III. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема і. Україна на початку XX ст. Уроки 2-3

Становище українських земель у складі Російської та Австро- Угорської імперій

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій економічного життя;

• показувати на карті території українських земель, визначати їх госпо­дарську спеціалізацію.

На основі аналізу різних джерел інформації:

• описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.;

• характеризувати й порівнювати прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України, західноукраїнських земель із загальноєвропейськими й світовими.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент уроку

2. Актуалізація опорних знань учнів

Робота з картою

На карті «Європа на початку XX ст.» учні мають показати українські землі, назвати, до складу яких держав вони входили на початку XX ст., коли і за яких обставин вони опинилися у складі Росії та Австро-Угорщини.

Бесіда

1. Охарактеризуйте особливості економічного розвитку українських земель у складі Росії в другій половині XIX ст.

2. Які факти свідчать про однобічність розвитку промисловості України?

3. Покажіть на карті та назвіть західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини.

4. Охарактеризуйте стан економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель показує на карті українські землі на початку XX ст.

Завдання

• Назвіть райони господарської спеціалізації українських земель XIX ст.

Учитель коротко характеризує історію України XIX ст., поділяючи її на до індустріальний та постіндустріальний періоди. Нагадує, що з кінця XVIII ст. зароджується український національний рух, спершу культурний, а з 1840-х (Кирило-Мефодіївське братство) - і політичний. Тобто розпочався процес формування модерної української нації. У 70-ті рр. XIX ст. центр національного руху перемістився в Галичину, де наприкінці XIX ст. виникають перші українські політичні парти, частина з яких прагнула створення самостійної соборної української держави.

Завдання

• Назвіть дати з історії України XIX ст.

Учитель дає визначення поняття «індустріалізація», називає основні її джерела. Наголошує на нерівномірному економічному розвитку країн (наприклад, Великобританія перетворилася на індустріальну в середині XIX ст., а Франція — на початку 20-х рр. XX ст.). В Україні процес індустріалізації завершився наприкінці XIX ст.

Модернізація в Україні: загальне і специфічне.

Поняття модернізації. Основні ознаки модернізації

Учитель. У широкому розумінні модернізація означає зміни щодо сучасних умов. Тому під модернізацією найчастіше розуміють процес оновлення всіх сторін життя суспільства.

Основні ознаки модернізації

• У сфері економіки - упровадження нових технік, технологій, технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку товарів, грошей та праці;

• у соціальній сфері - це формування нового типу людини — підприємливої, активної. Посилення соціальної мобільності суспільства, що призводить до появи нових станів і прошарків, а це, у свою чергу, посилює соціальне напруження. Відбувається перехід від великої патріархальної родини до так званої малої сім’ї, де панує рівність батьків, дітей, чоловіка та жінки;

• у політичній сфері модернізація пов’язана з виникненням централізованих держав, уніфікацією всіх галузей суспільного життя, бюрократизацією управління, включенням широких народних мас у політичний процес, встановленням демократії та демократичних інститутів у суспільстві;

• у духовній сфері відбувається утвердження нової світської системи цінностей, освіта набуває масового характеру. Підвищується побутовий, культурний, правовий рівень населення.

Етапи модернізації

Модернізаційні процеси, як і будь-які інші історичні явища, проходять певні етапи у своєму розвиткові.

Традиційне суспільство було зруйноване промисловою революцією. Криза традиційного українського суспільства полягала у децентралізації економіки, окремі українські землі, культурно-територіальні регіони — Слобожанщина, Малоросія-Україна, Новоросія, Правобережжя, західноукраїнські землі — не мали спільних економічних інтересів.

Вкрай нерівномірним був і соціальний розвиток в українських землях. Станова еліта, що сформувалася зі старшинської аристократії, тобто аристократичних родів традиційного українського суспільства, збереглася лише на двох українських територіально-етнічних масивах — Слобожанщині та Лівобережжі. На півдні формувалося так зване «нове дворянство», яке включало не лише український російський та іноземний елементи. На Правобережжі соціальна еліта була спольщена. У західноукраїнських землях функції соціальної еліти перебрало на себе греко-католицьке духовенство.

У культурній сфері криза українського традиційного суспільства виявлялася у зневажанні національних традицій і форм освіті, церковного життя, мистецтва.

Наступна віха у модернізаційному процесі в Україні - це промисловий переворот (промислова, технічна революція), суть якого полягала у переході від ручної до машинної праці. В українських землях (у більш завершеному вигляді в Наддніпрянщині) промисловий переворот пройшов дві стадії:

• у 40-50-ті рр. XIX ст. розпочався промисловий переворот у легкій промисловості, ініційований «знизу» представниками дворянства, купецтва, міського населення, кріпосних селян;

• у 60-80-ті рр. XIX ст. промислова революція триває й охоплює галузь важкої промисловості, транспорту. Цього разу ініціатором змін стає уряд, що зумовлювалося його прорахунками в зовнішньополітичній та військовій сферах (Кримська війна), які засвідчили неефективність та відсталість економіки Російської імперії. Промислова революція на цьому етапі була започаткована «згори» і була пов’язана з інтенсивними процесами індустріалізації економіки окремих українських територій, зокрема півдня.

Наступний етап модернізації характеризується формуванням ознак індустріального суспільства:

• у галузі економіки - створення нової енергетичної бази, пов’язаної з переходом до нових енергетичних джерел — нафти, вугілля, газу, електричного струму, а також суцільна індустріалізація (виробництво машин заради машин), виникнення корпорацій, ринкової економіки;

• у галузі соціальній - перехід до малої сім’ї, зростання соціальної мобільності, бурхлива урбанізація внаслідок переміщення виробництва з села до міста; ^ у галузі політичній - формування громадянського суспільства, демократичних свобод та правової держави;

• у духовній сфері - перехід від аристократичної до демократичної культури. Освіта будувалася за фабричною моделлю, мета якої полягала в тому, щоб навчити пунктуальності, механічної одноманітної праці. Відбувався розвиток нових каналів комунікації, таких як поштова служба, преса, радіо, телеграф, телефон тощо;

• у психологічній сфері - нові засоби комунікації збільшували кількість інформації здалеку, внаслідок чого місцеві інтереси відступали, пробуджувалася національна свідомість.

Регіональні особливості модернізації

В Україні модернізаційні процеси мали свої особливості. Початок модернізації тут припадає на другу половину XVIII ст. У Наддніпрянській Україні цей процес був пов’язаний з ліквідацією залишків автономного устрою в політичній сфері, «тихою» революцією в соціальній сфері, перетворенням української старшинської верхівки на російське дворянство, централізацією та бюрократизацією управління російською імперською машиною. Модернізаційні тенденції в духовному житті збігалися з першими кроками українського культурно-національного відродження.

У західноукраїнських землях модернізаційні імпульси стали відчутними внаслідок проведення віденським урядом широкої програми реформ, що призвели до важливих зрушень в економічній, соціальній, культурній та релігійній галузях життя українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття.

Якщо модернізаційний процес у східно- та західноукраїнських землях розпочався майже одночасно, то його перебіг на цих терито­ріях мав свої особливості та динаміку. Оскільки модернізація — це нерівномірний процес у різних сферах суспільства (політичній, соціальній, економічній, культурній), то за рахунок однієї з найбільш розвинутих сфер можна подолати відсталість інших.

З огляду на історичні традиції, стан політичного життя, соціально-економічний потенціал двох українських макрорегіонів, процес модернізації в Наддніпрянській Україні розпочався з економіки, а в західноукраїнських землях - із політичних реформ австрійського уряду, піком яких стала революція 1848 р., що завершилася скасуванням кріпацтва та наданням населенню виборчих прав.

Місце української економіки в господарському житті двох імперій

Учитель. Порубіжжя XIX-XX ст. відзначилося в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріальної модернізації, суть якої полягала у розбудові крупної машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою), появі нових галузей промисловості.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX ст. визначався їх залежним становищем у межах Австро-Угорської імперії.

Стан економіки західноукраїнських земель

1. Ці землі продовжували виконувати роль аграрно-сировинного придатку Австрії.

2. Завершилося формування основних галузей промисловості: нафтовидобування, деревообробної промисловості.

3. Промисловість розвивалася однобічно й нерівномірно.

4. Економіка зазнавала суттєвого впливу іноземного капіталу.

5. Провідною галуззю економіки залишалося сільське господарство, у якому було зайнято 80-90 % населення.

6. У сільському господарстві зберігалися кріпосницькі пережитки: поміщицьке землеволодіння та різні виплати.

7. Тривав процес розшарування селянства та масова еміграція.

Завдання

1. На основі даних дайте загальну характеристику стану економіки західноукраїнських земель.

2. У чому полягала особливість розвитку промисловості порівняно з попереднім періодом?

3. Як ви вважаєте, чому саме нафтовидобування і деревообробна промисловість перетворились на провідні галузі української промисловості?

Робота з джерелами інформації

Опрацюйте документи і дайте відповіді на запитання.

Економічна ситуація в західноукраїнських землях

«Вироби з тканини і пряжі. Від сорочки аж до килиму, залізні й металеві вироби — знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної промисловості, хімічні вироби, словом, усе, чого потребує людина від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позичаємо у чужих».

1. Про яку особливість західноукраїнської промисловості свідчить документ?

2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в промисловості Західної України?

Результати перепису населення 1900 р.

«...3 усієї кількості українців Галичини власне землеробів було 94 % , робітників - 1,4 %, службовців-українців майже не було.

До Львова стікається українська людність, але співвідношення між різними національними групами залишається майже незмінним: трохи більше половини поляків...

Місто Львів у середині століття налічувало 70 тисяч мешканців, наприкінці століття - 160 тисяч. Львів залишається одним з найзначніших міст імперії — п’ятим за чисельністю після Відня, Будапешта, Праги і Трієста.

Упродовж другої половини століття Львів стає великим залізничним вузлом».

• Зробіть висновки про особливості розвитку економіки західноукраїнських земель.

Основні ознаки розвитку української промисловості:

а) прискорене утворення монополістичних об’єднань;

б) переважання російського та іноземного капіталу в економіці українських земель;

в) нерівномірність розвитку української промисловості;

Робота з джерелами інформації

На наступному етапі уроку учні опрацьовують ряд історичних джерел, які характеризують розвиток промисловості в Наддніпрянській Україні на початку XX ст. Прослухавши розповідь вчителя та опрацювавши історичну інформацію, учні роблять висновки про основні ознаки української промисловості.

Частка України в промисловому виробництві Російської імперії

Кам’яне вугілля 69,5 %		Залізна руда 57,2 %
Чавун 51,8 %		Цукор 84,8 %
		Частка України

Залежність української промисловості від іноземного капіталу

«Трамвай і конка — найвигідніше й найприбутковіше комерційне підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони, зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про прокладання конки чи трамвая... І начебто схоже на те, що прийшли чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів 50-копійковою даниною і щороку відвозять цю данину за свій кордон. Бельгійці радісно підраховуватимуть прибуток, а місто, як і колись, буде без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде збільшувати податки в той час, коли поруч під боком місто має такі золоті розсипи, як трамвайна справа... Проте на цих золотих розсипах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспільство.

Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.)

№ з/п	Галузі виробництва	Валова продукція (в %)
1	Гірнича, гірничозаводська, металургійна, добування й обробка мінералів	45,9
2	Харчова промисловість	36,2
3	Обробка металів і виробництво машин	10,4
4	Обробка дерева	2,1
5	Хімічна промисловість	1,8
6	Текстильна промисловість	1,5
7	Інші галузі виробництва	2,1

1. Охарактеризуйте основні ознаки розвитку промисловості Наддніпрянської України на початку XX ст.

2. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України? Які галузі і чому не розвивалися?

3. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивалася однобічно?

4. Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисловості в Україні?

5. Як поява монополій впливала на економічну ситуацію в країні?

6. Порівняйте економічний розвиток західноукраїнських земель з розвитком Наддніпрянської України.