Сталеві пов’язі залізобетонного каркасу

В поперечному напрямі стійкість будівлі забезпечується жорсткістю защемлених в фундаментах колон та жорстким диском покриття. В поздовжньому напрямі стійкість забезпечується додатково сталевими пов’язями, які встановлюються по всім рядам між колонами та опорами кроквяних конструкцій.

Міжколонні сталеві пов’язі в середньому кроці температурного відсіка: в безкаркасних будівлях – при відмітці низу кроквяних конструкцій більш ніж 9,6 м в межах наземної висоти колон; в будівлях з опорними кранами – при будь-якій відмітці низу кроквяних конструкцій в межах висоти підкранової частини колон (рис.12).

За схемою сталеві пов’язі поділяються на хрестові та портальні. Хрестові пов’язі встановлюють в витягнутих по вертикалі прямокутниках, характерних для кроку колон 6 м; портальні – в витягнутих по горизонталі прямокутниках, характерних для кроку колон 12 м. Рядові колони з’єднуються з пов’язевими колонами розпірками, які проходять по їх верху в безкранових будівлях, або підкрановими балками – в будівлях з опорними кранами. Стержні пов’язей конструюються з парних гарячекатаних профілей, які зварюються накладками та вузловими фасонками.

2. Визначення об’ємів та трудомісткості робіт побудова календарного графіку

2.1. Розрахунок розмірів котлованів

Об'єм|обсяг| робіт в котловані підраховують|підсумовують| по формулах:

V = Нк (F_н +F_в) / 2 , м³ (1)

V = Нк/ 6 (F_{1 +} F₂ + 4F_ср.), м³ (2)

де: Н – глибина розробки котловану, м ;

F_н – площа|майдан| основи дна котловану, м²: ;

F_в - площа верхнього перерізу котловану, м²,

F_ср - площа контури котловану у середині його глибини, м²,

Формули (1) і (2) застосовуються за умови незначної різниці між шириною і довжиною котловану і паралельності площі|майдану| перерізу|основи,заснування| котловану (дна котловану) і поверхні землі|грунту|, тобто|цебто| при спокійному рельєфі місцевості. Формулу (1) використовують для неглибоких котлованів – до 5 м, а формулу (2) – для котлованів глибиною більше 5 м.

F_н = L_н х В_н (3)

F_в = L_в х В_в (4)

L_н и В_н - довжина і ширина котловану по дну, визначаються по формулі:

L_н = L_ф + d, м (5)

В_н = В_ф + d, м (6)

Lф – відстань між зовнішніми гранями фундаменту по довжині конструкцій підземної частини|частки| будівлі;

Вф - відстань між зовнішніми гранями фундаменту по ширині конструкцій підземної частини|частки| будівлі;

d – відстань від зовнішньої грані фундаменту до лінії заставляння укосу на рівні дна котловану. Величина d не нормується. Вона призначається в ПВР| залежно від способу виробництва робіт, від наявності і конструкції вертикальної гідроізоляції і т.п. Приймемо d = 1,0 м.

Ширина і довжина котловану зверху визначаються по формулах:

Lв = Lн + 2Нк *m; (7)

Вв = Вн + 2Нк *m, (8)

де m – коефіцієнт ухилу (див. таблицю 7).

Таблиця 7