Ттх КамАз-5320

Тип авто	Бортовой автомобиль
Колесная формула	6x4
Полная масса авто, кг	15350
Полная масса автопоезда, кг	26805
Допустимая нагрузка на переднюю ось , кг	4375
Допустимая нагрузка на заднюю ось , кг	10930
Грузоподъемность, кг	8000
Площадь платформы, м2	нет данных
Объем платформы, м3	33
Масса снаряженного авто, кг	7080
Максимальная скорсть (км/ч)	90
Двигатель	КамАЗ 740.10
Мощность двигателя (л.с.)	210
Коробка передач	механическая. Модель 15
Число передач	5
Передаточное число ведущих мостов	5.43
Подвеска	рессорная
Размер шин	260-508Р
Топливный бак	175
Кабина	трехместная. Размещена над двигателем без спального места

20.4. Основні положення з організації експлуатації машин то, тр в зсу. Ттх Краз 255

На укомплектування Збройних Сил поступає нова,  в конструктивному відношенні більш вдосконалена і надійна техніка, яка забезпечує високу рухомість і маневреність військ. Ведення сучасних бойових дій пов’язано з масовим використанням бойових і транспортних машин, які являються основними засобами, що забезпечують транспортування військ, озброєння, військової техніки і майна.

Бойові і транспортні машини є найбільш масовою технікою в Збройних Силах, від стану якої в значній мірі залежить бойова готовність підрозділів і частин всіх видів Збройних Сил і родів військ.

Стан бойових і транспортних машин знаходиться в прямому зв’язку з організацією їхньої експлуатації.

Правильна і технічно грамотна експлуатація бойових і транспортних машин, являючись основною складовою частиною технічного забезпечення військ, має на меті забезпечити успішне виконання поставлених задач і збереження при цьому машин в постійній справності і готовності до подальших дій.

Особливе значення ця вимога має в умовах бойової діяльності військ, коли напруженість в роботі машин різко зростає, а умови для обслуговування і догляду за машинами ускладнюються.

У Збройних Силах експлуатація машин організується  командирами частин і здійснюється безпосередньо начальниками відповідних родів військ і служб.

Організація експлуатації машин передбачає розробку і здійснення комплексу заходів по забезпеченню надійної роботи і збереження машин з моменту поступлення їх в частину і до виходу в плановий ремонт або списання по амортизаційному зносу.

Знання основ організації експлуатації бойових і транспортних машин є необхідною умовою успішного виконання задач, які вирішують служби озброєння та інші в Збройних Силах.

Поняття експлуатація застосовується до машин, механізмів, вузлів і деталей, у яких у процесі використання витрачається моторесурс.

 

Під терміном "Експлуатація машин" розуміється комплекс робіт:

-по підготовці машин до використання і використання їх по прямому призначення;

Використання машин полягає в застосуванні їх по прямому призначенню з дотриманням установлених норм і правил і виконанні вимог безпеки руху.

Порядок використання машин у Збройних Силах України встановлюється Інструкцією про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України, введеною в дію наказом Міністра оборони України від 10 січня 1995 року № 10 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністра оборони України від 13 лютого 1995 року № 28, від 25 квітня 2000 року     № 118.

Машини військової частини використовуються тільки за штатним призначенням з дотриманням установлених технічних норм та правел. Забороняється використання машин не за призначенням.

- по технічному  обслуговуванню  машин;

Технічне обслуговування машин - це комплекс робіт для підтримання їх справності (працездатності) при підготовці до використання по призначенню, при зберіганні і транспортуванні  з метою забезпечення постійної бойової готовності, попередження підвищених зносів і виникнення несправностей і відмов.

У збройних Силах України застосовується планово – попереджувальна система технічного обслуговування, яка передбачає обов’язкове виконання зі заданою періодичністю встановленого комплексу робіт в період їх використання, зберігання і транспортування.

Своєчасне та якісне технічне обслуговування є важливим елементом експлуатації машини та повинно забеспечувати:

-Постійну готовність машин до використання;

-Безпеку руху;

-Усунення причин, що викликають передчасне зношування, старіння, руйнування, несправності та поломки складових частин і механізмів;

-Надійну роботу машин протягом встановлених міжремонтних ресурсів та термінів їх служби до ремонту та списання;

-Мінімальну витрату пального, змащувальних та інших експлуатаційних матеріалів.

- по зберіганню  машин;

Зберігання машин – це період експлуатації, під час якого машини не використовуються на певний період часу, а постійна готовність до бойового застосування підтримується за рахунок використання способів і засобів захисту від впливу факторів зовнішнього середовища та використання комплексу організаційно – технічних заходів.

Зберігання машин організовується згідно з вимогами Керівництва по зберіганню автомобільної техніки та майна у Збройних Силах України.

- по транспортуванню машин.

Транспортування машин – перевезення їх залізничним, водним (морським, річковим) чи повітряним транспортом і на важких автопоїздах з метою економії часу, моторесурсів, запасу ходу по гусеничних стрічках, збереження доріг.

У разі транспортування вживаються заходи, які забезпечують збереженість машин протягом транспортування і після його завершення та можливість приведення машин в готовність до використання у найкоротші терміни.

Кожний вид транспортування потребує відповідної підготовки особового складу і машин. Особовий склад повинен практично знати правила завантаження, розвантаженння та буксирування машин і знати правила безпеки під час різних видів транспортування.

Машини, які завантажені на транспорт надійно загальмовують, закріплюють від поздовжніх і поперечних зміщень, включається нижча передача, у  вікнах кабін скло піднімається, всі люки і двері зачиняються. В умовах можливого зниження температури повітря нижче 0ºС вода із системи охолодження зливається.

Паливні баки машин (за виключенням тих, що перевозять похиленим способом) заправляються пальним повністю. Паливні баки машин, що перевозяться похило (під час залізничних перевезень), заправляються не більше ніж на половину.

Автоцистерни і автопаливозаправники перевозять  або порожніми, або залитими пальним повністю.

Під час перевезення повітряним транспортом паливні баки заправляються пальним тільки на 90 %, тиск в шинах не повинен бути вищий за норму. У разі польоту на висоті п’яти тисяч метрів і більше система охолодження заправляється низькозамерзаючою охолоджуючою рідиною.

Запірні крани на колесах регулювання тиску повітря в шинах закривається, авжіль крану управління ставиться в нейтральне положення.

Транспортування машин автомобільним транспортом шляхом буксирування здійснюється відповідно до правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Технічні норми та правила використання, технічного обслуговування,  зберігання і транспортування викладені в керівництвах та  інструкціях по експлуатації машин та їх агрегатів.

До автомобільної техніки відносяться автомобілі, колісні і гусеничні тягачі, транспортери тягачі, транспортери, базові шасі, які використовуються для встановлення (монтажу) озброєння, засобів  управління і спеціальної техніки, причепи і напівпричепи, автопоїзди, рухомі авторемонтні майстерні й засоби технічного обслуговування, а також трактори, прийняті на забезпечення Збройних Сил.

Автомобілі, колісні і гусеничні тягачі, транспортери – тягачі, автопоїзди, транспортери й трактори по своєму призначенню поділяються на групи експлуатації :

-бойова;

До групи бойових належать машини з установленими на них озброєнням, апаратурою радіолокаційною, управління зв’язку та іншою бойовою технікою; машини, які входять до комплексів озброєння, а також призначені для буксування та перевезення обслуги артилерійських систем та причепів з апаратурою управління вогнем артилерії, пуском ракет і т.п.

-стройова;

До групи стройових належать машини, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріальних засобів, для буксирування та обслуговування літальних апаратів, евакуації озброєння та військової техніки, а також машини зі штатним обладнанням та технікою інженерних, дорожніх, трубопровідних та інших військових частин (підрозділів) спеціальних військ, військових частин та підрозділів технічного забезпечення.

-транспортна;

До групи транспортних належать машини, призначені для повсякденного забезпечення службової діяльності посадових осіб, господарського, культурно-побутового, медичного та іншого забезпечення військової частини (підрозділу).

-навчальна.

До групи навчальних належать машини, призначені для навчання особового складу практичному водінню та використанню спеціального обладнання, змонтованого (встановленого) на цих машинах.

Автомобілі по типу поділяються на вантажні, спеціальні і легкові.

Укомплектування військових частин і підрозділів проводиться за штатами, табелями до штатів і штатними розписами з урахуванням скорочення багатомарочності.

 Машини в ту чи іншу групу зараховуються на підставі штату й оголошуються наказом по військовій частині.

При наявності  позаштатних машин вони повинні бути приведенні у справний стан і поставлені на зберігання. Використання позаштатних машин забороняється.

Заміна одного типу машини іншим (легкової взамін вантажної ) забороняється.

Заміна одної марки машини іншою дозволяється при умові, якщо ця машина одного і того ж штатного призначення.

При доукомплектуванні військової частини машинами необхідно прагнути до того, щоби в підрозділах і частинах була мінімальна кількість марок машин.

У групу бойових і стройових машин зараховуються кращі, технічно справні машини, які мають найбільший запас ходу до чергового ремонту. При некомплекті машин в військовій частині в першу чергу комплектуються бойова й стройова групи експлуатації.

Машини використовуються тільки по штатному призначенню з дотриманням установлених технічних норм і правил.

До використання допускаються тільки справні машини.

Бойова готовність машини визначається  її справністю, наявністю встановленого запасу хода до чергового ремонту, наявністю підготовленого водія, заправленого пальним, мастилами й іншими експлуатаційними матеріалами, укомплектованого індивідуальним комплектом запасних частин, інструментом і пристроями необхідними для виконання очікуваної задачі.

Для прийняття машини, що прибула у військову частину, наказом командира військової частини призначається комісія у складі голови – командира підрозділу, в який передається машина, фахівця автомобільної служби військової частини, а також особи, яка здає машину. У разі прийняття автомобільних базових шасі із вмонтованим на них озброєнням військовою технікою до складу комісії включається представник відповідної служби військової частини.

Комісія повинна перевірити:

-технічний стан машини шляхом зовнішнього огляду, перевірки приладами, прослуховування роботи двигуна та випробовування пробігом;

-укомплектованість машини;

-стан та укладання комплекту запасних частин, інструменту приладдя (далі ЗІП);

-наявність та стан документації.

У воєнний час машини приймаються безпосередньо командирами підрозділів або особами, призначеними командиром військової частини, із залученням водія.

Прийняття машини оформляється Актом технічного стану. Про результат прийому заступник командира військової частини з озброєння – начальник технічної частини (начальник автомобільної служби) доповідає командиру військової частини.

Реєстрація машин у Збройних СилахУкраїни проводиться згідно з правилами реєстрації транспортних засобів у Збройних Силах України, затвердженими наказом заступника міністра оборони з озброєння – начальника Озброєння Збройних Сил України від 18 липня 2001 року № 104.

Кожна машина, яка знаходиться у військовій частині, повинна мати присвоєний їй номерний знак відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, обліку та утримання номерних та розпізнавальних знаків,нанесення написівта позначень на транспортні засоби Збройних Сил України, введеної в дію наказом Міністра оборони України від 13 лютого 1995 року   № 28.

На кожну машину видається паспорт (формуляр) – основний документ, що засвідчує гарантовану заводом   виробником (ремонтним підприємством) технічну характеристику машини, належність її даній військовій частині, відображає технічний стан машини і містить в собі відомості з її експлуатації та ремонту.

Паспорти (формуляри) зберігаються в автомобільній службі (технічній частині) військової частини.

Порядок видачі і ведення паспортів (формулярів) встанавлюється Головним автомобільним управлінням Озброєння Міністерства оборони України.

Машини, які прибувають у військову частину на штатне укомплектування, вводяться в експлуатацію наказом командира військової частини.

В наказі вказуються тип, марка, штатне призначення машини, в який підрозділ і яку групу експлуатації зараховується, присвоєний машині номерний знак, номер шасі (корпусу), двигуна та прізвище водія, за яким вона закріплюється.

Номер наказу про введення машини в експлуатацію і прізвище водія заноситься в паспорт (формуляр) машини.

До видачі наказу про введення машини в експлуатацію її використання забороняється.

При  виявленні на поступлених у військову частину машинах некомплектності, невідповідності  стандартам ( технічними умовами ), при передчасному зносі агрегатів, механізмів і деталей, а також при поломках деталей і аваріях машин, які відбулися на протязі гарантійного терміну по вині заводу-постачальника (авторемонтних підприємств) при дотриманні військовою частиною правил експлуатації, викладених в інструкціях заводу, військова частина зобов’язана подати заводу–постачальнику машин рекламацію.

Машина передається водію особисто командиром частини або підрозділу перед строєм підрозділу. До передачі машини водію і віддачі наказу про ввід її у стрій використання машини заборонено.

Водій, за яким закріплена машина, яка вимагає обслуговування, попередньо повинен вивчити особливості конструкції машини і встановленого на ній спеціального обладнання, а також правила обкатування й експлуатації машини. Водій повинен проходити всю службу, як правило, на одній машині.

Всі нові машини й машини, які пройшли капітальний ( середній) ремонт повинні пройти обкатку.

Моторесурси на обкатку цих машин витрачаються поза встановленими річними нормами (автомобілі-1000км, спеціальні колісні шасі-350км ,гусеничні тягачі й транспортери-300км, трактори-20...60км).

Обкатка проводиться  в терміни: не більше трьох місяців – у військовійчастині і шести місяців – на базах та складах зберігання з моменту їх надходження.

Режим обкатки повинні відповідати вимогам, щовизначені в інструкціях з експлуатації машин. Водій, який призначений для обкатки машини, повинен знати правила її есплуатації та обкатки. Про проведенняобкатки робиться запис у паспорті (формулярі) машини.

Машини з підрозділу в підрозділ усередині частини і з частини в частину передаються на підставі наказу ( наряду) командира частини або з’єднання. Разом за машиною може передаватись і її водій.

Машини в межах об’єднання передаються (приймаються) згідно встановлених технічних умов. Передача машин в організації інших міністерств здійснюються на підставі нарядів довольчого органу служби без паспортів і номерних знаків.

До керування машинами допускаються водії, які мають посвідчення на право керування транспортними засобами.

В Збройних Силах установлені наступні категорії водіїв: водії автомобілів, механіки водії багатовісьних  ( спеціальних) автомобілів (шасі), механіки – водії гусеничних машин ( водії тракторів) .

Всі транспортні засоби в залежності від типів, призначення і особливостей керування ними поділяються на категорії: “А”, ”Б”, ”С”, ”Д”, ”Е”, гусеничні тягачі, транспортери-тягачі, транспортери й трактори.

Водії мають право керувати транспортними засобами лиш тих категорій, на право керування якими в посвідчені водія є дозвіл, а також транспортними засобами інших категорій після підготовки (перепідготовки) і отримання відповідного посвідчення.

Допуск водіїв до керування транспортними засобами і їх технічна підготовка регламентується відповідними положеннями, які введені в дію наказом Міністра Оборони.

Експлуатація машин і силових агрегатів в Збройних Силах у мирний час організується з метою забезпечення плану бойової підготовки, господарчої діяльності і нормального життя військ при мінімальній витраті моторесурсів, в межах встановлених річних норм.

Витрата моторесурсів встановлюється по групам експлуатації машин. Основним документом для визначення мінімальної витрати моторесурсів в військовій частині є план бойової й господарчої діяльності.

Переведення наданих моторесурсів для даної групи машин в іншу групу не дозволяється.

Командиру військової частини надано право збільшувати витрату моторесурсів в межах встановленого річного ліміту у відповідності із затвердженим планом експлуатації.

Це дозволяє забезпечити рівномірний (ступінчастий) вихід машин у ремонт і технічне обслуговування.

Крім указаної витрати моторесурсів передбачається виділення моторесурсів для підвищення кваліфікації водіїв, допідготовки молодих водіїв і для навчання офіцерського складу водінню штатних машин.

Характерними умовами використання машин в армії в мирний час є порівняно невеликі середньодобові і середньорічні пробіги, а також нерівномірність використання їх по місяцям року, особливо для машин бойової й строкової груп експлуатації. Така нерівномірність вносить особливості в організацію їх ремонту і технічного обслуговування.

Важливе місце в організації експлуатації машин в армійських умовах займає зберігання техніки.

Зберігання техніки і майна в військових частинах повинно бути організовано так, щоби забезпечити можливість їх подальшого використання по призначенню при мінімальних затратах праці і матеріальних засобів у найбільш раціональному використані площі приміщень і сховищ.

Машини бойової і стройової груп при перервах у використанні їх більше встановленого терміну (від 3-х місяців до одного року)  ставляться на короткотермінове зберігання.

Нові машини і машини які прибули з капітального або середнього ремонту ставляться на зберігання тільки після їх обкатки.

Про постановку машин на зберігання і зняття їх із зберігання віддається наказ по військовій частині.

Машини, використання яких не планується на протязі встановленого терміну (більше одного року), ставляться на тривале зберігання. Зняття машин із тривалого зберігання дозволяється тільки по особливому розпорядженню.

Зберігання машин біля казармового або табірного розташування військової частини повинно здійснюватись в сховищах або під навісами і, як  виняток, на обладнаних відкритих майданчиках.

Особливу увагу необхідно звертати зберіганню машин і причепів, які знаходяться в завантаженому стані. Завантаження машин і причепів повинно відповідати встановленим нормам. При зберіганні машин в завантаженому стані необхідно розвантажувати їхні колеса й підвіску.

Акумуляторні батареї з машин, які знаходяться на зберіганні, утримуються в спеціально обладнаних акумуляторних, а в південних районах можуть зберігатися на машинах із підзарядом малим струмом.

Для забезпечення виконання задач, які стоять перед військами, своєчасного виконання технічного обслуговування, регламентованих робіт і ремонту в частинах і з’єднаннях проводиться планування експлуатації й ремонту машин.

Основними плануючими документами є річний та місячні плани експлуатації й наряд на використання машин.

Планування експлуатації та ремонту машин, агрегатів спеціальних машин, силових установок загального призначення, компресорних і електрозварювальних установок, обладнання рухомих ремонтних майстерень та інших агрегатів виконується згідно  встановлених  річних нормам.

В кожній частині незалежно від мети використання машин організується технічне обслуговування машин згідно встановлених вимог.

Технічне обслуговування спеціального обладнання організовується на підставі керівних документів, спеціальних інструкцій і керівництв відповідних служб.

В Збройних Силах установлена планово – попереджувальна система технічного обслуговування машин, яка базується на обов’язковому виконанню робіт по догляду за ними в процесі експлуатації після певного пробігу, часу роботи  або зберігання.

Технічне обслуговування машин виконується в пунктах технічного обслуговування й ремонту (ПТОР) військових частин, на майданчиках щоденного технічного обслуговування (ЩТО) машин, у гарнізонних станціях технічного обслуговування (ГСТО), контрольні огляди – на стоянках, на привалах і зупинках під час здійснення маршів.

Для якісного виконання робіт по технічному обслуговуванню машин в ПТОР військових частин повинні бути обладнані спеціальні пости й пости діагностики.

Встановлена періодичність технічного обслуговування машин Збройних Сил у мирний час розповсюджується і на військовий час.

При проведенні регламентованих робіт по технічному обслуговуванню спеціального обладнання, змонтованого на шасі, одночасно проводиться технічне обслуговування і базових машин.

 Основним показником технічного стану машин військової частини є коефіцієнт технічної готовності (КТГ) і запас ходу до ремонту.

Запасом ходу ( моторесурсів ) машин до чергового ремонту називається мінімальний пробіг, який машина повинна пройти до чергового середнього або капітального ремонту.

КТГ - це  відношення кількості технічно справних машин до загальної кількості машин частини, які є на обліку. КТГ встановлюється для кожної групи машин.

Технічний стан машини визначається її справністю та надійністю (ресурсом до наступного середнього або капітального ремонту, іншими факторами). Ресурс до ремонту машин в кілометрах (мотогодинах) визначається як різниця між міжремонтним пробігом (напрацюванням годин).

У кожній військовій частині організовується контроль за технічним станом і експлуатацією машин, внутрішньою службою в парку й веденням обліково – звітної документації.

№ зп	Найменування	Марка техніки
		КамАЗ-4310	КамАЗ-5320	КрАЗ-255		КрАЗ-260	МАЗ-537
1	Вантажопiд'йомнiсть (кг)	7000	8000	7500		9000	50000
2	Маса прич. на буксирi (кг)	7000	11500	30000		30000	68000
3	Спорядж. Маса машини (кг)	8710	7080	11800		12400	22300
4	Номiнальна потужність двигуна к.с..(кВт)	210 (154,4)	210 (154,4)	240 (176,6)		300 (220,8)	525 (386,4)
5	Макс. швидкiсть (км/год)	85	80	71		80	60
6	Дорожнiй просвiт (мм)	355	280	360		370	500
7	Мiн. радiус повороту (м)	12,2	9,3	13,0		12,6	15,5
8	Найб.. кут пiд'йому (град)	30	18	30		34	23
9	Глибина броду (м)	1,5	1,0	1,0		1,2	1,3
10	Витр. палива на 100 км (л)	47,0	35,0	50,0		54,0	125,0
11	Запас ходу за паливом (км)	530	710	660		550	660
12	Мiстк. паливних бакiв (л)	250	250	330		300	840
13	Заправочні ємності систем (агрегатів) л/ основна марка ПММ, дублююча
	- двигун	5,2/	8/	9,5/		21,5/
		М10Г2к, ДВАСЗп10в			ДВАСЗп10в, М10В2, М8В2
	- коробка передач	21/	30,5/	29/		30/
		ТМ5-12рк, ТС-14гіп, ТАП15в
	- мости	21/	12/	29,3/		37/
		ТМ5-12рк, ТС-14гіп, ТАП15в
	- гидропідсилювач	3,5	3,5	15		7,5
		ТМ5-12рк, ТС-14гіп, ТАП15в
	- амортизатори	1,03	1,7	1,1		1,7
		АЖ12т, АУ
	- ресори	2	2	2		2
		УсСА
	- роздаточна коробка	3,5		15		7,5
		ТМ5-12рк, ТС-14гіп, ТАП15в
	- система охолодження	35	35	29,3		37	100
		М40, М65