
- •Урок 5.
- •Тема 2. Система управління витратами
- •1. Сутність та значення системи управління витратами
- •2. Функції і принципи системи управління витратами.
- •1. Сутність та значення системи управління витратами
- •1.2. Управління витратами на підприємстві.
- •2. Функції і принципи системи управління
- •2.2. Принципи системи управління витратами
Урок 5.
Тема 2. Система управління витратами
1. Сутність та значення системи управління витратами
2. Функції і принципи системи управління витратами.
3. Управління витратами: за видами, місцями, носіями, видами постійного контролю.
1. Сутність та значення системи управління витратами
Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження, що є важливою функцією економічного механізму підприємства.
Управління витратами на підприємстві - взаємопов’язаний комплекс робіт, який формують коригуючи впливи на процес здійснення витрат під час господарської діяльності підприємства, спрямовані на досягнення оптимального рівня (в межах допустимих відхилень) витрат в усіх підсистемах підприємства за виконання в них будь-яких робіт. Критерієм оптимізації у такому разі є мінімальні витрати. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.
Система управління витратами була створена інженерами і технологами у другій половині ХІХ ст. у США. Її мета формулювалася так: надання інформаційної допомоги управлінцям, контроль і прогнозування витрат, вибір найефективніших шляхів розвитку підприємства, прийняття оперативних управлінських рішень.
Суть системи полягає у забезпеченні інформації для планування господарської діяльності підприємством. Система управління витратами є складовою системи управління на підприємстві, оскільки охоплює не тільки облік витрат, а й порядок їх планування, організацію виробництва та розробку системи стимулювання працівників за досягнення поставлених цілей.
В умовах адміністративно-командної системи система управління витратами не мала організаційно-економічного поняття, спеціальних обов’язків відповідної частини адміністративного персоналу підприємства. Стратегічні та поточні управлінські рішення приймалися вищими територіальними й галузевими ланками управління. З переходом до ринку функції управління підприємством значно розширилися за одночасного підвищення вимог до їх обґрунтованості й оперативності. Закономірним наслідком цього і стала необхідність застосування в господарській практиці ідей, методів та інструментарію системи управління витратами. Вона дозволяє вирішити цілу низку важливих завдань поліпшення управління підприємством.
Рис. 2.1. Реалізація функцій управління через систему коригування завдань
Система управління витратами суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, орієнтованого на складання фінансової (бухгалтерської) звітності. На відміну від бухгалтерського обліку, який відображає результати діяльності підприємства за минулий період. УВ - забезпечує контроль та аналіз поточної діяльності підрозділів, дозволяє виявити взаємозв’язок між рівнем витрат, обсягами виробництва й прибутком і на підставі цього оперативно планувати майбутню діяльність. Тобто за своєю суттю система управління витратами націлена на перспективу.
Ще одна відмінність системи управління витратами від фінансового обліку полягає в тому, ФО - призначений як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів інформації (банків, фінансових та статистичних органів, інших підприємств), його ведення жорстко регламентується нормативними актами державних органів. Система управління витратами, у свою чергу, направлена на задоволення виключно внутрішніх потреб підприємства при управлінні його виробничо-збутовою діяльністю. Вона не обмежена у виборі методів і розробляється відповідно до особливостей організаційної структури, тактичних та стратегічних цілей підприємства, технологій виробництва продукції, вимог виробничих процесів тощо.
Система управління витратами повинна забезпечити керівників підприємства такою інформацією, яка дозволить:
приймати управлінські рішення з урахуванням їхніх економічних наслідків;
контролювати витрати та порівнювати їх з нормами;
формувати економічну стратегію;
оцінювати формування собівартості та прибутку протягом виробничого періоду;
оцінювати витрати в розрізі структурних підрозділів підприємства;
приймати рішення стосовно доцільності здійснення окремих виробництв, ефективності використання ресурсів.
Висновок: система управління витратами відіграє надзвичайно важливу роль у
- розробці стратегії поведінки підприємства в ринкових умовах, тобто обґрунтуванні управлінських рішень під впливом зовнішнього економічного середовища.
- налагодженні ефективного внутрігосподарського управління, створенні ефективного механізму планування, контролю й аналізу витрат.
Управління витратами передбачає виконання всіх дій, які реалізуються під час управління будь-яким об’єктом, тобто розроблення і реалізацію рішень, а також контроль за їх виконанням.
Система управління витратами.(СУВ)
Під системою розуміють сукупність об’єктів, елементів довільної природи, які утворюють деяку структуру. Структура певні зв’язки у часі між елементами, що утворює цілісність, стан - конкретні значення кількісних характеристик системи у вигляді довільного вектору, які в кожний момент часу відображають суттєві характеристики системи, поведінку - послідовну зміну станів та середовище сукупність об’єктів, які не входять у склад системи, але впливають на її поведінку. Промислове підприємство як будь-яка система може перебувати у двох станах: стійкому або нестійкому.
Стійкий стан характеризується ритмічним випуском високоякісної продукції та існуванням стійкого попиту на неї, рівномірним процесом виробництва в усіх підрозділах, належним матеріально-технічним забезпеченням, нормальним психологічним кліматом у колективі.
Нестійкий стан характеризується порушеннями у виробничому процесі, неритмічним випуском продукції та незадовільним попитом на неї, несвоєчасним матеріально-технічним постачанням, незадовільним психологічним кліматом. Таке становище може бути результатом впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Стійкий стан виробництва забезпечується головним чином створенням адекватної та ефективної системи управління.