на рішучий крок і 10 (23) червня 1917 р. прийняла І Універсал.

Робота в групах

1-ша група. Опрацюйте документ «З І Універсалу Української Центральної Ради «До українського народу на Україні й поза Україною сущого»« та складіть таблицю, де слід зазначити причини проголошення універсалу, основні положення та наслідки.

Орієнтовний вигляд таблиці

І Універсал (10 червня 1917 р.)
Причини проголошення	Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії. Ініціювання II Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду
Основні положення	Проголошення автономії України. УЦР — вищий державний орган влади в Україні до скликання Всенародних Українських зборів. Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях. Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення. Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в Україні. Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б виключно народові України
Результати та наслідки	Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган. Створення першого українського уряду — Генерального Секретаріату, який складався з восьми секретарств (внутрішніх, продовольчих, військових, земельних, судових, міжнаціональних справ, фінансів, освіти). Голова — В. Винниченко

2-га група. На основі тексту підручника та уривка з документа «З II Універсалу Української Центральної Ради» складіть таблицю до якої включіть причини проголошення Універсалу, основні положення та наслідки.

Орієнтовний вигляд таблиці

II Універсал (3 липня 1917 р.)
Причини проголошення	Прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі з метою взяти під власний контроль ті процеси, що відбувалися в Україні
Основні положення	Визнання УЦР вищим органом влади в Україні; затвердження Тимчасовим урядом складу Генерального Секретаріату; поповнення УЦР представниками національних меншин; відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів; формування українських військових частин під контролем російського командування
Результати та наслідки	Досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом. Вихід зі складу Тимчасового уряду кадетів на знак протесту проти визнання УЦР. Виступ самостійників, невдоволених відмовою від авто номії, на чолі з М. Махновським 4-9 (17-22) липня 1917 р. (був придушений військами УЦР)

1. Порівняйте положення І та II Універсалів ЦР.

2. У чому полягав відступ ЦР від умов І Універсалу? Назвіть ці положення.

3. Чи можна назвати II Універсал компромісом між ЦР і Тимчасовим урядом? Чому?

Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення

Учитель. Започаткована II Універсалом криза Тимчасового уряду стала прологом до загальної політичної кризи в Росії, в основі якої були катастрофічні поразки на фронті, погіршення економічного становища, посилення міжпартійного протистояння. За цих обставин спроба більшовиків 3-5 липня розпочати збройне повстання в Петрограді проти Тимчасового уряду ще більше загострила й ускладнила ситуацію. Наслідками липневої кризи був новий склад Тимчасового уряду і посилення після придушення більшовицького повстання жорсткості у владних структурах. Саме ці фактори негативно позначилися на спробах української демократії не на словах, а на ділі вибороти політичну автономію.

Наростаюча криза та політична невизначеність ситуації підштовхнули до активних дій самостійників. 4-6 липня у Києві відбувся збройний виступ полку ім. II. Полуботка, який мав на меті встановити цілковитий контроль над Києвом і примусити Центральну Раду проголосити самостійність України. Полуботківців готові були підтримати українізовані військові частини в Одесі, Кременчуку, Чернігові та інших містах. Проте спільними діями збройних формувань Центральної Ради і Тимчасового уряду цей виступ було придушено.

Завдання

Чи мав даний план шанси на успіх?

Визначте причини поразки самостійників.

Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії. «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату»

Учитель. Дотримуючи узятих на себе зобов’язань та домовленості з представниками Тимчасового уряду, Центральна Рада приймає до складу Ради і Генерального секретаріату 30 % представників національних меншин, а 16 липня 1917 р. приймає «Статут вищого управління України», в якому визначає обов’язки, права та межі компетенції Генерального секретаріату. Фактично це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного устрою. Проте Тимчасовий уряд не затвердив цього документа, а сам 4 серпня

1917 р. видав «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату», яка суттєво обмежувала права України:

Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду;

• Центральна Гада позбавлялася законодавчих прав;

• до складу Генерального Секретаріату входили не 14, а лише 7 секретарів, до того ж 4 з них мали бути представниками меншин;

• українська територія обмежувалась 5 губерніями (Київською, Волинською, Подільською, Полтавською, Чернігівською).

В. Винниченко назвав «Інструкцію» «миршавим клаптиком паперу», а більшість Центральної Гади зустріла її з обуренням. Але Центральною Радою все ж була прийнята резолюція, яка не ухвалювала і не відкидала «Інструкцію», а «брала її до відома». Утім, це не означало перемогу Тимчасового уряду, оскільки цей документ так і залишився клаптиком паперу. Його основні положення, які фактично мали на меті перетворити Україну на провінцію Росії, так і не були зреалізовані . Склалася дивна ситуація: Центральна Гада не мала реальної сили, щоб відкрито виступити проти «Інструкції», а Тимчасовий уряд був не в змозі реалізувати її положення на практиці. Цілком зрозуміло, що така ситуація не сприяла нормалізації відносин між Радою і урядом. Конфлікт не був розв’язаний, а ніби відкладався на певний час.