Типізація і уніфікація промислових будівель

Типізація і уніфікація в нашій країні почали впроваджуватися в промислове будівництво в роки першої п'ятирічки : тоді рекомендувалося в цехах металургійній і машинобудівній промисловості приймати прольоти кратними 3 м, а крок - 6 м. У 1939 році на основі розмірів кратних 3 м були розроблені типові осередки(секції) одноповерхових промислових будівель і випущені альбоми типових деталей.

У 1955 році Держбуд СРСР встановив єдину систему призначення основних будівельних параметрів будівель багатьох галузей промисловості, і були розроблені габаритні схеми будівель. У цих схемах вказувалися розміри будівлі в плані, його поперечний і подовжній профілі, висота приміщень, вид і вантажопідйомність внутрішньоцехового транспорту. У 1957 році був виданий перший каталог уніфікованих збірних залізобетонних конструкцій для промислового будівництва. У 1962 році почалося проектування будівель з уніфікованих типових секцій(УТС) і прольотів(УТП).

УТС - самостійний об'єм будівлі(температурний блок) зі встановленими об'ємно-планувальними параметрами. Параметри УТС(розміри в плані, сітка колон, висота, вантажопідйомність кранів) прийняті з урахуванням вимог виробництва, на основі габаритних схем і номенклатури уніфікованих конструкцій. З цих секцій компонують будівлі з розмірами, визначуваними технологічними вимогами і блокування виробництв.

Стосовно УТС і УТП розроблені наступні типові проектні матеріали:

- креслення типових конструкцій (ТК) і деталей (ТД) для заводів-виробників;

- креслення типових монтажних деталей (ТДМ) і їх сполучень для монтажників;

- креслення типових архітектурно-будівельних деталей (ТДА) для проектувальників і будівельників.

Уніфікують і типізують об'ємно-планувальні і конструктивні рішення промислових будівель на основі ЄМС, яка дозволяє взаємопов'язувати розміри будівель і їх елементів.

Для промислового будівництва встановлений єдиний модуль М=600 мм як для вертикальних, так і для горизонтальних вимірів. При проектуванні використовують укрупнені модулі, кратні єдиному модулю(6М ).

У одноповерхових будівлях для ширини прольотів і кроку колон приймають укрупнений модуль 10М, а для висоти(від чистої підлоги будівлі до низу несучих конструкцій покриття) - 1М.

У багатоповерхових будівлях для ширини прольотів приймають укрупнений модуль 5М, для кроку колон - 10М і висоти поверху - 1М і 2М.

Розміри параметрів одноповерхових будівель :

Прольоти(L) для безкранових будівель приймають від 12 до 36 м; для будівель з мостовими кранами - від 18 до 36 м, кратний 6 м.

Крок колон(а) приймають, як правило, 6 або 12 м.

Висота будівлі(Н) призначається від 3 до 6 м, кратні 0,6 м і від 7,2 до 18 м, кратні 1,2 м.

Розміри параметрів багатоповерхових будівель :

Прольоти(L) можуть бути 6, 9, 12 м і > (кратні 6 м).

Крок колон (а) приймають 6 і 12 м.

Висоту поверху(h_п) призначають рівною:

при L= 6 м - 3,6; 4,2; 4,8 і 6м(для 1-го поверху - 7,2 м);

при L= 9 м - 3,6; 4,2; 4,8 і 6м;

при L= 12 м - 4,2; 4,8; 6 і 7,2м.

При призначенні розмірів об'ємно-планувальних і конструктивних елементів використовують номінальні розміри(відстані між модульними координаційними осями будівлі). Номінальні розміри завжди кратні модулю. Конструктивні розміри не є модульними. Їх пов'язують з номінальними розмірами за рахунок товщини швів, проміжків і стиків. Так, при а = 6м довжина стінних панелей дорівнює 5,98 м. Об'ємно-планувальні параметри конструктивних розмірів не мають.