УРОК 6

Розвиток культури в Україні на початку XX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність явищ культурного життя. На основі аналізу різних джерел інформації:

• називати та конкретизувати фактами основні ознаки розвитку духовного життя;

• описувати явища і пам’ятки культури цього періоду.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент уроку

2. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Яким був стан освіти в Україні у XIX ст.?

2. Назвіть відомих діячів української культури другої половини XIX ст. Який внесок вони зробили в розвиток культури?

3. Назвіть найбільш визначні досягнення українського живопису та архітектури.

4. Що вам відомо про діяльність церков, які діяли на Україні в XIX ст.? Яку роль вони відігравали в українському національному русі?

3. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне завдання

Наприкінці вивчення теми дайте відповідь на запитання: «Чи мали місце в українській культурі початку XX ст. ознаки європейського модернізму? Свою думку аргументуйте».

4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учні поділяються на групи і починають вивчати питання теми.

Освіта

Робота з підручником

На основі тексту підручника та роботи з документом виконайте завдання.

1. Порівняти стан освіти в Наддніпрянській Україні і на західноукраїнських землях на початку XX ст.

2. Які ви можете назвати чинники, що сприяли розвитку освіти, а які — гальмували її розвиток?

Степан Васильченко про українську школу

«Школа з нерідною мовою, з чужими по духу вчителями тільки по великій незрозумілості може зватися народною. Сумною і самотньою будівлею стоїть вона у нас серед рідних сіл; круг неї шумить своє життя, народна пісня, мова, народний гумор б’ється у вікна, у двері, в щілини до неї, але в школу не хочуть пустити їх. Немає місця їй в живій мові. А там, де немає живої мови в школі, там немає живої душі, щирості, там немає засобів виховувати і ґрунтувати духовні дитячі здібності. І цілком зрозуміло, чого наші люди дивляться на свою школу здебільшого або як на стежку до всяких посад, або, як кажуть, до легкого хліба, а не як інституцію, іцо повинна обслуговувати їх найперші духовні потреби. Тільки після того, коли б залунала по наших школах рідна мова і буйно зашуміло в ній нове життя, всім би стало видно, через що наш народ «двічі неграмотний»«.

1. Обґрунтуйте актуальність питання стосовно навчання українською мовою в школах Україні.

2. Чому Васильченко називає український народ «двічі неграмотний»?

Наука. Видатні вчені

Робота з таблицею

На основі тексту підручника складіть таблицю.

Галузь науки	Прізвище вченого	Його внесок у науку

Література. Українська преса та видавництва

Робота з таблицею

На основі тексту підручника складіть таблицю.

Письменник	Його внесок у літературу

Робота з джерелами інформації

Іван Крип’якевич про історичне значення української літератури

«Ми бачимо, що українське національне відродження XIX ст. стало наче справою й питанням літератури, яка зі своїх романтично-народолюбських пелюшок дуже скоро вилилася в стихійну маніфестацію збірної волі нації на вільне життя й державність.

Котляревський здобув для української народної мови громадянські права в слові й друці, Шевченко сповнив українське слово вулканічною силою, надихнув у нього віру в невідхильну перемогу нації. Франко й Леся Українка поглибили й поширили самопочуття повно вартості українця як громадянина світу. Перш аніж у політично-громадському життю, збулася містерія Відродження Нації в літературі, й у тому її історична вага й заслуга».

1. У чому полягала історична заслуга української літератури? Прокоментуйте останнє речення документа.

2. Чому слово нація автор вживає з великої літери?

Здобутки майстрів мистецтва

Робота з таблицею

На основі тексту підручника складіть таблицю.

Галузь мистецтва	Митець	Його внесок у мистецтво

Робота з джерелами інформації

Мирослав Семчишин про місце Миколи Лисенка в історії української музики

«Переломне значення для розвитку української музичної культури мала творчість Миколи Лисенка. Він став творцем національного напрямку в українській музиці, зіпертого на окремішності українських культурних традицій і на багатство народної творчості.

... Значення мистецтва української музики Лисенка для україн­ського народу таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріга для норвежців. ...Крім Артемівського «Запорожця» справді мистецької музики до Лисенка в нас не було».

1. Кого з українських митців ви могли б порівняти з Миколою Лисенком за їх внесок в українську культуру. Чому?

2. Чи подобаються вам твори Лисенка? Чим саме?

Розвиток архітектури та живопису

Завдання

1. Споруди якого призначення переважали в українській архітектурі на початку XX ст.?

2. Чи можна стверджувати, що на початку XX ст. в українській архітектурі поширився новий національний стиль? Охарактеризуйте його основні ознаки.

Робота з ілюстраціями

Працюючи з ілюстраціями, на яких зображені картини відомих українських художників початку XX ст., учні характеризують їх за планом.

1. Як називається картина?

2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?

3. До якого жанру живопису належить?

4. Опишіть картину.

5. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор?

6. Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

Зміни у побуті та звичаях українців

Робота з ілюстраціями

Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання.

• Предмети посуду. Початок XX ст.

• Предмети домашнього вжитку.

• Знаряддя праці українського селянства.

• Одяг заможних селян.

• Чоловічий одяг.

• Дівочий одяг.

• Господарські будівлі українського села.

• Житло шахтарів у Горлівці.

• У На Хрещатику в Києві. Початок XX ст.

На основі ілюстрацій схарактеризуйте побут українського народу за планом.

1. Які знаряддя праці використовувалися в господарстві селян? Чи змінилися вони порівняно з попереднім періодом?

2. Охарактеризуйте житло українського селянства та житло робітників.

3. Які предмети побуту були у вжитку в українців?

4. Опишіть одяг українського селянства.

5. Як ви вважаєте, чи змінив технічний прогрес побут українців?

6. Порівняйте вигляд українського села і міста.

Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій

Робота з підручником

На основі тексту підручника визначте, яку роль відігравали молодіжні організації Західної України в українському національному відродженні.

Церковне життя

Робота з документом і текстом підручника

На основі тексту підручника та роботи з документом дайте відповіді на питання.

Дмитро Дорошенко про значення Української греко-католицької церкви

«УГКЦ зробилася головним забороном української народності проти полонізації. Це вона властиво врятувала Галичину від національної смерти. Вона зробилась батьківською вірою, і нарід кріпко до неї прив’язався... З кругів греко-католицького духовенства вийшло національне відродження Галицької України, і сама Греко— Католицька церква стала тут за останні часи справжньою національною церквою західноукраїнського племені. Одначе ті, хто сподівався, що церковна унія полегшить латинізацію і полонізацію українського населення, мусили завестися у своїх надіях. Поєднана з Римом, українська Греко-Католицька церква реорганізувалася, скріпилася, пустила глибоке коріння в народній масі і стала її національною церквою... вона стала чинником консервативним, із тією хвилиною на цій території, де вона утвердилася, вона придбала національну відпорпість і виявила національну творчість, більшу, ніж на цій самій території виявила Православна церква».

1. Охарактеризуйте діяльність УГКЦ в Україні.

2. Який зв’язок мала УГКЦ з національно-визвольним рухом?

Діяльність Російської Православної церкви в Україні

Робота з документом

На основі тексту підручника та роботи з документом дайте відповіді на питання.

«Вірність засадам самодержавства підкріплювалася участю духовенства в чорносотенних організаціях, тісним контактом з охранкою, пропагандою офіціозних ідей через церковну та державну пресу... Церква фактично перетворилася на складову частину бюрократичного апарату самодержавства, знаряддя його політики русифікації. Але слід мати на увазі й іншу тенденцію, яка стала проявлятися ще з часів Переяславської угоди. Понад тридцять років після цієї події, аж до 1685 року, український клір і паства чинили опір канонічному підпорядкуванню Київської митрополії від Константинополя до Москви. Коли приєднання до Московського патріархату вже відбулося, досягти розчинення Української церкви в Російській не вдалося».

1. Які дві тенденції зберігалися в діяльності Православної церкви в Україні?

2. Порівняйте діяльність в Україні Греко-Католицької і Православної церков.

3. Визначте внесок А. Шептицького у піднесення національного життя в західноукраїнських землях.