3. Аналіз джерел формування капіталу

3.1. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного. Це пояснюється рядом причин:

1) для того, щоб взяти позикові кошти, позичальник обов’язково повинен змістовно обгрунтувати мету. Таким чином, позикові кошти беруться з визначеною метою і сам момент отримання позикових коштів означає, що позичальник (господарюючий суб’єкт) добре продумав це питання і впевнений у досягненні своєї мети та у поверненні боргу;

2) позикові кошти беруться під певний процент, тому у позичальника ще більше підвищується відповідальність перед кредиторами за повернення боргу;

3) якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачання позикових коштів на визначену мету і хід роботи господарюючого суб’єкта щодо виконання поставленої мети;

4) юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк;

5) у разі недосягнення поставленої мети господарюючий суб’єкт може просто “проїсти” свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стане біднішим. У випадку недосягнення поставленої мети за рахунок “проїдання” позикових коштів власник може стати банкрутом і навіть втратити свої особисті заощадження, квартиру, автомобіль тощо.

Але в окремих конкретних випадках, залежно від ситуації, що склалася, може бути вигідним використовувати більше власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. А може бути більш ефективним застосування позикового капіталу і отримання більш високих доходів, але з більшим фінансовим ризиком.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

У зв’язку з цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасиву балансу (табл. 2.10).

Таблиця 2.10.

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів підприємства

№	Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
1	Коефіцієнт фінансової незалеж-ності (автономії), %
2	Коефіцієнт фінансової залежності, %
3	Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля), %

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками:

• коефіцієнтом фінансової незалежності (його ще називають коефіцієнтом автономності, коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

ВК

Кфн = ------ х 100 %,

ВБ

де: Кфн - коефіцієнт фінансової незалежності;

ВК – власний капітал;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу);

• коефіцієнтом фінансової залежності, який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

ПК

Кфз = ------ х 100 %,

ВБ

де: Кфз - коефіцієнт фінансової залежності;

ПК – позиковий капітал;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу);

• коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

ПК

Кфр = ------ х 100 %,

ВК

де: Кфр - коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля);

ПК – позиковий капітал;

ВК – власний капітал.

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стікійший фінансовий стан підприємства.

Зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий фінансовий стан фірми, що склався на кінець року.