6.4. Опорний каркас розселення країни

Ідея опорного каркаса території була висловлена М.М.Баранським. На його думку, в економічній географії основний малюнок країни чи району утворюється дорогами і містами. З економіко-географічної точки зору, міста плюс дорожня сітка — це каркас, на якому все інше тримається, який формує територію, додає їй визначеної конфігурації [Баранский, 1946, с. 19-22]. Вузли і лінії опорного каркаса створюють вершини і хребти економічного рельєфу території [Лаппо, 1997, с. 114].

М.М.Баранський дав синтезуючий образ територіальних рис країни чи району, який передував таким фундаментальним поняттям, як “територіальна структура”, “територіальна організація”.

У своїй монографії П.М.Полян довів, що опорний каркас розселення відбиває найважливіші (не другорядні) географічні особливості країни, причому не тільки особливості розміщення продуктивних сил, але й фізико-географічних умов, таких як орографія, гідрографічна мережа, конфігурація території і т.д. [Полян, 1988].

Назвемо морфологічні особливості опорних каркасів розселення, які зустрічаються найчастіше:

─ центровий, найчастіше з радіально-кільцевою структурою. Прикладами можуть бути каркаси Франції, Угорщини.

─ агломераційний решітчастий з численними центрами різної величини в місцях перетинання ліній (транспортних комунікацій) “решітки”. Прикладами можуть бути каркаси Південної Німеччини.

─ лінійний у вигляді морського фасаду країни чи району. Яскраво виражені такі каркаси в Бразилії, ПАР, на Каліфорнійському узбережжі США.

─ лінійний континентальний. Прикладами служать каркаси Канади.

─ басейновий тип каркаса. Характерний для вугільно-металургійних районів: Рур, Верхня Сілезія, Донецьк.

Ланки каркаса концентрують у собі провідні елементи виробничих сил, на них, як правило, припадає більша частина промислового виробництва, транспортних потоків і сфери послуг.

Опорний каркас розселення виконує функцію скріплення всіх складових частин країни, тобто функцію інтеграції країни в цілісну систему.

Економічне зближення різних частин країни відбувається завдяки вузловій (у містах) і лінійній (на магістралях) концентрації господарських функцій і зв’язків.

Функціонування опорного каркаса розселення країни дозволяє одержати додатковий економічний, соціальний і екологічний ефект. Лаппо виділяє три основні складові каркасні ефекти: 1) ефект агломерації; 2) ефект магістралізації; 3) композиційний ефект [Лаппо, 1997].

Ефект агломерації дозволяє використовувати потенціал великого міста. Агломерація, як правило, формує локальні виробничо-територіальні системи з високою часткою економічних ближніх зв’язків.

Ефект магістралізації, з одного боку, знижує витрати і скорочує час на перевезення, а з іншого, підвищує ефективність роботи транспорту.

Композиційний ефект виникає в результаті поступового просторового зближення вузлів, в результаті значно скорочуються обсяги транспортних перевезень між великими містами. Зближення провідних центрів, а в результаті економія відстаней при побудові каркасу дають підставу говорити про закон економії відстаней [Лаппо, 1997, с. 125].