Тема: Сошалъно-економшний розеиток укршнських

земель

Мета: визначити особливосп розвитку промисловост1 в Наддншрянськш та Захщнш УкраТш; пор1вняти, як вщбувався розвиток сшьського господарства на укра'Гнських землях у склад1 двох 1мперш; пояснити, яку роль у розвитку, економ1чного життя вдагравав кооперативний рух; охарактеризувати становище

' населения украТнських земель; пояснити поняття й термши «концентращя виробництва», «монопол1я», «синдикат», «мшращя», «кооператив», «серв1тут»; розвивати вмшня учшв отримувати нов1 знания, використовуючи р1зн1 джерела шформаци; сприяти розвитку в них патрютичних почутпв.

Тип уроку: комбшований.

Обладнання: шдручник, стшна карта «Економ1чний розвиток УкраТни на початку XX ст.», атлас, шюстративний 1 дидактичний матер1ал.

Основш термши 1 поняття: концентрация виробництва, монопол1я, синдикат, серв1тут, кооператив.

Основш дати: 1900—1903 рр. — економ1чна криза; 1904—1909 рр. — економ1чна депрес1я; 1909 р. — початок економ1чного пщнесення¹.

Хщ уроку

1. Орган13ац1я навчалбн01д1ялбност1

2. Перев1рка домашнього завдання

Запитання 1 завдання

1. Що ви знаете про особливост1 перюду 1стори Украши, який вивчаеться в 10 клас1?

2. Охарактеризуйте територ1ю та населения УкраТни на початку XX ст.

3. Пор1вняйте за 1сторичною картою адм1Н1стративно-територ1альний устрш та рег10нальний под1л украТнських земель на початку XX ст.

4. Пор1вняйте за юторичною картою територ1ю розселення укра'Тнц1в на початку XX ст. 13 сучасними кордонами Укра'Тни.

5. В1домий укра'Тнський письменник та публщист Микола Хвильовий на початку 30-х рр. XX ст. писав: «Нащя тшьки тод1 зможе культурно виявити себе, коли знайде 1Й одн1й властивий шлях розвитку». Поясшть, як ви розум1ете це твердження. Який шлях, на вашу думку, був необхщний для усшшного розвитку' украшц1в у иерш1 десятил1ття XX ст.?

3. Актуал13ац1я опорних знань

Запитання 1 завдання

1. Розкрийте особливост1 розвитку иромисловост1 украТнських земель у другш ПОЛОВИН1 XIX ст.

2. Як в1дбувався розвиток сшьського господарства в Наддн1прянськ1Й та Захщнш УкраТн1 в цей перюд?

3. Поясн1ть, чим була зумовлена 1 як в1дбувалася трудова емшращя украТнц1в.

Розвиток промисловост1.

Випереджальне завдання

Початок XX ст. для украТнських земель був пов’язаний 13 поширенням сюди економ1чноТ кризи, що набула найбшьш виразного характеру в 1900—1903 рр. У Наддншрянськш Укра'Тш вщ не'Т особливо постраждали найрозвинешцп

СфеНазва1виткусловосВидкра'шськ1 земл1 у С1Господарська спещал1защя,цпсть

прничорудних 1 металургшних шдприемств скоротали виробництво, а деяю взагал1 припинили юнування. Криза супроводжувалася скороченням кшькост1 др1бних фабрик 1 завод1в та поглиненням Ух великими тдприемствами. Унаслщок цього в промисловост1 вщбувалася концентращя виробництва. Висою темпи и розгортання спричинили те, що на початку XX ст. УкраТна за р1внем концентращУ виробництва в основних галузях промисловосп домшувала у свт. На великих тдприемствах Наддншрянщини працювало понад 44 % вс1х промислових робггниюв, тод1 як у США — 33 %. П’ять металургшних заводтв, укра'Гнського ГПвдня виробляли 25 % загальноросшського виробництва чавуну, а украУнсью цукров1 заводи Бродського, Терещенка, Харитоненка, Ярошинського 1 Бобринсько- го — 60 % цукру-рафшаду.

Концентрац1я промислового виробництва сприяла розгортанню процесу монопол1защУ, тобто утворення монополш у металург1ЙН1Й, кам’яновугшьшй 1 зал130рудн1й галузях. Створення великими банюрами та пщприемцями монопол1стичних об’еднань дозволяло Ум змьцнювати виробництво й отримувати прибутки нав1ть у кризов1 роки, а вщсутн1сть конкуренц11 давала також можлив1сть завищувати ц1ни на свою продукц1ю й одержувати надприбутки.

Робота з термшами I поняттями

Концентрацгя виробництва — зростання кшькост1 великих п1дприемств 1- зосередження на них великоУ частини засоб1в виробництва, як1 мае сусп1льство, робочоУ сили та продукщУ.

Монополгя — виняткове право приватних ос1б, держави, оргашзацш, ф1рм

ТОЩО В р13НИХ Сферах Д1ЯЛЬНОСТ1.

Синдикат — монопол1стачне об’еднання, характерною рисою якого е розподш замовлень, закуп1вля сировини та реал1зац1я продукц1У через едину систему збуту. Члени синдикату збер1гають виробничу самостшнють, але втрачають комерц1йну.

Найпоширен1шою формою монополютичних об’еднань у промисловост1 НаддшпрянськоУ УкраУни на початку XX ст. стали синдиката

Найбшыш монопол1стичн1 об’еднання Росн, як1 д1яли у Надднтрянськш Украш1 на початку XX ст.

Особливютю монополш на украУнських землях було те, що Ух в основному контролював шоземний капггал — британський, французький, бельпйський 1 Н1мецький. Так, 1ноземним кампан1ям, як1 бшышсть своУх прибутк1в вивозили за кордон, належало 90 % основного кашталу в металурпУ та 63 % у видобутку вуплля. Для промисловост1 Наддн1прянщини був характерний нер1вном1рний п‘ розвиток у репонах. Основне промислове виробництво зосереджувалося на Ллвдш та Сход1 УкраУни. На Л1вобережж1 переважало с1льське господарство. На Правобережж1 також переважав аграрний сектор 1 пов’язаш з ним легка та харчова галуз1 промисловост1. Кризу 1900—1903 рр. змшила економ1чна депрес1я 1904—1909 рр. Вщ юнця 1909 р. розпочалося економ1чне пщнесення, що тривало до початку ПершоУ св1товоУ в1йни. На 1913 р. Наддшпрянщина

(1903 р.). На Закарпагп кооперативний рух був розвинений менше, а юнуюч1 кредитов! спшки входили до угорських кооперативних союз1в.

Змши в становищ1 населения.

Розгортания процесу шдустр1ал1зацп на украТнських землях викликало нимало змш у сусшльному житт1. Провщш позицп помщиюв-землевласииюв у сусп1льств1 послабилися. Впливове становище збершали иереважно Т1 з них, хто створював товарш господарства в сшьськогосподарському виробництв1, переробш пщириемства, укладав кошти (купував акцп) у банки, заводи тощо. На Правобережж1 такими були родини Бобринських, Потоцьких, Браницьких.

Дедал1 бшыне мщнши вплив 1 значения буржуазп. За своТм складом в УкраТш вона була багатонащональною верствою, у якш укра'Тнщ бшыпост1 не мали. Окр1м них до буржуазп належали рос1яни, евре'Т, поляки, шмщ, французи, бельгшщ та представники шших народ1в. Вони або постшно перебували в УкраТш, або вкладали кошти у власш шдприемства, проживаючи за кордоном. Серед тогочасно'Т украТнсько'Т буржуазп найбшын вщомими були родини Терегценюв, Харитоненюв, Римаренюв, Симиренюв та ш.

У Зв’яЗКу 3 рОЗВИТКОМ ПрОМИСЛОВОСТ1 БщбуваЛОСЯ ЗрОСТаННЯ КШЬКОСТ1 роб1тник1в. У промисловост1 Наддншрянщини в 1910 р. було зайнято 475 тис. роб1тниюв. Найб1льшими центрами зосередження промислових роб1тник1в на украТнських землях стали Харюв, Катеринослав, КиТв, МиколаТв, Одеса, Юз1вка, Мар1уполь.

Становище промислових роб1тниюв Наддн1прянщини було важким. Тривалють робочого дня законодавством не обмежувалася 1 становила 12—14,5' години на добу. Зокрема, в КиТвському фабричному окруз1 в 43 % роб1тник1в в1н становив 12—-13 годин. Значного поширення набули наднормов1 години. Переважна бшышсть шдприемств працювала за в1дсутност1 техн1ки безпеки, що призводило до численних нещасних випадюв. Так, у 1913 р. кшыасть потерпших на металурпйних заводах становила 31 %. Зароб1тна платня не забезпечувала прожиткового мш1муму бшыпост! роб1тник1в. Особливо низькою вона була на шдприемствах легкоТ промисловост1. Пщприемщ т^кож змеишували зарплатию роб1тник1в за рахунок численних штраф1в. Нестерпними залишалися житлово-побутов1 умови роб1тниюв. У 1913 р. щонайменше 70 % Г1рник1в Кривор13ького зал1зорудного басейну жили в бараках.

Ще складшшим було становище захвдноукра'Тнських роб1тник1в. Особливо важю умови пращ збер1галися на нафтопромислах 1 л1созагот1вл1. Робочий день становив тут 11—16 годин на добу при високому травматизм!. Лише протягом 1902—1904 рр. на шдприемствах Галичини сталося 8,5 тис. нещасних випадюв.

Поширення ринкових вщносин у сшьському господарств1 призвело до р1зкоТ поляризацп укра'Тнського селянства. Заможне селянство, як уже зазначалося, становило лише 5—8 % сшьського населения, а бщнота — 80 %. Нестача земл1 й демограф1чний бум другоТ половини XIX ст. призвели до того, що в 1860—1910 рр. сшьське населения в Наддншрянщиш збшынилося на 86 %, а площа селянських земель — на 32 %. Надлишок робочо'Т сили становив близько 9,3 млн ос1б. Це обумовило посилення трудово'Т ем1грацп украТнських селян. Напередодш ПершоТ св1товоТ в1йни селяни-иереселенц1 з Наддншрянщини найбшыш громади утворили в Нижньому Поволж1 (400 тис. ос1б), Казахстан! та Середнш АзЙ (790 тис. ос1б), на Далекому Сход! (460 тис.

бшыие набувало товарного характеру. Так, на Буковиш постшно збшыиувалася в1дгод1вля «великих буковинських вол1в» (вагою 1000 кг 1 бшыне) на продаж при Гуральнях 1 пом1щицьких маетках. На Закарпатп традицшно розвивалося виноградарство.