03.09.2013 Року

Тема уроку: Економічна криза 1900-1903 рр.

Учитель. Це була світова економічна криза, яка охопила країни Європи наприкінці XIX ст. Економічна криза стала своєрідним каталізатором реалізації потенціальних можливостей. Загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, вона змусила буржуазію максимально сконцентрувати та об’єднати зусилля.

Робота зі схемою

Учні повинні навчитися встановлювати причино-наслідкові зв’язки і визначити передумови, які призводять до концентрації виробництва й утворення монополій.

Економічна криза — складний загострений стан в економіці; занепад, розлад промислового і сільськогосподарського виробництва
Причини: недосконалість тогочасного капіталістичного суспільства (існування колоній, грабіжницька політика щодо слаборозвинених держав і колоній, експлуатація найманої робочої сили, війни за перерозподіл світу і т. ін.)
Прояви економічної кризи в Україні
Охоплює всі галузі промисловості, у т. ч. високорозвинені (металургійну, вугільну, цукрову)		Загострює конкуренцію, відбувається розорення дрібних підприємств		Була більш глибокою, ніж у Росії, бо промисловість України розвивалася нерівномірно		Розпочинається процес концентрації виробництва
Концентрація виробництва — зосередження виробництва в одному місці або районі. Утворення монополій (об’єднання промислових підприємств та інших установ певної галузі виробництва або місцевості для регулювання виробництва товарів, встановлення цін, розподілу ринків збуту, ліквідації підприємств)

Як би вважаєте, чому економічна криза в Україні була більш глибокою, ніж у Росії? Відповідь обґрунтуйте.

Поясніть, чим був зумовлений процес концентрації виробництва і до чого він призвів.

Становище населення

Населення України під владою Російської імперії з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн. чоловік до 23,4 млн.

Із кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. зросло населення західно­українських земель із 3,9 млн. чоловік до 5,9 млн.

Завдання

• Підрахуйте у відсотках, на скільки збільшилося населення під Наддніпрянської та Західної України. Де темпи зростання були швидшими?

— На 1900 р. 95 % населення становили селяни і лише 1 % були зайняті у промисловості.

Понад 100 тис. осіб жили на прибуток від капіталу, нерухомого майна, займалися торгівлею. Прошарок української інтелігенції становив не більше 15 тис. чоловік. Наприкінці XIX ст. на території України, що була під Росією, лише 5,6 % українців мешкало у містах, а понад 94 % — у селах; у Галичині частка міських жителів серед українців становила близько 10 %.

• Чому в містах українців проживало так мало?

Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя

Робота в групах

Це питання учні розглядають у групах, спираючись на текст підручника.

1. ша група. За допомогою тексту підручника визначте головні ознаки міст Наддніпрянської України.

2. га група. Прочитайте текст підручника і дайте відповідь на запитання:

• Які зміни у повсякденному житті українців відбулись наприкінці XIX — на початку XX ст.?

3. тя група. Як ви розумієте такий вираз: «Індустріалізація зробила з людьми ще одну дуже болісну хірургічну операцію без наркозу — вона розділила їх з природою...

У новому суспільстві перевагу дістали ті, кого раніше загал засуджував, — індивідуалісти, непокірні родовим кланам, ті, що прагнули новизни та волі. Жити в цьому небаченому світі індивідуалізму довелося всім — і тим, хто хотів цього, і тим, хто від усієї душі засуджував нові віяння. У цьому світі вже не було звичного розподілу на старших і молодших; відтепер усі були «дорослими», «повнолітніми»?

Доля жінки

Робота з таблицею

Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю «Зміна ролі жінки в суспільстві».

Що нового з’явилось у становищі жінки в суспільстві	Що у становищі жінки залишалось незмінним

Посилення міграції українського селянства

Робота в парах

1. й учень. На основі тексту підручника визначте причини міграції українців.

2. й учень. На основі тексту підручника визначте наслідки міграції українців.

Робота з історичною картою

• Назвіть і покажіть на карті країни, куди переселялись українці.