Методичні рекомендації до самостійної роботи

Усі завдання, заплановані на самостійне опрацювання, слід виконувати в окремому зошиті (12-18 аркушів).

Підготовка блоку питань, винесених викладачем на самостійне опрацювання студентів, вимагає особливої уваги й значних затрат часу. Виконання таких завдань має як підсумок поглибити й усталити знання, уміння й навички студентів, отримані впродовж навчального періоду, уточнити й систематизувати основні відомості стосовно мовнопрофесійної діяльності майбутніх фахівців – журналістів, їхньої комунікативної компетенції, сприяти становленню та вдосконаленню культури усного й письмового спілкування, ознайомити з мовною ситуацією в Україні тощо.

У процесі опрацювання запропонованих питань і тем студентові доцільно використовувати ресурси бібліотеки університету (монографії / навчальну періодику / нормативні видання / підручники, навчальні посібники та ін.), загальноміські фонди, ресурси мережі Internet.

Кожне винесене викладачем на самостійну роботу питання з’ясовує окремий аспект функціювання шрифту, вимагає пильної, наполегливої, системної підготовки.

Логічним результатом виконаної роботи виступають реферат (реферативне повідомлення), розлогий конспект, відеопрезентація, створення текстових файлів, файлів PowerPoint.

Підготовка деяких питань вимагає опрацювання списку наявних у бібліотеці університету лексикографічних джерел, попереднього ознайомлення з правилами й вимогами до оформлення бібліографічного опису джерел, систематизації потрібної літератури за алфавітом (чи іншими критеріями).

Написання реферату за обраною темою передбачає глибокий усебічний аналіз основних аспектів обраної проблеми, добірку найактуальнішої літератури, висвітлення основного матеріалу, засвоєння правил написання реферату як жанру академічного письма, його складників. Оптимальний обсяг реферату – 7-9 сторінок тексту формату А4.

У тому випадку, якщо у студента виникають додаткові питання, викладач надає необхідні консультації.

Звітний термін самостійної роботи залежить найперше від змісту опрацьованих питань та їхнього навантаження.

Рекомендовано скласти самостійну роботу календарною датою проведення передостаннього практичного заняття в семестрі.

Методи перевірки самостійної роботи: колоквіум, усне / письмове опитування за складеним конспектом, презентація, тестування, експрес-опитування.

Самостійна робота № 1 (2 год.)

Термін складання: на практичне заняття №4 “Психологія сприймання шрифтів”

Шрифт як один із семантико-естетичних засобів упливу

МЕТА: ознайомити з особливостями психологічної зумовленості малюнка шрифту; закріпити знання аналізом конкретних зразків.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1. Шрифтознавство і графологія: психологічні паралелі.

2. Шрифтознавство й етнологія: психологічні паралелі.

3. Інформативність шрифту в Інтернеті.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Графологія, почерк, рукописний шрифт, друкарський шрифт, етнологія, національні шрифти, класичні шрифти, колір шрифту, кегль, нахил, насиченість, щільність, ілюміновка, психологічна зумовленість малюнка шрифту.

ЛІТЕРАТУРА

Барьшников и др. Шрифты: разработка и использование – М.: ЭКОМ, 1997.

Иванова В.Б. Оформление изданий. – М.: Книга, 1984.

Капр А. Эстетика искусства шрифта. – М.: Книга, 1979.

Кликушин Г.Ф. Шрифты. – Мінск: Вышэйшая школа, 1964.

Лесняк В.И. Модернистские и постмодернистские шрифты. – X.: Колорит,

2006.

Маяцкий В. Графология. – М.: Совместное советско-австрийское предприятие „Х.Г.С.“, 1990.

Михайленко В.Є., Яковлєв М.І. Основи композиції (геометричні аспекти художнього формотворення): Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. – К.: Каравела, 2004.

Огієнко І. І. Історія українського друкарства. – К., 1994.

Посібник користувача ПК. – К., 2000. – С. 175-176.

Птахова И. Простая красота буквы. – СПб: Русская графика, 1997.

Різник М.Г. Письмо і шрифт. – К.: Вища школа, 1978.

Рудер Э. Типографика: руководство по оформлению. – М.: Книга, 1982.

Фигурнов В.Э. ІВМ РС для пользователя. Краткий курс. – М., 1997. – С. 240-273, 447-459.

Чернихов Я., Соболев Н. Построение шрифтов. – М.: Искусство, 1958.

Щеголев И. Определить характер по почерку // МАХІМ. – 2005. – № 7. – С. 32-33.

Я вам пишу… Чего же боле? (История учения о почерке. Графология в деле) // Единственная. – 2005. – № 32. – С. 95-97.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

• визначення графології;

• визначення етнології;

• психологічні ознаки, які лежать в основі спорідненості шрифтознавства й графології; шрифтознавства й етнології;

• національні особливості й національну зумовленість малюнка шрифтів;

• характеристики найуживаніших шрифтів в Інтернеті, їх психофізіологічний уплив.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ВМІТИ:

• давати психологічну характеристику епохи, країни, художника-шрифтовика, людини взагалі на основі особливостей накреслення букв відповідного шрифту;

• визначати національну приналежність шрифту за характером малюнка літер;

• аналізувати шрифти в Інтернеті.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для якісного засвоєння теми студенти повинні опрацювати рекомендовану літературу, ознайомившись із ілюстративним матеріалом, уміщеним у ній; дібрати до кожного теоретичного питання ілюстрації й проаналізувати кожну.

ФОРМА КОНТРОЛЮ: самостійна робота.