
- •Заняття 1.1. Характеристика і топографія основних статей екстер’єру коней
- •Статі тіла коня
- •Контрольні запитання
- •Заняття 1.2. Недоліки і вади екстер’єру, їх характеристика та причини виникнення
- •Контрольні запитання
- •Заняття 1.4. Визначення живої маси, типу і сорту коней
- •Класифікація робочих коней при купівлі та продажу
- •Контрольні запитання
- •Заняття 1.4. Будова зубів коня та визначення віку за їх станом
- •Ознаки на різцях нижньої щелепи, за якими визначають вік коней
- •Контрольні запитання
- •Заняття 1.5. Відмітини, прикмети та масті коней
- •Контрольні запитання
- •Заняття 1.6. Технологічні особливості відтворення коней
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Модуль 2. Використання коней Заняття 2.1. Розрахунок показників робочих якостей коней
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2.2. Визначення потреби господарства в робочих конях. Розрахунок показників ефективності коневикористання
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2.3. Призначення, складові елементи та особливості упряжі для різних видів запряжок
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2.4. Різновидності сідел, їх складові та правила сідлання коней
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2.5. Техніка запрягання і сідлання коней. Різновидності возів та види запряжок
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Модуль 3. Породи коней та Племінна робота у конярстві Заняття 3.1. Племінна робота та форми обліку в конярстві
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3.2. Ознайомлення з основними породами коней
- •Заняття 3.3. Побудова родоводу і генеалогічної схеми за матеріалами державних книг племінних коней
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3.4. Організація і проведення бонітування племінних коней. Вивчення інструкції бонітування
- •Контрольні запитання
- •Література
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Біолого-технологічний факультет
Кафедра технології виробництва м’яса
КОНЯРСТВО
Методичні вказівки та робочий зошитдля проведення
лабораторно-практичних занять та організації самостійної роботи
студентів денної та заочної форм навчання
напрям підготовки 6.090102 – технологія виробництва і переробки
продукції тваринництва
освітньо-кваліфікаційний рівень 6.090102 – бакалавр
Біла Церква
2011
Техніка безпеки на заняттях та пІД ЧАС роботИ з кіньми
Мета заняття. Вивчити техніку безпеки на заняттях в аудиторії, в конюшні та під час роботи з кіньми.
На практичних заняттях у стайні з кіньми треба поводитися спокійно, але вимогливо; наближаючись до коней, необхідно привернути до себе увагу голосом. Студенти не допускаються до тварин, що мають злий, неспокійний норов. У всіх випадках потрібно забезпечити доброзичливе і спокійне поводження з кіньми, не порушувати тишу викриками, сміхом, вереском, забороняється бігати проходами стайні, просувати руку через грати денників чи бити коней. Ласощі коням слід давати на розкритій долоні.
Під час виведення коней із денника або заведення до нього, двері повинні бути повністю відчинені, а суміжних та протилежних денників – зачинені. Вести коня слід за повід, йдучи поряд з ним з лівої сторони, тримаючи правою рукою за вуздечку, а лівою – за кінець поводу. Категорично забороняється намотувати повід, корду чи віжки на руку. Коли кінь чогось злякався і різко осаджує, або стає на диби, необхідно повід послабити аж до кінця, так його легше утримати.
Заборонені скупчення або зустрічні проводки коней у коридорах, проходах чи біля них. Не можна одночасно виводити жеребців і кобил, сідати на коня у стайні, виїжджати з неї верхи, дратувати і бити коней. Щоб вивести коня зі стійла, його необхідно осадити назад, а потім повернути в коридорі у потрібному напрямку. Забороняється круто повертати коней, особливо жеребних кобил. При заведенні коня в денник, уздечку чи недоуздок потрібно знімати тільки тоді, коли коня вже заведено в денник і повернуто головою до дверей. Виходячи, денник слід закрити на гачок чи засувку. При проводках коней один за одним, між ними має бути інтервал не менше 5 м.
Вивчати статі промацуванням, описувати екстер’єр, масті, відмітини, вимірювати тварин та оглядати ротову порожнину можна лише тоді, коли кінь буде «в руках», тобто після надівання на нього недоуздка. Для огляду ротової порожнини і зубів з метою визначення віку, треба стати з лівого боку голови коня, тримаючи його за повід лівою рукою. Праву руку через беззубий край ввести в ротову порожнину, двома-чотирма пальцями відвести язик у бік (до себе). Лівою рукою необхідно відокремити нижню губу від різців і оглянути їх. Язик треба тримати міцно, але не натягувати, бо його легко підірвати.
Проміри коней беруть з лівого боку, спокійно, не допускаючи несподіваного клацання мірною палицею чи циркулем – це лякає коня. Місця дотику вимірювальних приладів до тіла коня слід попередньо оглянути, пересвідчитись у відсутності намулювання, забивання, рани. При обстеженні вимені, сім’яників потрібно доброзичливо, спокійно звертатися до коня, обов’язково стояти, повернувшись лицем до задньої частини тулуба з лівого боку, правою рукою погладити коня в нижній частині грудей, черева, у пахвині, після чого досліджувати названі органи. Лівою рукою потрібно в цей час упертися в корпус коня: у такому положенні, за необхідності, можна буде легко відштовхнутися від нього.
огляд підошви копит, розчищення чи підковування необхідно проводити за умови, що одна з передніх кінцівок у напівзігнутому стані утримується руками чи стегном, а своїм корпусом необхідно примусити коня перенести масу тіла на вільну кінцівку; задня кінцівка в цих випадках кладеться на стегно і підтримується лівою рукою. Категорично забороняється будь-кому тримати задню кінцівку коня, сідаючи на неї.
Коней дозволяється чистити тільки на міцній конов’язі, а норовистих – тільки на розв’язках.
Студентам забороняється самостійно обслуговувати коней. При роботі з кіньми для кожного робочого коня виділяють, припасовують і закріпляють комплект упряжі. При запряганні обов’язково вирівнюють гужі, посторонки, голоблі, щоб кінь мав змогу вільно рухатися будь-яким алюром, не пошкоджуючи собі кінцівок. Запрягати у віз і сідлати можна лише загнузданого коня: перед посадкою на нього обов’язково перевірити міцність попруг і путлиць. Вершнику забороняється вставляти стопу в путлицю, користуватися взуттям з рифленою підошвою, розпускати поводи і тягнути їх різко на себе, особливо, коли кінь стає на диби.
Вози та інші транспортні засоби треба обладнувати спеціальним сидінням і розміщувати його так, щоб коні не могли вдарити їздового задніми кінцівками.
Студенти, які порушують техніку безпеки у період занять, звільняються від них і можуть бути допущені лише після проходження додаткового інструктажу та здачі заліку з основних правил техніки безпеки.
З основами правил техніки безпеки ознайомлена(ний) і зобов’язуюсь їх виконувати.
Дата_____________ Прізвище_______________ Підпис_____________
Модуль 1. Конституція, екстер’єр, інтер’єр та відтворення коней
Заняття 1.1. Характеристика і топографія основних статей екстер’єру коней
Мета заняття. Вивчити статі тіла, їх розміщення і характеристику, анатомічну основу за контуром, фото та муляжами.
Слово “стать” – староросійського походження, що означає певну складову частину тіла тварини. Тому при вивченні окремих статей коня, необхідно засвоїти їх назву, анатомо-фізіологічну основу, визначитися з формою і функцією, еволюційним та індивідуальним розвитком з урахуванням віку, статі, стану вгодованості і здоров’я. У коней різного напряму використання характеристика статей тілобудови суттєво відрізняється. Назва статі екстер’єру не завжди збігається з анатомічною назвою частини тіла тварини.
Основним методом вивчення і оцінки екстер’єру є окомірна оцінка в стані спокою та під час руху коня, яка доповнюється промацуванням окремих статей, підняттям кінцівок для огляду копит, зважуванням та проведенням промірів коней, але лише за промірами не можна судити про екстер’єр.
Завдання1. На контурі коня, використовуючи навчальний посібник «Конституция и экстерьер с.-х. животных» (И.А.Чижик), вказати статі й позначити їх межі (рис. 1).
Рис. 1. Контур коня
Статі тіла коня
№ п/п |
Статі |
№ п/п |
Статі |
1 |
|
21 |
|
2 |
|
22 |
|
3 |
|
23 |
|
4 |
|
24 |
|
5 |
|
25 |
|
6 |
|
26 |
|
7 |
|
27 |
|
8 |
|
28 |
|
9 |
|
29 |
|
10 |
|
30 |
|
11 |
|
31 |
|
12 |
|
32 |
|
13 |
|
33 |
|
14 |
|
34 |
|
15 |
|
35 |
|
16 |
|
36 |
|
17 |
|
37 |
|
18 |
|
38 |
|
19 |
|
39 |
|
20 |
|
40 |
|
Контрольні запитання
Що являють собою каштани і шпори коня ?
Яку роль відіграють бабки ?
Скільки грудних хребців і ребер у коня ?
Заняття 1.2. Недоліки і вади екстер’єру, їх характеристика та причини виникнення
Мета заняття. Засвоїти основні причини виникнення недоліків і вад екстер’єру, їх назву і локалізацію на тілі коня, усвідомити різницю між поняттями “недоліки” і “вади” екстер’єру, їх вплив на використання коней різного призначення.
Недоліками екстер’єру прийнято вважати відхилення від нормального розвитку статей. Недоліки знижують оцінку екстер’єру, вартість коня, але не є такими, що не дозволяють використовувати коня на с.-г. роботах, у спорті, відтворенні поголів’я.
Вади екстер’єру – це різного роду патолого-анатомічні зміни в органах і тканинах певних статей чи організму. Вони негативно впливають на роботоздатність і племінні якості коней. Коней з вадами екстер’єру, за незначним виключенням, не допускають у відтворний склад, щоб зменшити вірогідність прояву ніжності й слабкості конституції, на основі якої проявляються ті чи інші вади у потомства. Беззаперечним є те, що неналежний рівень вирощування лошат здебільшого є причиною розвитку у них недоліків і вад екстер’єру. Через відсутність моціону у лошат нерівномірно відростає копитний ріг, внаслідок цього змінюється навантаження на суглобові поверхні кісток зап’ясткового і скакального суглобів, відбувається розрощення їх і порушення постави ніг.
Завдання 1. Вписати вади і недоліки екстер’єру та їх ознаки і на контурі коня показати їх розміщення.
Назва |
Коротка характеристика |
Основні причини |
Вади |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Недоліки |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З
авдання
2. На контурі коня
показати розміщення недоліків і вадів
екстер’єру