1.5. Мета і завдання дисципліни "Інформаційні системи і технології в економіці".

Предметом вивчення дисципліни "Інформаційні системи і технології в економіці" є інформаційні системи та технології управління економікою.

Основною метою викладання дисципліни " Інформаційні системи і технології в економіці " є формування у майбутніх економістів знань і навичок щодо сучасних інформаційних систем і технологій, їх раціонального використання, а також практичних навичок ефективного використання сучасних інформаційних технологій у процесі здійснення управлінської діяльності в організації та в економіці.

Основним завданням вивчення дисципліни “Інформаційні системи і технології в економіці” є теоретична та практична підготовка студентів з наступних питань:

1- сутність інформаційних систем і технологій та їх значення в управлінні економікою;

2 - сучасний стан і тенденції розвитку інформаційних технологій;

3 - основні засади управління інформаційними системами і технологіями;

4 - стратегічна та оперативна спрямованість інформаційних технологій у бізнесі;

5 - робота у конкретних автоматизованих інформаційних системах, що використовуються у сучасних організаціях;

6- використання Internet в управлінський діяльності;

7 - застосування електронної комерції у практичній діяльності організації;

8 - здійснення електронних платежів та забезпечення їх безпеки

1.6. Інформація та інформаційні ресурси організації

Інформація - це відомості, повідомлення про-яку подію, діяльність тощо. У кібернетиці поняття інформація трактується як міра усунення невизначеності стану системи.

В менеджменті інформація - це сукупність даних, які є об'єктом передавання зберігання та обробки.

У загальному випадку інформація, що надходить до організації, дозволяє:

1- визначити стратегічні, тактичні й оперативні цілі та завдання організації

2- здійснювати контроль за поточним станом організації, її підрозділів та процесів у них

3- ухвалювати обґрунтовані й своєчасні рішення

4- координувати дії підрозділів для досягнення цілей

Відсутність інформації викликає інформаційну потребу як усвідомлене розуміння відмінності між індивідуальним знанням про предмет і знанням, накопиченим суспільством.

Процес насичення виробництва і всіх сфер життя і діяльності людини. інформацією називається інформатизацією. Поступово насичення приводить до утворення інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство - це таке суспільство, в якому забезпечені всі умови для задоволення інформаційних потреб усіх громадян, організацій і держави; більшість працюючих або зайняті виробництвом, зберіганням, переопрацюванням і реалізацією інформації, або не в змозі виконувати свої виробничі обов'язки без цих процесів. Це означає, що громадяни такого суспільства володіють певною інформаційною культурою - умінням працювати з інформацією і використовувати для її отримання, опрацювання і передачі комп'ютерні інформаційні технології.

Інформатика - це наука, що займається вивченням властивості інформації, питаннями її збору, зберігання, перетворення, поширення і використання в різних сферах діяльності людини.

Оскільки в подальшому мова йтиме про організації, що працюють у сфері економіки, нас передусім цікавить економічна інформація.

Економічна інформація - це сукупність відомостей, що слугують для управління соціально-економічними процесами і колективами людей у виробничій і невиробничій сферах.

До характеристик економічної інформації слід віднести:

- великі обсяги

- багаторазове повторення циклів її отримання і перетворення у встановлені часові періоди

- різноманіття джерел і споживачів;

- значна питома вага рутинних процедур під час її опрацювання.

Економічну інформацію можна класифікувати за цілою низкою ознак, а саме:

1- за функціями управління (планова, нормативна, облікова, аналітична)

2- за відношенням до об'єкта управління (вхідна, вихідна)

3- за моментом виникнення (первинна, похідна)

4- за сталістю змісту (умовно-стала, умовно-змінна)

5- за характеризованими сутностями (інформація про предмети, інформація про процеси)

інформаційні ресурси - це загальний обсяг інформації, що є в інформаційній системі.

Залежно від джерел виникнення в межах організації розрізняють внутрішню і зовнішню інформацію, що становить її інформаційні ресурси. інформація внутрішньо середовища, як правило, точна, повно відображає фінансове - господарський стан підприємства. Її опрацювання часто може здійснюватися за допомогою стандартних формалізованих процедур.

Зовнішнє середовище - це економічні й політичні суб'єкти, що діють за межами підприємства, і відносини з ними, тобто економічні, соціальні, технологічні, політичні та інші відносини підприємства з клієнтами, постачальниками, посередниками, конкурентами державними органами тощо.

інформація із зовнішнього середовища, яка є часто приблизною, неточною, неповною, суперечливою, має імовірнісний характер і через те вимагає нестандартних процедур опрацювання.

Як будь-яким ресурсом, інформаційними ресурсами можна управляти.

Управління інформаційними ресурсами означає:

1. - оцінку інформаційних потреб на кожному рівні і в межах кожної функції управління;

2. - вивчення документообігу організації, його раціоналізацію; стандартизацію типів і форм документів;

3. - подолання проблеми несумісності типів даних;

4. - створення системи управління даними тощо.